Український футбол
Сергій СИМІНІН: «Запропонували меншу зарплатню, тож не домовилися»
Екс-капітан «Волині» в інтерв’ю «УФ» розповів, чому попрощався із «хрестоносцями», підсумував багаторічні виступи за лучан і повідав, як розгортається процес пошуку нової команди

— Сергію, щойно на офіційному сайті «Волині» опублікували інтерв’ю головного тренера Віталія Кварцяного, в якому він сказав, що ви не продовжили контракт, отож у команді вас більше не буде…

— Можу лише підтвердити слова Віталія Володимировича. Чому так сталося? Усе просто: не змогли знайти спільний знаменник, відтак не продовжили співпрацю. Якось так.

— Дивно, що до такого рішення дійшли аж на другому зборі, а не, приміром, після завершення першого кола.

— Ну, як сказати… Ми домовлялися, що всі питання владнаємо після першого зібрання. Приїхали, поговорили, але вирішити всі нюанси не вийшло.

— У своєму інтерв’ю Кварцяний також зазначив, що в клубі наразі намагаються суттєво зменшити зарплатну відомість. Виходить, що вам просто запропонували менші кошти, ніж раніше?

— Так, маєте слушність.

— До речі, попередню заборгованість перед вами ліквідували?

— Так-так. Уже почали виплачувати певні суми за попередні борги. Відтак уже зовсім трішки залишилося. Хоча, якщо чесно, там сума й так не була дуже значною. Наостанок обіцяли, що найближчим часом повністю закриють заборгованість.

— Чи була прощальна розмова з Віталієм Володимировичем? Можливо, закликав вас усе ж залишитися?

— Звичайно, перед таким рішенням поспілкувався з тренером. Однак спільно саме так вирішили. Повірте, розійшлися ми нормально. На прощання потиснули один одному руки, подякували за спільну роботу.

— Із моральної точки зору не шкода після шести років (якщо не помиляюся), проведених у Луцьку, залишати команду?

— Іще б пак! Я ж не півроку тут виступав. Чесно, не хотілося залишати колег. Але така вже наша футбольна доля. Потрібно рухатися далі.

— Ви вже попрощалися з партнерами? Як у колективі сприйняли втрату в особі капітана?

— Ну, як… Я, звичайно, попрощався з усіма. Хлопці всі в один голос казали, що хочуть, аби я залишився. Водночас, не зустрів людину, котра би не зрозуміла моє рішення.

— Загалом, як оцінюєте етап вашої кар’єри, котрий припав на виступи за «Волинь»?

— Позитивно, безумовно. Дуже вдячний Віталію Кварцяному та Анатолію Дем’яненку, котрий раніше працював. Та й усім, хто приклав руку до наших результатів, включаючи персонал клубу та вболівальників. Нічого поганого про «Волинь» язик не повернеться сказати.

— Який найяскравіший спогад залишився від цього часу?

— Та багато чого! Насамперед, півфінал Кубка України, куди ми вийшли, перебуваючи ще в першій лізі. Також перемога над чинним чемпіоном «Шахтарем» — таке ніколи не забудеш.

А чим зараз займаєтеся? Сидите дома в очікуванні пропозиції чи перебуваєте вже в іншому ФК на перегляді?

— Перший варіант. Поки лише шукаю, де зможу продовжити свою кар’єру.

Самі займаєтеся своїм працевлаштуванням чи агенти?

— Та ні, агенти зараз у пошуках. Чекаю, поки щось запропонують.

— Розглядатимете варіант в Україні, за кордоном чи вам узагалі байдуже?

— Та, в принципі, це не дуже важливо.

— А нині немає жодних рухів у цьому напрямку? Можливо, найближчим часом кудись вирушите на перегляд?

— Ні, до таких конкретних розмов справа не доходила. Думаю, що в пресі інформація про мене з’явиться лише тоді, коли підпишу контракт із кимось.

— Який для вас зараз найважливіший критерій пошуку? Рівень команди, чемпіонату чи найвигідніший контракт?

— Знаєте, хотілося, щоби все було одного рівня: і чемпіонат, і команда, й умови контракту. Коротше, на всі нюанси звертатиму увагу.

— Чи нині вже можете уявити, як складеться ваше майбутнє?

— Я ще не знаю. Не можу спрогнозувати наперед. Як буде — так буде. Наразі тяжко загадувати.

— Про тренерські курси ще не думали?

— Та ні, звичайно. Мені ще рано. Я хочу ще пограти на хорошому рівні кілька років.

Євген ДЕМЯН.


стрічка новин