Спрага за фаренгейтом
151 
Жодного разу не бував на домашніх матчах колись знаних у екс-Союзі «Паміра» та «Кайрата». Звісно, коли приїздили до України гості із Центральної Азії, — працював на їхніх іграх. Можу додати «Колхозчи», «Бустон», павлодарський «Трактор». Зазвичай, якщо вони недобирали очок, то «кривдникам» ласкаво, приміром, обіцяли приблизно таке: «Ось приїдете в другому колі до нас, ми вас «підсмажимо» в наших умовах».
Із умовами все зрозуміло — варто було призначити зустріч на денні години (у вихідні таке не виключалося), вже хвилині на 35-й візитери банально задихалися. Можливо, автор перегинає, проте доля істини в подібних спогадах є. Щоправда, нинішнього літа навіть африканці не наважилися б обіцяти такий «реванш», адже спека в усіх футбольних центрах України наближається до екваторіальної.
Виникає запитання: наскільки це шкідливо для гравців, арбітрів, глядачів? Й чи варто користуватися аксіомою: «Матч відбудеться за будь-якої погоди»? Передбачаю, що читачі переведуть стрілки на прем’єр-лігу та її угоди з телекомпаніями. Мовляв, ніхто не ризикне починати після восьмої вечора три-чотири поєдинки паралельно. Що тут відповісти? До певної міри проблема розв’язується перенесенням одного-двох матчів на понеділок, як, власне, спостерігаємо у серпні. Але ж куди подіти перший і другий наші дивізіони, де освітлення на стадіонах або надслабке, або й поготів відсутнє?
Подеколи втручається момент від’їзду гостьової команди. Можливо, саме цим пояснюється час недільної зустрічі «Миколаєва» з «Тернополем» (17.00), адже надзбручанців чекає тривалий маршрут додому. Стоп, але «Зірці» після побачення з гірниками Комсомольська їхати куди ближче, однак тут на афіші також — п’ята вечора. Аби мені не помилитися, та друголігова «Енергія» погодилася зіграти на полі «Скали» о 18-й в якості балансу між марафоном Стрий — Нова Каховка та переживанням за хлопців під нещадним промінням.
Який же напрошується рецепт? Поняття це лікарське, тож ваш кореспондент звернувся до Медичного комітету ФФУ. Перший заступник голови цього комітету Сергій Дереповський зазначив, що є документ за підписом першого віце-президента Федерації Анатолія Попова, яким доручається арбітрам та делегатам матчів робити тайм-аути, щоби учасники могли вгамувати спрагу та перевести подих посеред гри. Тим паче це відповідає рекомендаціям УЄФА. Окрім цього, мій співрозмовник додав деталі:
— Ви спостерігали недавній чемпіонат світу в Бразилії, й неозброєним оком було видно, що більшість ігор, надто ті, що починалися о 13.00 за тамтешнім часом, ставали справжнім випробуванням для команд. Європейці, як правило, опинялися в найменш вигідній ситуації. Проте вони налаштовувалися на неї заздалегідь і «тренували» подібну витривалість.
— Дуже схоже на класику: «Порятунок потопельників — справа рук…», і далі — за текстом, чи не так?
— Не зовсім. Існують методи, як підтримати водно-сольовий обмін, і ці режими винайдено для адаптації спортсменів у найрізноманітніших обставинах. Приміром, кілька років тому довелося працювати лікарем узбецького клубу «Насаф» (Карши), і стикнулися з такими температурами в Йємені, Саудівській Аравії чи Катарі під час матчів Ліги Азійських чемпіонів і Кубка АФК, що словами не переказати. Спека множилася на специфічну вологість цих країв. Не повірите, але тільки одного разу робилися паузи для водопою. Веду до того, що коригувати стан футболістів дуже проблематично. Просто це літо в Україні застукало зненацька й футбол.
— Отже, граничні градуси, вище яких треба відміняти матч, у регламенті не передбачено?
— Що маєте на увазі?
— Скористаюся протилежним зимовим аргументом, коли на критих аренах гандболу чи волейболу має умовно бути щонайменше +15 за Цельсієм.
— Ці два інтер’єри навряд чи варто порівнювати. Ну, й зрештою, наш чемпіонат і першість проводять УПЛ і ПФЛ. Ми можемо радитися, підказувати, але не наказувати. Утім, здоровий глузд ще ніхто не скасовував.
… Оце точно. Хотів ще підняти архіви, коли тепловий напад спіткав би гравців посеред матчу (росіяни, наприклад, зробили суворі висновки з подібних випадків і посунули матчі на пізній вечір), але подумав — чому би не піти альтернативним шляхом. Тим більше, рівно 290 років тому пращур нинішніх чемпіонів світу, німецький вчений Габріель Фаренгейт запропонував свою шкалу. У ній точкою талого льоду вважаються +32 градуси, а нормальна температура тіла людини +96. До речі, такі не останні у великому спорті держави, як Ямайка та Пуерто-Ріко, досі застосовують саме одиницю виміру за Фаренгейтом. І не особливо печаляться…
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ.