Сергій СИМІНІН: «Про заборгованість запитуйте інших людей»

— Виграли вдома. Все склалося добре для нас, — взяв слово крайній бек «біло-зелених». — Зрештою, напередодні матчу налаштовувалися на максимальний результат.

— «Волині» ви віддали шість років життя із перервами. Чи супроводжувався для вас поєдинок особливими емоціями?

— Ну, які емоції… Виступав проти колишньої команди. Не було такого, щоби я спеціально налаштовувався на «Волинь». Перед нами стояло чітке завдання — перемогти. Тим паче, з огляду на те, що ми з лучанами — сусіди по турнірній таблиці. Хоча, попри все, виходимо щоматчу з таким бажанням.

— Не хотілося довести керівникам луцького ФК, що дарма вони не перепідписали контракт із вами?

— Та ні. Нікому нічого не хотів довести.

— На двобій у Полтаву завітали луцькі фанати, котрі приготували вам банер. Це щось означає для вас?

— Іще б пак! Уже неодноразово говорив: мало таких уболівальників в Україні, як у «хрестоносців». Повірте, я їм дуже вдячний за підтримку. Я завжди їх пам’ятатиму. Більше того: завжди в моєму серці матиме місце Луцьк і «Волинь». Це місто й клуб мені не байдужі.

— Після завершення поєдинку спілкувалися з колишнім колективом?

— Із гравцями так, із тренерами — ні.

— Загалом, за рахунок чого полтавцям вдалося перемогти суперника?

— Усі деталі звитяги краще розпитувати в наставника. Вочевидь, ми виконали вказівки, котрі тренер видавав напередодні зустрічі. На полі кожен бився за себе та партнера. Билися до останнього.

— Чи не здавалося, що в першому таймі все занадто просто вдавалося команді?

— Ні — абсолютно. Це лише з телеекранів могло так здатися.

— У «Ворсклі» ви виступаєте на позиції лівого захисника. Чи не відчуваєте певного дискомфорту, позаяк до цього грали винятково праворуч?

— Зрозуміло, правого захисника частіше грав, і звичніше на цій позиції було. Проте для мене найголовніше — виступати та бути корисним команді.

— У зв’язку з цим до вас немає додаткових прохань, аби ви частіше грали лівою ногою? Чи принаймні на тренуваннях розпрацьовували її?

— Та я і без указівок стараюся частіше грати лівою ногою. Розумію, що це важливий момент. Утім, мені складно судити, як у мене це виходить.

— Після успішного першого тайму полтавці перестали збільшували перевагу. Більше думали про втримання рахунку?

— Та ну, такого, щоби акцентовано грали на втримання рахунку, не було. Ми хотіли й могли забити, проте не склалося. У першому таймі у нас це виходило, а в другому — ні. Безперечно, коли основний час добігав кінця, то стрімголов ніхто не біг до воріт Шуста. Думали, що вже 2:0, не варто ризикувати. Крім того, намагалися суворо зіграти з перших хвилин. Це була одна з ключових указівок.

— Як Сачко підсумував виконану роботу команди?

— Та поки просто привітав. Не забувайте, що попереду у нас іще п’ять турів. Отож спробуємо не збавляти оберти. Перемоги над запорізьким «Металургом» і «Волинню» — це добре, проте важливо не зупинятися на досягнутому.

— Останніми матчами «Ворскла» відповіла експертам, котрі почали говорити про ігрову кризу полтавців?

— Та рано про це говорити. Лише в кінці сезону зрозуміємо, хто мав слушність.

— Далі — зустріч із «Металістом». Чи погодитесь, що цей двобій найважливіший у контексті потрапляння до зони Ліги Європи?

— Про ЛЄ не на часі розмірковувати. Потрібно дочекатися завершення чемпіонату. Однак матч буде за шість очок, адже суперник розташовується поруч у турнірній таблиці. Для них і для нас це дуже важливий момент. Кожен жадатиме перемогти, проте поталанить сильнішому. Незіграність опонента? Думаю, «Шахтар» уже відчув це на собі.

— Раніше не оголошували, що є бонуси за вихід у єврокубки?

— Принаймні, коли я прийшов у команду, про це не мовилося. Хоча не відкидаю, що про премії розмовляли на початку першості.

— Днями з’явилася сенсаційна інформація, що у «Ворсклі» гравці отримали зарплатню лише за першу частину січня. Чи підтвердите фінансові негаразди у клубі?

— Я це взагалі не коментую. Краще запитуйте інших людей. Я лише місяць у команді. Відтак не можу підтвердити таку інформацію.

— Тобто ви просто ще не дочекалися першої виплати?

— На рахунок цього я також нічого не можу відповісти.

Євген ДЕМЯН.