Усе більше подобається «Олімпік»
153 
«Волинь» — «Ворскла». Як на мене, гра була дуже цікавою та бойовою. Єдине, що складно розібратись у суддівських рішеннях щодо 11-метрових у ворота гостей. Загалом, полтавці проявили характер, двічі відігравшись упродовж матчу. Волиняни ж більше діяли за рахунок напору й агресії. Відтак результат закономірний.
«Олімпік» — «Карпати». Усе більше подобається дебютант. Помітно, що з кожним туром команда стає організованішою, самовіданніше бореться за успішний підсумок поєдинку. Плюс до всього: на боці донеччан нерідко виступає талан — без нього багато не виграєш. Вочевидь, новачкам щастить. Пригадаю, що запорізький «Металург» не забив пенальті в Кубку, тепер ось — львів’яни. Думаю, якби галичани реалізували удар із «позначки», все могло би змінитися. Чесно кажучи, бачу, що колектив Йовичевича функціонально добре підготовлений, знає, що робити на полі, проте певні внутрішньокоманді недопрацювання існують. Власне, тому вони й перебувають у підвалинах турнірної таблиці.
«Зоря» — «Говерла». Наживо спостерігав за цієї зустріччю: очевидно, що в луганців накопичується втома після напруженого графіка: єврокваліфікація, двобої з грандами. Потрібно віддати належне головному тренеру Юрію Вернидубу, котрий вміє налаштовувати підопічних. Дуже було помітно, що «чорно-білі» були сильнішими: за бажанням, за пересуванням гравців, за майстерністю. В ужгородців лише виокремлю те, що Шацьких став найкращим голеадором українського чемпіонату за всю історію.
«Чорноморець» — «Металург» Д. Насправді грали дві рівні команди, котрі вміють атакувати та, водночас, мають певні проблеми в обороні. Відтак уболівальники побачили результативний футбол, який вилився у чотири забитих м’ячі. Зважаючи на негаразди в обох клубах, уважаю, що мирова — справедливий результат.
«Іллічівець» — «Дніпро». Якщо брати до уваги всі події, що відбулись у маріупольців, стає зрозуміло, що їм бракує досвіду. Хоча в юних футболістів, визнаю, бажання — хоч греблю гати. Відтак дніпропетровці на класі зуміли взяти чергові залікові пункти. Навіть попри втрату Дугласа, що жодним чином не вплинуло на результат, дніпряни не збавили обертів.
«Металіст» — «Металург» Зп. Запоріжці — близька мені команда, тож досі не збагну, що трапилось із їхнім колективом, коли вони повели в рахунку. Як можна було програти (хоч і за мінімальної переваги) під завісу матчу, двічі пропустивши? Вагомі питання виникають до захисників, які недопрацювали проти харків’ян. Утім, цим займатиметься тренерський штаб. До слова, погоджусь із Тараном: «Металург» підводить реалізація. Якби «козаки» забили принаймні половину своїх голевих нагод, кінець гри не мав би такого важливого значення. А так — спрацювало старе футбольне правило.
«Динамо» — «Шахтар». Дуже класна гра, котра, без сумнівів, потішила! Усі побачили налаштування киян і донеччан, що призводило до небезпечних моментів. Останнім часом подобається гра динамівців, і те, що Ребров довіряє молодим виконавцям: Бурді, Сидорчуку, іншим. Водночас, по-новому виступають легіонери. У підсумку, на мій погляд, мала бути нічия, проте гол Віди довів, що «Динамо» на даний момент сильніше за «Шахтар».