Сергій ГРИНЮК: «Розібралися з боргами перед ПФЛ»

— Сергію Миколайовичу, дивно виходить: за нашою інформацією, станом на минулу середу клуб був винен ПФЛ, через що не видавали паспорти на заявлених гравців, а в суботу більшість із них вийшли на гру проти «Полтави». У Чернівцях усе вирішується, як завжди, в останню мить?

— Грубо кажучи, з боргами перед ПФЛ ми розібралися. Хоча у нас існують й інші заборгованості… Відтак ліквідували основну частину, залишилося зовсім трішки. Проте решту виплачуватимемо траншами до 20 квітня — про це вже домовилися з функціонерами ліги, нам пішли назустріч. Чому? Тому що дали відповідну заяву на виділення коштів у обласну та міську ради. Якщо зараз самому заплатити потрібну суму, то потім уже ніхто не поверне ці гроші. Тобто для участі в змаганнях нам готові дати кошти, а щоби оплатити харчування чи проживання, складно отримати підтримку влади.

Розумієте, зараз клуб лише будується, борги потроху ліквідовуємо: цей процес виконаний на 70-80 відсотків. Нині кожну копійку рахуємо, тому не можемо змарнувати момент, коли всі документи підписані, але ще не виділені гроші — ну ви знаєте, як працюють державні установи. Тим паче, що тутешня влада майже не «рухається», їм байдуже на місцевий спорт.

— Яка фінансова ситуація у ФК?

— Команда забезпечена харчуванням і переїздами, з цим проблем немає. Зарплатню гравці отримують, правда, ще є борги за минулий місяць. Вони мають, на що жити, ніхто не бігає голодним. Знаючи мене, певні люди інколи допомагають нам. Хоча бюджету ще немає — не брехатиму. Із тими підприємствами, що раніше домовлялися, не склалося співпрацювати — дехто вже став банкротом. Загалом, із 20 фірм лише половина, виявилося, готова підтримувати клуб. Зараз хочемо ухвалити бюджет на рік, аби не було такого, як раніше, що «на один матч гроші є, а далі буде видно».

— За вашими планами, коли ви ухвалите бюджет?

— Тоді, коли все узгодимо, підпишемо договори. Наведу приклад: якщо жінка завагітніє, вона народить лише через дев’ять місяців. А якщо запліднити десять жінок, то цей процес швидшим не стане. У нас усе аналогічно. Раніше було все дуже «запущено»: існували борги, навіть у суд подавали. Наразі система будується майже заново. До того ж, трішки підводить влада. Думаю, іще потрібно місяць-півтора, щоби закласти бюджет за мінімальними потребами.

— Чи вдалося трансформувати ФК у комунальне підприємство?

— Зрозуміли, що фізично не встигнемо. Зараз вносять зміни в законодавство. Приміром, коли такий процес відбувався у «Тернополі», тоді було зрозуміло, як це зробити. Потрібно, щоби все вляглося, бо зараз набігаємося з цим, а згодом доведеться усе перероблювати. Отож вирішили завершити сезон у нинішньому вигляді (громадській організації), а влітку чи восени, проаналізувавши закони, вирішити це питання.

— Чи відбуваються заплановані заходи щодо покращення інфраструктури?

— Ці питання пов’язані між собою. За нинішніми законами, якщо інфраструктуру перевести в КП, то це буде напівнезаконно. А це — неправильно, якщо маємо на меті побудувати державу та надійну систему. Нап­риклад: на приміщення стадіону складають договори з департаментом економіки. Тобто фактично одне до іншого відношення не має. Позаяк у іншому випадку потрібно брати пов­ністю стадіон у оренду, проте у наших бізнесменів немає таких коштів, та, крім того, стан арени — жалюгідний. Відтак домовилися з міськрадою, аби вони полагодили освітлення та зайнялися отепленням: для цього вже виділені кошти. Згодом, коли змінять закони в правильному напрямі, потрібно зробити, щоби інфраструктура працювала на команду. Тим паче, наш стадіон знаходиться у центрі міста, що повинно сприяти в цьому.

— Про раніше згадану самоокупність поки також не мовиться?

— Авжеж! Вона можлива лише тоді, коли сформована система, для якої потрібен час. Треба спочатку щось вкласти, щоби потім отримати дивіденди з цього, проте зараз особливо немає в щось вкладати. Єдине, що стадіон приводимо до ладу. Загалом, тяжко на руїнах говорити про самоокупність.

— На вихідних у Чернівцях відбудеться перший офіційний матч цьогоріч. Чи готовий стадіон прийняти вболівальників, а газон — «Гірник-Спорт»?

— Відповідні люди займаються цими моментами. Якраз через ці питання зараз бігаю, і нам довелося перенести інтерв’ю. Деякі нюанси потрібно самотужки вирішувати. Водночас, це, напевне, найлегше з того, з чим зараз зіткнулися.

— Знаю, що напередодні першого матчу були за кордоном. Чи знайшли можливість переглянути поєдинок із «Полтавою»?

— Так, до того ж, на нашому сайті відбувалася онлайн-трансляція гри. Враження? Претензій вистачає, оскільки в складі було чимало молодих виконавців. Плюс: три-чотири футболісти не змогли взяти участь у матчі: одні відбували дискваліфікацію, інших не встигли заявити, позаяк не прийшли трансферні листи з попередніх клубів. Та, попри все, мали непоганий вигляд, особливо в першій частині, тим більше, порівнюючи наш бюджет і «Полтави». Шкода лише, що ще немає бажаної зіграності, відтак за кілька хвилин пропустили два м’ячі.

— До речі, в команді передбачені преміальні?

— Так, але скромні. Знаю ситуацію: більшість ФК обіцяє величезні бонуси, проте не завжди їх виплачує. Отож вирішили, що премії залежатимуть од кількості глядачів, які завітали на стадіон, продемонстрованої гри й результату. Хлопці розуміють, що у мене є імідж, отож, якщо обіцяю, то свої слова виконую.

— Які ви бачите перспективи вашої команди та, щонайголовніше, клубу?

— Нам однозначно потрібно залишитися у першій лізі! Таким чином, перед рідними вболівальниками необхідно здобувати лише позитивні результати. Зараз немає у лізі таких команд, які були б на голову сильніші за нас.

Ніхто вже не думає, що «Буковина» може припинити існування. Інше питання: наскільки мені вдасться зберегти клуб і організувати систему. Наш ФК сильно залежить од влади, бо немає в місті дуже заможних бізнесменів. Я — не Фірташ, хоча теж десь «витягую» ситуа­ції за рахунок власної кишені, але мене такими темпами надовго не вистачить. Із іншого боку, не збираюся опускати руки. Моє завдання — щоби «Буковина» розвивалася. Отож, якщо з’явиться потужніша в плані фінансів людина, я готовий передати їй команду, за це місце не тримаюся.

Євген ДЕМЯН.