Український футбол
Сергій ЖИЦЬКИЙ: «У нашому становищі бути внизу турнірної таблиці, м’яко кажучи, замало»
Головний наставник «Нікополя-НПГУ» прокоментував гру з «Колосом» та останні результати команди

— Сергію Георгієвичу, у минулому турі вашій команді знову не вдалося набрати очки — поразка від лідера чемпіонату «Колоса». Можете поділитись своїми думками щодо цієї гри?

— Власне, тут говорити багато немає про що. Ми програли. Футбол — це така річ, де є конкретний результат. Це у фігурному катанні може бути дві оцінки — за техніку та видовищність, емоції. У футболі такого немає. Тому усе, що я б не сказав, буде виглядати як виправдання. Це не буде об’єктивно. Є фінальний результат, є рахунок на табло. Можна багато говорити про моменти, але потрібно бути на самій грі, аби відчувати ці емоції.

— Тим не менш, останнє місце своєї команди у чемпіонаті вважаєте заслуженим?

— Тут знову може бути кілька думок. Я, наприклад, скажу, що воно незаслужене, хтось скаже навпаки. Всі подібні розмови дуже відносні. Ви знаєте, дуже багато суперників, тренерів, зігравши проти нас, потім підходять і питають: «Як ви за такої гри можете бути на останньому місці? Для нас це була одна із найскладніших ігор». Таке було і після матчу із «Кременем», коли Сергій Ященко підійшов після гри і здивовано спитав, як ми можемо бути на останній сходинці. Тоді ми пропустили два м’ячі вже у кінці матчу… У нашому становищі бути внизу турнірної таблиці, м’яко кажучи, замало. Звичайно, бувають відверто невдалі матчі, як, наприклад, із «Буковиною». Але бувають і об’єктивні чинники, коли просто немає людей. Для прикладу, на матч минулого туру до Ковалівки ми вирушили із одинадцятьма гравцями. Про що ще можна говорити? Повертаючись до того ж таки матчу у Кременчуці, думаю, ми там втратили, як мінімум, один бал. А по-хорошому — три. Так само і у матчі із Новою Каховкою, коли ми, виграючи по ходу зустрічі із самого початку матчу, у підсумку програли, пропустивши вже у доданий час. Тут ми також реально втратили три очки… Це ж стосується і виїзної гри у Сумах, де ми дійсно втратили два очки, зігравши внічию — 0:0. Тому тут говорити можна багато, але варто відійти від емоцій і просто подивитись у турнірну таблицю.

— Незважаючи на минулі невдачі, ви із оптимізмом дивитесь у майбутнє?

— Безумовно! Думаю, немає нічого поганого у такому оптимізмі. Я, у першу чергу, відштовхуюсь від якості нашої гри. На моє переконання, прогрес у грі нашого клубу дійсно є, незважаючи на те, що декілька матчів ми об’єктивно програли нашим суперникам. Думаю, на це питання треба дивитись у комплексі. Зараз багато чого залежить від бюджету, кадрів, умов. До слова, побувавши, наприклад, в Одесі, Стрию, побачили, що це зовсім інший рівень. У нашому становищі можна зіграти одну-дві гри сильніше, але в цілому є якась закономірність. Потрібно розуміти, що усі ми люди, у яких є свої емоції, стосунки, одним словом, багато чого, що у комплексі дає такий результат. Для прикладу, на тренуваннях у хлопців ледь не іскри летять з-під ніг, настільки вони серйозно викладаються на заняттях. А ось на початку гри із «Колосом» їм у психологічному плані досить важко було подолати цей бар’єр. Хоча згодом вони впоралися з емоціями і почали демонструвати те, що вміють. Ба, більше, ми могли і забити… Однак, якщо дивитись на цю картину загалом, то все нібито закономірно і просто: перша команда чемпіонату виграла в останньої…

Повертаючись до вашого запитання, я дійсно з оптимізмом дивлюсь у майбутнє. Нам дуже хочеться набрати очки перед зимовою перер­вою, щоби впевненіше увійти в цей підготовчий період. Сподіваюсь, що і в кадровому питанні у нас будуть якісні зміни, це ж стосується і фінансів. Зрозуміло, що і зібратись нам пот­рібно на підготовку не за два тижні до старту другої частини чемпіонату, а провести якісну роботу. Якщо так буде, то мій оптимізм має перетворитись у щось більш практичне.

Володимир БОБИР.


стрічка новин