Український футбол
Сергій ШЕВЦОВ: «Нам говорять, що команда житиме…»
Головний наставник «КристалА» — про ситуацію в клубі, другий тренувальний збір та очікування від весняної частини чемпіонату

— Сергію Анатолійовичу, наскільки розумію, в «Кристала» вже розпочався другий збір?

— Ми зібралися цього тижня, однак ще не в повному складі. Нині тренуються лише місцеві футболісти — херсонці, котрі в команді на контрактах. Окрім них, на зборах іще присутні кілька гравців, яких ми би хотіли бачити в нашій команді, а також кілька виконавців із інших міст. У повному ж складі ми зберемось, я сподіваюся, вже 3 лютого. Саме тоді й розпочнеться вже серйозніша підготовка. Нині ж тривають тренування в досить вільному режимі, щоби, скажімо так, відірвати футболістів од диванів.

— У одному з недавніх ін-
терв’ю ви говорили, що чекаєте певного «сигналу» від
місцевої влади. Чи надійшов, власне, цей «сигнал»?

— Ми ніколи не приховували, що в нас немає підтримки якогось генерального спонсора. Нас підтримує місцева влада, тож скажу так: «напівсигнал» надійшов — команда існуватиме, вона триматиметься на якомусь певному рівні. Підтримку міська влада продов­жує надавати. Саме тому ми ви-
рішили, що вже потрібно проводити збори, маючи навіть такий «напівсигнал». Були знайдені кошти для того, щоби прогодувати хлопців, провести певну селекцію, контрольні матчі. У процесі роботи будемо дивитися, що нас чекає далі. Ми ще не вирішили свої проблеми, але нам говорять, що команда житиме, буде якось триматись.

— Із точки зору тренувального процесу, що вас зараз найбільше непокоїть?

— Виходячи з того, що в нас було раніше, а бувало й таке, що виходили за два тижні до початку чемпіонату, то завжди не вистачало певної варіативності, з якою можна було би спокійно вступати у сезон. Це й питання ведення гри, тактики, стандартні положення й таке інше. А за шість днів до чемпіонату встигаєш тільки іноді самих футболістів побачити. Хочеться, звичайно, плідно попрацювати й у плані селекції. Звичайно, що ми не зможемо побачити всіх, кого хочемо, адже ми майже завжди є заручниками фінансової ситуації. Окреме питання — фізична готовність команди, яка би за місяць-півтора почала віддзеркалювати те, чого від неї чекаєш.

— Кінець минулої частини сезону «Кристал» провів невдало — були й нічиї, й поразки. У чому причина таких результатів? Банальна фізична втома провідних гравців?

— На емоціях, на «свіжості» багатьох дебютантів, які хотіли щось довести, ми змогли видати низку вдалих матчів і закріпитись у верхній частині турнірної таблиці. Згодом, логічно, ці емоції вщухали й закінчувалися — почалися невдалі ігри. За рахунок тренувального процесу нам удалося повернути команду на більш-менш нормальний рівень, але за якийсь час знову не вистачало цієї фізичної стабільності. Це ж стосується й психології футболістів — після низки матчів, коли ми наближалися до групи лідерів, багато кому із хлопців не вистачило саме психологічної готовності. І третя причина — це проблема кад­рів. Це була дуже серйозна проблема наприкінці того року. Кілька системоутворюючих виконавців були травмовані — п’ять-шість людей, на яких будувалася гра. Зрозуміло, що їхні сили також були небезмежні. Тому зараз є надія, знаючи попередні наші проблеми, що можемо зробити крок уперед. Якщо ж не вдасться, то будемо намагатися бодай триматись у тому режимі, який був до цього.

— Нападник вашої команди Андрій Барладим кілька днів тому сказав, що «Кристал» заслуговує бути в трійці лідерів. Чи згодні з його твердженням?

— Якщо відштовхуватися від потенціалу деяких футболістів і моєї впевненості, що ми справді це можемо, він має слушність. Але є й інша проблема — ми кожні півроку, кожне міжсезоння втрачаємо провідних футболістів, які для нас відіграють дуже важливу роль. Згадую попередні два роки, впродовж яких тут працюю, то за цей період ми втратили дуже багатьох виконавців лише з однієї причини — фінансова нестабільність. Повірте, іноді в нас були просто катастрофічні ситуації. Виходячи із цього, думаю, «Кристал» уже давно мав би грати в першій лізі, якби наш клуб не втрачав таку кількість футболістів. Люди доволі часто переходили до команд першої ліги чи навіть просто закінчували із футболом — міняли професію, щоби тільки заробити якісь гроші.

Володимир БОБИР.


стрічка новин