У кращих традиціях європейських грандів

Після першого туру був скептично налаштований щодо «Олімпіка». І справа навіть не в тому, що донеччани крупно поступилися одеситам — 0:4, а в тому, що не продемонстрували якоїсь осмисленої гри. До того ж, тренер команди здавався «кишеньковим», адже, попри всі його заяви, зрозуміло, що не за власним бажанням випускав підстаркуватого за футбольними мірками президента клубу. Однак стартовий провал можна списати на дебют недавнього представника першої ліги у вищому дивізіоні. Тим більше, в подальшому «Олімпік» показав себе дуже пристойно. І справа навіть не в нічиїй з «Динамо» або перемогах над «Зорею» чи донецьким «Металургом». Кидалося в очі, що Роман Санжар прищеплює підопічним швидкий футбол, просить не перетримувати м’яч, але списував це на те, що ввижається. Як це новачок еліти може грати в кращих традиціях європейських грандів? Поєдинок з запорізьким «Металургом», якщо не розставив усе на свої місця, то вчергове дозволив переконатися, що «Олімпік» дійсно показує сучасну, динамічну гру. Показовим у цьому плані є перший гол донеччан, коли за рахунок гри в дотик пройшла стрімка атака, яку ефектно завершив Іса Шериф. Другий гол також заслуговує на найвищу оцінку: Кирило Дорошенко миттєво зорієнтувався в ситуації і елегантним пасом кинув у прорив іспанця Моху, а той знову-таки в дотик чудово скористався необачним виходом голкіпера. Приклад «Олімпіка» показує, що збереження складу, який здобував путівку в прем’єр-лігу, і точкове підсилення можуть принести серйозні результати. Приміром, раніше «Іллічівець», запорізький «Металург» чи «Говерла» робили інакше і переважно жалкували, що суттєво змінювали склади.

Цікавими видалися ще кілька протистоянь. У матчі туру керманич «Дніпра» Мирон Маркевич наважився на кілька експериментів: поставив у центр захисту Артема Федецького, а праворуч в оборону — молодого Валерія Лучкевича. Останній, як завжди, активно підключався до атак, але в захисті зіграв не кращим чином, коли забивав одесит Іван Бобко. Але інший крок Маркевича приніс великі дивіденди: Нікола Калинич, який вийшов на вістря атаки, грав дуже натхненно, не цурався відходити назад, вступати в єдиноборства і блискуче впорався зі своїми безпосередніми функціями. Видно, набрав оптимальні кондиції чи близькі до них. Звичайно, виходу Калинича посприяли певні обставини: через травму, отриману напередодні, на кілька днів вибув Роман Зозуля, але з такою грою хорват може і витиснути конкурента.

Старалася ні в чому не поступатися чемпіону «Волинь», яка була близька до того, щоби забити третій м’яч і відновити рівновагу. Однак Ерік Бікфалві двічі пробачив «Шахтар», який оговтався і накидав супернику повний кошик м’ячів. Неприємна ситуація сталася з Віталієм Кварцяним, якому було зле в перерві, по ходу і після матчу. Не розумію тих колег, які почали жартувати з приводу того, що Кварцяний не з’явився на післяматчевій прес-конференції, згадували якісь його гострі вислови. Мені самому, коли Віталій Володимирович схопився за серце, стало не по собі. До Кварцяного можна по-різному ставитися, одного разу він мені дуже грубо відповів, коли подзвонив йому і попросив про інтерв’ю, але це все відходить на другий план, коли ситуація стосується життя і здоров’я людини.

«Динамо» показало високу реалізацію і не залишило шансів «Говерлі». Як влучно сказав в інтерв’ю «УФ» Мірко Райчевич, кияни обіграли ужгородців на класі. Також варто похвалити Ігоря Йовичевича, який не побоявся випустити центрального захисника Грегора Балажица на місце центрального нападника, і це спрацювало вже в доданий арбітром час.

Сергій Пшеничних якось сказав нам, що без Хав’єра «Металісту» було би ще гірше. І от ці часи настали, але, незважаючи на відсутність лідера, харків’яни зуміли розжитися очками в Полтаві. «Сухою» нічиєю завершився і матч на «Оболонь-Арені», де донецький «Металург» і «Зоря» не виявили сильнішого.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.