Сергій ЄСІН: «Відчуваю певне хвилювання напередодні старту»

— Сергію Олександровичу, з чого розпочалася підготовка команди до поновлення першості?

— Наш колектив зібрався 20 січня, після чого футболісти традиційно пройшли медогляд. Далі розпочався загальнопідготовчий збір, який, насамперед, був спрямований на покращення функціо­нальної форми гравців. Цьогоріч відпустка була дуже тривалою, тому як слід потрібно було попрацювати над фізичними кондиціями. Попри те, що команда отримала план роботи, хлопці приїхали неоднаково добре підготовлені. Загалом, зібрання прой­шло в домашніх умовах, практично нікуди з бази ми не виїжджали. Щодо спарингів: провели два матчі — з нашою Академією та дублем «Металіста». Зазначу, що цього разу погода нам «пішла назуст­річ»: не було таких морозів, як раніше. Відтак спокійно працювали на штучному покритті, на якому виконували комбіновані завдання (з м’ячами та без них). Виконаною роботою, в цілому, залишився задоволений.

— А далі «сонячні» полетіли до Туреччини…

— Так, поїхали на заокеанський збір акурат на місяць, де займалися в ідеальних умовах. Нам удалося провести десять конт­рольних поєдинків, з яких лише двічі поступилися. Отож залишилися приємні спогади, позаяк протидіяли сильним командам, які в своїх чемпіонатах задають тон. У принципі, намагалися підібрати суперників, які представлятимуть різні країни та, водночас, проповідуватимуть інші погляди на футбол. Наголошу, що всі опоненти виступають у вищих дивізіонах і нерідко грають у єврокубках. Спеціально підбирали спаринги за такими критеріями, щоби чогось навчитися і щось перейняти з їхнього досвіду. Було цікаво подивитися на команду на тлі гідних опонентів. Єдине, що погодні умови нас трішки підвели: коли йшли дощі, працювали в тренажерному залі. Зрештою, форс-мажори інколи мають місце в роботі. Наостанок, хочу подякувати керівництву ФК, що в такий скрутний час вони знайшли можливості організувати чудовий турецький збір. Залишилося небагато часу до першого офіційного матчу. Зізнаюся, відчуваю певне хвилювання напередодні старту. Думаю, це нормально, більше того, так і має бути.

— Не думали послідувати прик­ладу «Оболоні-Броваря» та відмовитися від закордонного вишколу?

— Якщо взяти до уваги всю історію клубу, «Геліос» щороку проводить збір за кордоном. Хоча не приховуватиму, що велися дебати, щоби цього разу знайти іншу можливість підготуватися взимку. Розглядався, зокрема, варіант із Закарпаттям. Утім, відштовхувалися від того, що там украй складно знайти хороших спаринг-партнерів. Плюс, погодні умови не сприяли підготовці на заході України. Більше сказати не можу, бо остаточне рішення приймав наш президент — Олександр Гельштейн. Як на мене, складно всі збори провести на синтетиці, а в чемпіонаті грати на ґрунті. Думаю, самі знаєте, які поля нас чекають навесні — в’язкі та важкі. Не знаю, як би це позначилося на команді, якби повсякчас тренувалися лише на штучному пок­ритті. В принципі, я радий, що наш очільник ухвалив таке рішення. Так, зараз складні часи, але що зробиш? Сподіваюся, це все не пройде даремно. Зрештою, готувалися в хороших умовах, аби мати кращий виг­ляд у першості. Тим паче, що перед нами стоять конкретні завдання.

— Харків’яни чи не єдині, хто провів подвійний збір у Туреччині. Як це позначається на психологічній складовій колективу? І чи намагалися таким чином зменшити витрати?

— Зрозуміло, в такому рішенні присутній елемент економії. Позаяк перельоти — не дешеві. Якщо проживання та харчування — це ще терпимо для нашого бюджету, то часте користування послугами авіакомпаній вибиває з колії. Вже другий рік проводимо спарене зіб­рання, тому маємо певний досвід у цьому плані. Відтак замість вит­рат на перельоти, краще провести вишкіл у хороших умовах.

Безперечно, футболістам тяжко психологічно, тривалий час перебуваючи далеко від дому, сім’ї та дітей. Однак на цю тему ми поспілкувалися з гравцями, вони підтримали нашу ідею. Відтак доводиться вибирати та чимось жертвувати. По-іншому не буває.

— Припускаю, в останніх матчах уже, радше, награвали потенційний основний склад, використовуючи власні тактичні напрацювання?

— Маєте слушність. У згаданих моментах уже визначилися певним чином. Очевидно, що за тиждень до матчу ще не знаю, хто саме вийде в старті. Проте тренерський штаб уже «вималював» для себе групу футболістів, які претендують на своє місце в 11-ці кращих.

Водночас застосовували різні тактичні схеми. Чемпіонат дов­гий, впродовж нього всяке може трапитися, отож потрібно мати запасні сценарії поведінки в матчі. В останніх поєдинках гравці вже отримували персональні вказівки, щоби тренери дійшли виснов­ку, чи реально задумане втілити в першості.

— Судячи з інформації офіційного сайту, в Туреччину полетіли лише ті гравці, котрі мають чинні контракти з ФК. Отож гравців на перегляді не було…

— Так, притримуємося практики, щоби за кордон із командою летіли лише ті футболісти, на яких точно розраховуватимемо в чемпіонаті. Якщо пильно стежите, то побачили, що впродовж зимового антракту ми не підписали нових гравців. Натомість, нас остаточно залишив Сидоренко, котрий поповнив лави «Металіста». Відтак підвищили з нашої Академії 17-річного воротаря Максима Єрохіна та 19-річного Гершмана, хоча Владислав перше коло провів із основною командою, він уперше пройшов із нами повноцінний вишкіл. Хотіли запросити до себе одного футболіста з дубля запорізького «Металурга», проте «нагорі» не змогли домовитися. Хоча не відкидаю можливості, що після нашого повернення клуби поновлять це питання. Тим паче, що ми досі зацікавлені в його пос-
лугах, а раніше все зупинилося на етапі підписання документів співпраці.

— Отож, чи вкомплектована команда?

— За великим рахунком, так. Бачу, що в нас на кожну позицію існує здорова конкуренція. Звичайно, маю бажання запросити одного-другого виконавця, щоби колектив не застоювався і була свіжа кров. Утім, потрібно виходити з нинішнього становища. До того ж, не хочеться запрошувати абикого, щоби був пот­рібний комплект гравців. Кадрові поповнення повинні спрямовуватися лише на підсилення. Отож поки вирішили зберегти нинішній склад, зіграти в такому вигляді до літа. А по завершенні сезону керівники клубу вирішуватимуть, як чинитимемо надалі.

— Ваш капітан Лобойко вже кілька місяців, як здобув перший тренерський диплом (категорія «С»). Чи допомагає вам віднині Сергій?

— Я розумію, що Лобойко думає про майбутнє, бажає й надалі працювати в футболі. Проте Сергій іще не настільки ветеран, аби на нього перекладати певні тренерські функції. До того ж, у нього є свої обов’язки капітана в нашому колективі.

— Вочевидь, за час тривалої відсутності в Україні не могли збирати інформацію про наступного суперника — «Суми»?

— Ми тільки прилетіли, тому лише зараз розпочнеться збір пот­рібної інформації. В Туреччині за «містянами» могли стежити лише завдяки Всесвітній мережі: хто виходить у матчах, які відбулися кадрові зміни тощо. Утім, дуже потрібно мати відеоматеріали, відтак зараз займемося цим питанням. Зрештою, маємо для цього вдосталь часу.

— Після зимової підготовки пан Гельштейн уже розповів вам, що хоче бачити у виконанні команди навесні?

— Зрозумійте, ми лише зійшли з трапу. Думаю, як вийдемо з маленьких канікул, президент обов’язково зустрінеться з командою і розповість про свої бажання. Наскільки я розумію, перед нами стояло завдання, і його ніхто не збирається скасовувати. Отож, попри все, прагнемо посісти місце в провідній трійці.

Євген ДЕМЯН.