Сергій СИМІНІН: «Останні хвилин двадцять нас «возили»

Після завершення зустрічі кореспонденту «УФ» ще довго довелося чекати на гравців луцького клубу в підтрибунному приміщенні. Чому? Схоже, наставник команди Віталій Кварцяний вирішив зробити розбір гри по «гарячих слідах». Чутно тренера було навіть далеко в коридорах арени — настільки, вочевидь, був незадоволений пан Кварцяний грою підопічних наприкінці зустрічі. Тим не менше, за якихось півгодини гравці нарешті почали виходити до свого автобусу. Звичайно, більше за все хотілося поспілкуватися з одним із героїв протистояння — Сергієм Симініним, якому вдалося відзначитись неймовірним голом у першому таймі. Капітан лучан, як завжди, люб’язно погодився приділити кілька хвилин нашому виданню.

— Сергію, поділіться, будь ласка, думками щодо сьогоднішньої гри з донецьким «Металургом»…

— Звичайно, добре, що ми змогли сьогодні виграти. Поза всяким сумнівом, це позитивний для нас результат. Єдине, що прикро — наша команда значно знесилилася наприкінці протистояння. Скажу так, останні хвилин двадцять нас «возили». Тим не менше, ми змогли таки виграти, чим дуже задоволені.

— Вам сьогодні вдався неймовірний гол із дальньої відстані. Скажіть, на тренуваннях часто відпрацьовуєте подібні удари?

— Ні, це мені сьогодні просто так вдалося гарно влучити. М’яч добре ліг на ногу.

— Віталій Володимирович навіть аплодував вашому голу. Він вам щось казав щодо цього взяття воріт?

— Власне, ні, Віталій Володимирович мені нічого конкретного із цього приводу особисто не говорив. Зазначив лише, що я сильно пробив і влучив у ворота. Сказав: «Молодець». Більше, в принципі, нічого.

— На вашу думку, що стало причиною того, що зак­лючна частина зустрічі стала дуже нервовою для «Волині»? Можна було все вирішувати раніше у цій грі?

— Якби ми забили третій м’яч, то, переконаний, нічого подіб­ного й не сталося. А ми навпаки — не забили і «сіли» до власних воріт. Віталій Володимирович, звичайно, нас сварив за те, що ми на полі зробили це доволі глибоко… Через це ми навіть могли й не виграти сьогоднішню зустріч.

— Наскільки вплинула на
хід матчу сьогоднішня зимова погода?

— Звичайно, погода сильно вплинула на матч. Ви, певне, самі чудово бачили, наскільки слизьким був газон на арені. Під час поєдинку було багато різноманітних відскоків, неприємних рикошетів. Тому логічно, що це зіграло сьогодні велику роль у кількох епізодах.

— Попри навіть те, що ваша команда сьогодні зуміла здобути три залікових бали, Віталій Володимирович усе одно залишився незадоволений рівнем гри колективу…

— Так, він незадоволений саме кінцем нашого сьогоднішнього протистояння. Можливо, повторюсь, але дуже прикро, що ми чомусь притиснулися до своїх воріт у завершальні хвилини зустрічі. Одне слово, грали на відбій. Думаю, саме через це Віталій Володимирович і висловлював нашій команді своє невдоволення.

— У перерві матчу Кварцяний вирішив замінити Редвана Мемешева. Не знаєте, з яких саме причин?

— Редван у першій половині гри отримав жовту картку. Саме тому Віталій Володимирович не бажав, скоріше за все, ризикувати в другому таймі. Мало що могло би статися впродовж зустрічі далі…

— Тобто, травми в Мемешева немає? Адже у середи­ні першого тайму він отримав доволі болісний удар по нозі, було чутно навіть на трибунах…

— Ні, повірте, з Редваном усе гаразд. Ніякої травми немає.

— Що далі? Ця перемога має підняти настрій «Волині»?

— Звичайно, це надало нам певний позитив. Тепер нам пот­рібно серйозно налаштовуватися на наступний двобій — проти «Іллічівця». Я впевнений, це буде дуже складний матч. Тому маємо добре зіграти проти команди Миколи Павлова й узяти очки.

Володимир БОБИР.