Так, як у першому таймі, в Лізі чемпіонів грати не можна

Чому донеччани програли? Ми поступилися тому, що виконавці «Шахтаря» вийшли на матч, уже знаючи результат у Борисові. Відтак підсвідомо наші гравці не зуміли належним чином налаштуватися на матч. Перший тайм у виконанні донеччан узагалі був найгіршим у цьому розіграші Ліги чемпіонів. Якщо порівняти два матчі між «Шахтарем» і «Атлетиком» — отой, який був у Більбао, і той, який пройшов у Львові — побачимо разючі зміни: в Іспанії була швидкість — од окремих гравців і загальнокомандна, була мобільність, було бажання, чого у вівторок не спостерігалося й близько. Повторюю: так, як у першому таймі зіграли «гірники», в групі Ліги чемпіонів грати не можна. Знаєте, слідкуючи за всім цим, я дійшов висновку, що матчі єврокубків — принаймні останніх турів групи — треба починати в один час, бо інакше не уникнути казусів.

Чи було в діях «гірників» багато сумбуру? Так, мені вже довелося почути цю думку як від колег, так і від журналістів. Я б особисто на цьому не акцентував: наголошую, на мій погляд, «Шахтар» поступився через відсутність достатньої мобільності та загальноігрової швидкості, також ми поступилися баскам щодо бажання. Особливого сумбуру в діях «гірників» я не помітив. Донеччанам не вдалося те, що вони досягли в Більбао або в матчах із «Порту» чи БАТЕ: ми не зуміли змусити суперників підлаштуватися під нас, ось у чім річ. Варто розуміти: до чого тут сумбур, якщо перед нами — відверте нехлюйство, якщо ми бачимо паси п’яткою, пропускання м’яча поміж ногами, та що там говорити, якщо навіть наш капітан не був максимально зосередженим на грі!

Про набрання форми басками. Справді, за останні два-три тижні для мене очевидно таке: порівняно з літом, порівняно з початком сезону «Атлетик» явно змінився, тепер баски почали набирати ті кондиції, які вони мали навесні. Тобто, якщо в Більбао «гірники» були сильнішими за суперника за грою, то у Львові такого вже не було.

Про ключові особистості. Після поєдинку зразу почалося акцентування на двох персонах — воротареві «Атлетика» та нашому центральному оборонцеві. Справді: Горка провів один із найсильніших матчів у кар’єрі, а Ракицький знову не виправдав сподівань. Але треба розуміти: то був один ігровий епізод, у якому один футболіст зіграв сильно, а другий слабко. Проте таких епізодів у кожному матчі назбирується величезна кількість, і перемагає та команда, котра виграє більшу кількість отих епізодів. Так, у тому конкретному моменті Ракицький помилився, проте тут варто діяти обережно: після такого футболіста не можна пригнічувати, його помилку треба так піднести йому, щоби він зробив із цього висновок і по тому не допускав подібних огріхів.