Український футбол
У ФУТБОЛ ГРАЮТЬ НЕ ПРІЗВИЩА

Андрій НЕСМАЧНИЙ, екс-захисник збірної України:

— Збірна України справила хороше враження. Хлопці порадували тим, що самовпевнених французів поставили на місце. Тепер їм буде урок: якою би була команда, який би в неї був рейтинг і чи вигравала вона колись якісь трофеї чи ні, потрібно завжди ставитися до суперника серйозно. А вони вийшли з думкою, що, мовляв, упівсили обіграють на домашній арені збірну України й так же легко поїдуть до Бразилії. Уся Франція, отримавши у суперники нашу збірну, гуділа: «Все, ми — на чемпіонаті світу!». Уже про квитки почали думати, почали замовляти… Ну а тепер справи складаються дещо інакше, тепер Бразилія віддаляється. Може вийти так, що й квитки повертати доведеться й вдома сидіти. Ось після цього й приємно за наших хлопців, що вийшли однією командою, одним цілим і перемогли.

Українці зіграли агресивно, злагод­жено. За рахунок свого характеру, настрою на гру, вони були того вечора сильнішими. І це ще раз підтверд­жує, що не прізвища грають у футбол, а команди.

Зрозуміло, що в Парижі нас очікує зовсім інша гра з боку французів. Тепер їм потрібно буде забивати, причому, як мінімум, двічі. Тому у цьому плані — це перевага для нашої збірної, яка вміє гостро грати на контратаках. Матч у Києві показав, що французи до цього були не готові: ми могли забити й три, й чотири м’ячі, якби використали всі нагоди.

Так, зараз вони чудово розуміють силу збірної України, але, думаю, їм все одно буде складно стрибнути вище голови. У першому матчі було помітно таке зверхнє, певною мірою, нехлюйське ставлення французів до гри. Судячи лише по діям того ж Франка Рібері, як він неохоче приймав м’яч, як ним розпоряджався… А ось коли вже було 2:0, коли запахло смаженим, вони кинулися рятувати ситуацію, але вже було пізно. Дуже складно упродовж гри перелаштуватися, поміняти своє ставлення. Це потрібно було робити до матчу.

Також варто додати, що сил у Києві французи витратили достатньо. Тому й з функціональної точки зору нашому супернику буде складніше бігти вперед і забивати.

Щодо кадрових втрат, то, думаю, що Артему Федецькому все ж можна знайти рівноцінну заміну. Упевнений, що той же Мандзюк нічим особливо не поступається Артему. До того ж, основне завдання Федецького в першому матчі зводилося до того, щоби не дозволити Рібері прийняти м’яч, не дати йому часу як слід розібратися й подумати, тобто зіграти з ним щільно. Саме тому, думаю, що Манд­зюк також зможе виконати таке завдання.

Збірній Україні просто слід дуже грамотно зіграти в обороні. Так само щільно, злагоджено й виважено, як у п’ятницю в Києві. Та, звичайно, за можливості використовувати нагоди в контратаках. А такі нагоди, думаю, будуть обов’язково.


стрічка новин