Сергій ЄСІН: «До «Ниви» потрібно застосувати максимальні штрафні санкції»

— Сергію Олександровичу, що сталося наприкінці зустрічі з тернополянами?

— Під завісу матчу суддя призначив 11-метровий, із чим були вкрай не згодні гравці та тренери «Ниви». Згодом вони вирішили залишити поле. Як на мене, це — безпрецедентна подія. Якщо хочете почути мою думку, то, вважаю, до тернопільського ФК треба застосувати максимальні штрафні санкції, щоби ми уникнули в подальшому аналогічних ситуацій. Наскільки розумію, за регламентом усе так і має бути.

— Часом не сприймали те, що гравці суперника йдуть до підтрибунного приміщення, як звинувачення вашої команди у стимулюванні арбітра?

— Людині характерно бачити лише несправедливість у один бік — свій. Якщо не помиляюся, то ніяких звинувачень у наш бік не було. Якщо в них є факти названих вами дій, то нехай їх нададуть відповідним органам, тоді вже можна буде про щось говорити. А так усе можна сприйняти, як безпідставні звинувачення та образи на адресу нашого клубу. Чесно кажучи, не хотів би «перемивати кісточки» комусь, відтак утримаюсь од детальних коментарів. Якщо потрібно, «Геліос» надасть відео повного матчу, де всі наочно переконаються в нашій правоті.

— Чи не здивувало, що вчинок футболістів підтримав тренерський штаб «зелено-жовтих»?

— Так, мене це приголомшило. Яким би рішення арбітра не було, матч усе одно потрібно дограти. На мою думку, тему справедливості у футболі краще не порушувати, позаяк їй тут не місце — це ж не шахи! Команда може домінувати впродовж усього матчу, а за хвилину в кінці його програти. Усі ж пам’ятають фінал ЛЧ 1999 року? Отож, не розумію дії гравців «Ниви». Тим паче, що призначений пенальті ще потрібно було реалізувати. Якби мої підопічні його не реалізували, тоді би тернополяни радісно говорили, що запанувала справедливість.

— Чи сподіваєтеся, що КДК зарахує технічну поразку супернику?

— Рано про це говорити. Сам не знаю, що можуть вирішити функціо­нери, оскільки в нашому господарстві постійно все змінюється. Не здивуюсь, якщо це нам присудять — 0:3! Це я, звісно, жартую. Відтак залишається лише чекати.

— Забобонне питання. Коли двобій раптово перенесли до Карлівки, чи не виникало думок, що це все може неприємно закінчитися?

— Узагалі вся ситуація складна. Запевняю вас, що у Харкові можна сміливо проводити домашні матчі. До того ж, не 12-го, як було заплановано, а навіть і 9 травня, коли у сусідніх регіонах очікували терористичних актів. У нас немає ні збройних конфліктів, ні так званих референдумів. Досі не збагну, чому у список ФФУ, котрий забороняв проводити двобої на сході країни, потрапила наша область? Також зазначу, що рішення ПФЛ (перенести зустріч до Карлівки) суттєво вплинуло на підготовку до матчу. Футболісти ж готуються за графіком, який співвідноситься з датами проведення матчів, а не просто прийшли м’яч покопати та розійтися. А тренерському штабу, у свою чергу, треба планомірно давати навантаження. І як можна називати поєдинок у Полтавській області для нас домашнім, для кого ми грали? Чи буде дуже «добре», якщо й наступний домашній матч — із «Полтавою» — також відбудеться в Карлівці?! Як думаєте, кому це буде на руку? Тепер уже я можу піднімати тему справедливості.

— Чи було щось схоже на вашій пам’яті?

— Ні, в тренерській та ігровій кар’єрі з таким не зустрічався. Навіть у пресі нічого схожого не бачив, щоби гравці самовільно залишали газон. Звичайно, були форс-мажорні випадки, коли, наприклад, світло зникало, але ось саме таке — мені тяжко зрозуміти.

Євген ДЕМЯН.