Український футбол
Сергій СОЛДАТОВ: «Єдина перевага «Кременя» — вони грають у себе вдома. Решта нас не цікавить»
Головний тренер «Оболоні-Бровара» розповів «УФ» про підготовку команди до заключного матчу року, виклик своїх гравців до молодіжної та юнацької збірних України, висловив своє ставлення щодо святкування забитих м’ячів його підопічними

— Сергію Вікторовичу, після непростого матчу проти «Черкаського Дніпра», вашій команді залишилося провести цього року один матч (зустріч першого туру «Кремінь» — «Оболонь-Бровар» була перенесена. — 
В. Б.). Розкажіть, будь ласка, в 
яких кондиціях «пивовари» підходять до цього двобою?

— Думаю, що настрій у наших хлопців хороший. Ми задоволені якістю гри, яку наша команда продемонструвала минулої зустрічі у Черкасах. Звичайно, ми не задоволені фінальним результатом того матчу, адже пропустили м’яч у власні ворота вже в доданий час. Усе решта — настрій, атмосфера в колективі — чудові. До того ж, наша команда завершує цю частину чемпіонату на першому місці, тож на зимову перерву йдемо лідерами таблиці. Далі будемо не менш плідно готуватись і до продов­ження чемпіонату навесні. Однак поки що головне завдання — найближча гра проти «Кременя». Їдемо до них у гості лише за перемогою.

— Ви згадали про настрій команди. Але ж це буде остання гра цього року, можливо, деякі футболісти вже замислилися про відпустку?

— Ні, можу вам із упевненістю сказати, що тієї помилки, яка сталася минулого сезону, вже ніхто не допустить. Торік я казав, що в деяких футболістів був «валізний настрій», і ми цей момент упустили. Цього року такого немає. Хлопці на власному досвіді пройшли цей період, отож у нас буде максимальне налаштування на п’ятничну гру з «Кременем». Розраховуємо лише на три залікових бали, але ж футбол це така річ — на полі може бути все, що завгодно. Єдина проблема, яку я бачу, — штучне покриття на тамтешньому стадіоні. Але нічого страшного: в матчі проти «Макіїввугілля» ми також грали на полі зі штучним покриттям, але чудово там виступили й досягли того, чого хотіли.

— Так склалося, що з «Кременем» ви грали півтора місяці тому в Києві. Тоді ваша команда перемогла (2:1). Якщо пригадати ту зустріч, чим запам’ятався кременчуцький колектив?

— У принципі, зразу помітно, що це добре організована команда, із солідною дисципліною на футбольному полі. Окремо хотів би наголосити на їхньому наставникові — Сергій Володимирович Свистун дуже досвідчений фахівець, який має у своєму розпорядженні низку високваліфікованих гравців. Також потрібно звернути особливу увагу на їхню середню лінію. Ще минулого разу я попереджав своїх хлопців, що в «Кременя» в півзахисті є люди із хорошим дальнім ударом. До речі, тоді ми саме так і пропустили — із дальньої дистанції. За великим рахунком, ми нічим не відрізняємося від «Кременя» за рівнем майстерності. Єдина їхня перевага — вони грають у себе вдома. Решта нас не цікавить — із ким і коли грати.

— Хочу запитати щодо виклику двох ваших підопічних до збірних України — Артема Фаворова до молодіжної та Назарія Федорівського до юнацької. Скажіть, особисто для вас це стало сюрпризом?

— Скажу відверто — ні, не стало сюрпризом. Ми добре знали, що і Фаворов, і Федорівський — на олівці в тренерів збірної. Тому для нас це більше приємний сюрприз, адже ми працюємо на благо українського футболу. І, повірте, коли до молодіжної та юнацької збірних викликають футболістів із нашого клубу — це лише престижно для нашої команди, це приємно нашим уболівальникам, нашому президенту, робітникам корпорації «Оболонь». Це — величезний «плюс» для всіх.

— Якщо їх помітили тренери збірних, вочевидь, за ними стежать і представники клубів першої ліги чи елітного дивізіону. Як вважаєте, якщо буде пропозиція від таких команд, чи зможете переконати цих гравців залишитись у «Броварі»?

— Змушувати залишитися силою нікого не будемо. Якщо людина бажає перейти в потужніший клуб, наприк­лад, команду прем’єр-ліги, то я та наш президент будемо тільки «за». Звісно, пот­рібно буде лише узгодити умови переходу, бо ми виступаємо за те, щоби футболіст розвивався, прогресував як професіонал. Пригадуєте, в минулі роки «Оболонь» дала чимало хороших гравців для команд елітного дивізіону, які виходили й доводили там, що гідні виступати на такому високому рівні.

— У минулому інтерв’ю «УФ» ви сказали, що в команді панує чудова атмосфера. Напевне, таке оригінальне святкування забитих м’ячів «пивоварами» — це своєрідний показник згуртованості колективу?

— Той мікроклімат, який нині панує в команді, проявляється не лише у святкуванні точних і результативних ударів, а в результатах. У цьому контексті часто згадую золоті слова Валерія Васильовича Лобановського, коли його запитали: «Що важливо у футболі?». Він відповів: «Мікроклімат у колективі та інтелект футболіста». Тому, вважаю, це правильно. Якби вони ставилися до самих себе без поваги, цього би не було.

— Яке ваше ставлення до подіб­них святкувань взяття воріт?

— Чому би й ні? Це — нормально. Вони різносторонні футболісти, які не тільки просто лише тиснуть руки чи щось таке. Їм є що продемонструвати. Переконаний, найкраще — ще попереду. Повірте, вони здатні на багато більше…

— Як би не склалася гра з «Кременем», «Оболонь-Бровар» все одно йде на зимову перерву у статусі лідера чемпіонату. Чи передбачаються керівництвом клубу якісь преміальні, так би мовити, подарунок під ялинку?

— Ні, ми нічого не планували щодо цього питання. Тим паче, що у футболістів передбачені премії, за які вони, власне, й грають, за імідж клубу. Я вважаю, це достатній стимул для футболіста, щоби вони могли самі собі щось прид­бати під ялинку.

Володимир БОБИР.


стрічка новин