Руслан ЗАБРАНСЬКИЙ: «Результат у Черкасах — не сенсація»

— Руслане Михайловичу, більшість вважає перемогу в гостях у лідера змагань «Черкаського Дніпра» несподіваною. А чи був оцей успіх для вас сенсацією?

— Для мене — ні. Вчора весь день обурювався, чому всі так вважають. Думаю, ми ще в першому колі та зараз показуємо хороший футбол. Просто інколи позначаються дискваліфікації та кадрові проблеми. Для нас відсутність чотирьох-п’ятьох основних гравців — проблема. Відтак той склад, який награвався восени, навесні грав наполовину. Згодом поступово поверталися ключові гравці, які починали набирати оптимальні кондиції. Гра в нас є, та інколи даються взнаки безталання чи форс-мажори.

Якщо скажу, що в Черкасах ми все так і планували, мені ніхто не вірить. Утім, це правда. Розуміли, що господарі після поразки зразу побіжать уперед, адже збереться чимало вболівальників. Водночас ми також пішли в атаку. Вдалося забити, а потім трішки відійшли, хоча ближче ніж 30 метрів до воріт не підпускали опонента, тож обійшлося без небезпечних моментів. У перерві сказав, аби знову надавили, бо якщо закриємося в глухий захист, рахунок зрівняють і ми вже не виграємо. Як бачите, усе в нас вийшло.

— Столовицький визнав, що поступилися за грою. Зважаючи на такий підсумок, мабуть, «корабели» мають перебувати ближче до провідної групи ФК.

— Я так і планував узимку. Через три місяці команді буде рік. Знав, що взаєморозуміння буде краще, тому навесні буде легше виступати. Послухайте тренерів останніх п’яти команд, проти яких ми грали: всі кажуть, що «Миколаїв» повинен перебувати вище в турнірній таблиці. На жаль, у нас немає два рівноцінних склади. До того ж, у команді дев’ять місцевих, які раніше виступали на аматорському рівні. Так склалося, що одночасно випало чимало гравців, а замінити їх не було кому.

— Другий матч поспіль підопічні виконують вказівку — забити швидкий м’яч. Схоже, вашим гравцям вистачає рівня майстерності, щоби втілювати задуми?

— Так, але більше тішить інше. Коли йде аналіз матчу, ми вказуємо на помилки, і наступного разу вони більше не повторюються. Недарма кажуть, аби сформувати хороший колектив, потрібно мінімум два-три роки. Стараємося трішки пришвидшити цей процес. Зриви траплялися лише тоді, коли випадала певна група футболістів. Одного разу через отруєння, іншого — перебір карток і травми. Лише тоді починаються проблеми. Якщо всі в обоймі, то виступаємо стабільно.

— Нарікаєте на обмежений резерв команди, проте насичений графік (дев’ять днів — три гри) «Миколаїв» подолав із честю (дві перемоги та одна нічия).

— Найголовніше — уникнули дискваліфікацій та ушкоджень. До того ж, незабаром повернеться центральний захисник Любчак, який ще не грав цього сезону. В останній грі вийшли і Берко, і Батюшин, і Кошелюк, і Саркісян міг підсилити. З’являються можливості для ротації. Раніше дивився на лавку запасних і думав, кого випустити. Сиділи молоді хлопці, які грали на обласних змаганнях, вони ще не готові виступати на такому рівні стабільно.

Улітку хотів запросити два-три гравці. Та мені відповідали: «У вашому «Миколаєві» завжди якісь біди: то клуб знімається, то його знімають, то штрафують. Я краще поїду в Комсомольськ, Охтирку чи Кривий Ріг. Там принаймні надійно. Вибачайте». І я їх розумію, бо знаю, що таке футбольне життя. Натомість беремо футболістів, які нікому не підійшли, або які лише повернулися після травми. Таким чином і набираємо команду.

— Ситуація зі зніманням очок уже вирішилася?

— Вважаю, ми пережили сильний психологічний удар. Тим паче це відбулося перед першою грою в Полтаві. Ми їхали серйозно налаштовані, хотіли брати очки, а нам кажуть, що з ФК зняли три пункти. Раніше воліли боротися за четверте-п’яте місце, втім, нас відкинули в середину турнірної таблиці. Згодом «загубили» декілька матчів і опинилися в підвалинах. Це був болісний удар. Окрім того, на клубі досі висять штрафи. Відтак поступово розраховуємося з боргами дворічної давнини.

Уже неодноразово говорив, що не погоджуюся з цим рішенням. Вважаю, що потрібно карати тих, хто цього заслуговує. Якби ми були тією командою, котра здає матчі чи грає «на контору», то для цього зараз була хороша ситуація. Ми грали проти сильних команд, які вирішують свої проблеми. Якби ми займалися тим за лаштунками, ми б оці матчі не вигравали, а програвали. Зараз говорять про ставки на матч у Черкасах. Мовляв, у нас не було жодних шансів, якщо вірити котируванням букмекерів (мені футболісти напередодні гри показували).

Я довіряю своїм футболістам, бо з ними разом працюю не перший рік. Знаю, вони ніколи не підуть на це, тому думаю, що надалі все має бути нормально.

— Наступний тур — домашня зустріч із «Сумами». Судячи з результатів, на виїзді «корабели» виступають краще.

— А знаєте, чому? Не знаю, як нам вдається добре грати, та ми стараємося. Не бити вперед, а виходити з оборони в атаку через пас і контроль м’яча. Не перебиваємо через середню лінію, а намагаємося через неї проходити. Втім, наше поле не дозволяє цього зробити. Газон у настільки поганому стані, що потрібно два дотики, щоби прийняти м’яч, а щоб продовжити — ще третій. Коли приїжджаємо на виїзд, нам кажуть, аби так добре вдома грали. Ми б хотіли, проте немає можливості. Коли граємо на чужих полях, контролюємо м’яч, а вдома — не зав­жди. Відтак від цього страждаємо. Щодо «Сум», вважаю, що команді не таланить. «Містяни» намагаються грати у футбол. Пам’ятаю, восени на виїзді їх недооцінили, тож загубили очки. Хоча мали, якщо не помиляються, 14 ударів у бік воріт, із яких 10 — у стулку. Скажу одне: налаштовуватимемося не гірше, ніж на Черкаси.

Євген ДЕМЯН.