У чомусь Сабо має слушність
188 
— Ну що тут можна сказати? Результат закономірний. «Легія» мала кращий вигляд, аніж «Металіст». Складно судити, чому. Зрештою, команда грає так, як їй дозволяє суперник.
Погоджуся, що із Хав’єром і без нього — різні команди. Бразильця не вистачало у центрі поля, звідки він раніше будував атакувальну гру харків’ян.
Папа? Щиро кажучи, в останніх матчах із ним на полі команда не могла похизуватися надійністю в обороні. Хоча, коли він був у формі, то міг видати хорошу гру, майстерно діючи в захисті.
Рахаєв сказав, що Юссуф, очевидно, грав із травмою. Гадаю, якщо він вийшов на поле, то міг грати. Якщо ж ні, то хіба не сказав би про це? Просто так склалася ситуація, що лазарет переповнений, кваліфікованих виконавців бракує… Відтак, напевне, й можливості не було, щоби вибирати між іншими захисниками.
На жаль, Жажа вже не той гравець, яким був кілька років тому. Тільки від нього самого залежить, коли набере форму. Проте, щоб її набрати, потрібно рухатись, а він це робить мало й зрідка. Насправді, для цього вже було вдосталь часу, проте віз і нині там.
Уперше Ігор Володимирович говорив про суддівство. Я з ним погоджуся, що арбітраж був незрозумілим. Не скажу, що рефері «вбивав» українців чи був упередженим: обидва пенальті були справедливими. Однак за аналогічні дії чули свисток лише в бік «Металіста». Вочевидь, литовським рефері поляки ближче…
Думаю, якби харків’яни були в кондиціях тогорічної давнини, то «Легія» не встояла би в Києві. Сабо зазначив, що Рахаєв утрачає контроль над підопічним? Йожеф Йожефович — досвідчений фахівець, йому видніше. Нам іще потрібно вчитись у старших колег. На мій погляд, він більше бачить, помічає, тож у чомусь Сабо має слушність.
Зміна тренера? Коли немає результату, такі розмови завжди довкола точитимуться. У нашому, тренерському, житті це завжди так. Якщо поставлене перед командою завдання не виконується, потрібно готуватися до подібних чуток. І не лише в «Металісті» така ситуація. Пам’ятаємо «Динамо» часів Блохіна: після кожної гри виникали припущення, хто саме його замінить. Як бачимо, зараз гра стабілізувалася, з’явився результат, а розмови вщухли. Так, вони припинилися після того, як призначили Реброва, втім для таких кроків у харків’ян є керівництво ФК, яке й вирішуватиме долю тренерського складу.
Щодо перспектив: надія вмирає останньою. Якщо виходити на поле з думками, що євровесна нам не «світить», то краще залишатись удома. Сподіваюся, що вони далі гратимуть за своє ім’я, за «Металіст». Хоча вчора, зізнаюся, не побачив агресії в діях футболістів.
Не вважаю, що харків’яни поставили пріоритет на вітчизняний чемпіонат. Єврокубки — завжди престиж. Тим паче, що у «синьо-жовтих» збірників мало, тож про втому говорити на варто. Графік у них не настільки складний, аби віддавати перевагу одному турніру на тлі іншого.