Руслан РОТАНЬ: «не знав, що поєдинок із «Севастополем» стане для мене 300-м»

— Пане Руслане, спершу хотів би вас привітати з ювілейною, 300-ю, грою в рамках вищого дивізіону України. Розкажіть, який настрій панує в команді після доволі впевненої звитяги над «Севастополем»?

— Дякую за привітання. Певна річ, настрій — чудовий, адже здобули яскраву, заслужену перемогу. Після матчу із «Севастополем» отримали день відпочинку, після чого повернулися до звичного режиму, й тепер цілеспрямовано готуємося до наступної зустрічі.

— Коли виходили на поле, можливо, якось по-особ­ливому себе налаштовували? Усе-таки не щодня проводиш 300-й матч…

— Одверто кажучи, навіть не знав, що поєдинок із «Севастополем» стане для мене 300-м. Я здогадувався, що десь перебуваю майже біля цієї цифри, однак не знав напевне. А вже коли вийшов на футбольне поле, побачив на трибунах банер із привітаннями, тож тоді все зрозумів. Але якогось особливого налаштування не було, просто хотілося допомогти команді виграти матч.

— А хто перший привітав із символічним ювілеєм?

— Та я вже точно й не пам’ятаю. Усі хлопці привітали й навіть жартували із цього приводу. Тому сказати, хто був першим, я не можу.

— Як Хуанде Рамос підводить команду до надвідповідального матчу із «Шахтарем»? І чи можна сказати, що майбутнє протистояння може стати для «Дніпра» фактично «золотим», адже наразі дніп­ряни відстають од «гірників» на шість очок, і перемога однієї з команд може дещо змінити розстановку сил у чемпіонаті?

— Не сказав би, що ця зустріч є вирішальною в боротьбі за чемпіонство. Так, розігрується троє очок, але попереду ще дуже багато матчів, відтак на турнірне становище суттєво це ніяк не вплине. Можна переграти «Шахтар» і програти, скажімо, «Говерлі». Тому, гадаю, поєдинок із «гірниками», безперечно, важливий, але й до інших матчів потрібно ставитися з не меншою відповідальністю. А вже в кінці дивитимемося на результат.

— Можливо, іспанський фахівець уже вказував на сильні та слабкі місця «Шахтаря»?

— Поки що ні (розмова відбулася 18 березня. — Р. К.). Це все буде безпосередньо ближче до матчу — настанова й детальний розбір суперника. Наразі ж більше уваги приділяємо тактичним схемам і тренуванням. А вже ближче до гри нас належним чином проінструктують.

— Руслане, в першому колі ваша команда не залишила жодних шансів опоненту, перегравши «гірників» з рахунком 3:1. Чи до снаги дніпрянам повторити цей успіх у другій частині сезону?

— Знаєте, матч на матч не схожий, відтак од нас, насамперед, вимагається показати якісну гру, виконати тренерську настанову. А який у підсумку буде рахунок, побачимо після фінального свистка на табло. Звісно, будемо старатися й докладемо максимальних зусиль, аби дістати в турнірній таб­лиці «Шахтар». Ні для кого не сек­рет, що на даному етапі «помаранчево-чорні» — це найкраща команда України, тож вони також роблять певні висновки. Думаю, поєдинок обіцяє бути цікавим.

— Весняний старт показав, що дніпропетровці функціонально виглядають дуже потужно. Схожа картина була й торік, але згодом команда почала здавати. Цьогоріч історія не повториться?

— Чесно кажучи, не хотілося би такого повторення. Але як воно буде надалі, лише Богу відомо. Наразі ми справді чудово готові й фізично, й психологічно. Непогано підготувалися й до матчу з «Тоттенхемом», і до старту весняної частини внутрішньої першос­ті. Але наскільки рівно, головне, стабільно, нам удасться пройти турнірну дистанцію, покаже лише час.

— Ви сказали, що психологічно команда почувається доволі комфортно. А після прикрої поразки в Лізі Європи довго до тями приходили?

— Ні. Поразка — це частина спорту. Не потрібно такі речі сприймати занадто близько до серця. У футболі як виграєш, так і програєш, тому потрібно зав­жди рухатися вперед, не зупинятися в минулому.

— Роман Зозуля довго переживав через вилучення в матчі з лондонцями?

— Ні. Усі його підтримали, якось пережили. Усе нормально, цю гру вже забули, проїхали. Гадаю, зайвий раз про це нагадувати не варто, відтак дивимося тільки вперед.

— Наостанок хотів би спитати з приводу ситуації в Дніпропетровську. Наскільки наразі обстановка в місті спокійна й як легіонери реагують на те, що відбувається в країні? Залишити команду вони, часом, не збираються?

— Якщо чесно, вперше чую, що в Дніпрі щось відбувається. У нас узагалі все тихо, спокійно, немає нічого тривожного. Хочу сказати, що й наші футболісти на це увагу не звертають. Запевняю, що жодних розмов із приводу того, щоби залишити клуб і місто, серед іноземців у нашому колективі немає. Усі думають тільки про наступний календарний матч.

Роман КИРІЄНКО.