Сергій НАГОРНЯК: «Це — супервиклик…»

— Сергію Миколайовичу, ви вже у Дніпропетровську?

— Ні, наразі залишаюсь в Києві.

— А контракт підписали?

— Знову-таки, поки ні.

— Даруйте, а з «Дніпром» у вас конкретно?

— Конкретно, конкретно! Просто тепер у всіх наших командах почалися відпустки, в дніпрян також. Тільки з другої половини червня ми приступаємо до праці. Хоча, гадаю, трудову угоду матиму ще до того моменту.

— Цікаво знати, звідки прийшло запрошення?

— Із боку Мирона Богдановича. Він особисто зателефонував і запропонував роботу.

— Розумію, що нині у вас складно з конкретикою, та все ж: вам і вашим колегам по штабу вже пояснили, хто й за що відповідатиме?

— Не можу говорити за інших, але особисто в мене обов’язки дуже чіткі: на тренуваннях я займатимуся підготовкою футболістів групи атаки «Дніпра».

— Знаєте, коли ми в редакції почули про ваше призначення, то подумали: навіщо пан Сергій залишає спокійну стезю експерта, подавшись на значно складніші хліби?

— (Довго сміється). Ну, повернутися до ролі експерта я зможу завжди, в будь-який момент, не сумнівайтеся!..

— Як у фільмі: «Сісти я завжди встигну!»

— Правильно… Розумієте, для мене це — супервиклик, нагода по-справжньому повернутися до великого футболу. Тим паче, в рідний клуб: за схожих обставин люди
кажуть, що вдруге такого шансу може й не бути.

— Припускаю: якби запропонував не «Дніпро»…

— Справді, на пропозицію від ФК меншого калібру навряд чи пристав би.

Володимир БАНЯС.