Уявімо одеситів у лізі чемпіонів, або п’ята сила українського футболу

«Чорноморець» нинішнього сезону демонструє дуже серйозний рівень: у різних турнірах команда провела 30 поєдинків, але оминула серйозного спаду. Так, у прем’єр-лізі одесити кро­кують слідом за «Шахтарем», маючи в пасиві лише дві поразки від тих же «гірників» і «Дніпра». При цьому в активі «моряків» виїзна перемога над «Динамо», нічия в гостях із «Металістом» і рекордна для команди серія із семи (!) поспіль перемог, більшість із яких — з мінімальною перевагою. Навіть у невиразній грі з «Карпатами» зуміли зачепитися за очки. Звідки в команди, яка кілька сезонів тому ще борсалася в першій лізі, така спритність?

Роман Григорчук у одному з інтерв’ю пояснював, що це наслідок того, що «Чорноморець» нав­чився серйозніше грати: «У нас на хорошому рівні організація гри. Трохи страждає майстерність у завершальній стадії, ми втрачаємо багато голевих моментів. Ще б уміння ставити крапку, то ми би перемагали з іншими рахунками». Керманич одеситів наполягає, що треба мати в обоймі 18 футболістів — без цього не обійтися: «Однозначно, треба мати велику обойму. Для мене відкриття, що така мала кількість гравців зіграла стільки матчів без перепадів».

Звісно, залучення нових вправних виконавців не завадило би «морякам», але, на мій погляд, сход­ження «Чорноморця» сталося завдяки тому, що тренеру вдалося збалансувати та, головне, стабілізувати склад. Так, у воротах міцно закріпився Дмитро Безотосний, у центрі захисту майже без замін грають Маркус Бергер і Пабло Фонтанелло, ліворуч — Андерсон Сантана, праворуч — Павло Кутас, якого підміняє Євген Зубейко. Сформувалася й трійка центральних півзахисників — Кирило Ковальчук, Іван Бобко й Олексій Гай, який не цурається підключатися до атак, відтак забив кілька важливих м’ячів. Молодий Бобко теж став однією з ключових фігур «Чорноморця». У лінії атаки корисно діють Франк Джа Джедже, Сіто Рієра й Олексій Антонов. Порівняно з минулим сезоном, трохи здав оберти Лео Матос, але, виходячи на заміну, теж намагається допомагати команді. Також непогано роль «джокерів» виконують Володимир Прийомов, Анатолій Діденко та Сергій Самодін, якого в певний період вибила з колії травма. Загубився Еліс Бакай, який став відкриттям минулого сезону, але ця втрата не була вагомою. Отож важливо, як мені здається, зберегти тих, кот­рі є зараз у лавах.

Ще би відзначив один момент: раніше «Чорноморець» не завжди вгадував із новачками, особ­ливо, легіонерами. За Григорчука одеський клуб не припускається помилок із придбаннями.

Щоправда, не такі райдужні справи «Чорноморця» в Лізі Європи: підопічні Григорчука примудрилися вдома поступитися ПСВ і «Лудогорцю», який не здолали й на виїзді, задовольнившись нічиєю. При цьому показали просто катастрофічну нереалізацію моментів. Мабуть, не вистачає досвіду виступів на міжнародній арені, адже, крім Олексія Гая, всі інші гравці «Чорноморця» не можуть похвалитися якимось великим доробком у єврокубках.

А тепер уявімо одеситів у Лізі чемпіонів. Чи не стане головним завданням «моряків» — не зганьбитися? Навряд. За цей сезон досвіду в одеситів побільшає, поменшає хвилювання, що сильно заважало у Софії. Якщо вийдуть із групи, команда відчує смак змагань на високому рівні, тож наступного сезону буде ще більше мотивованою, щоби пробитися на міжнародну арену. Причому в турнір із ще запеклішими баталіями. Є тренер, якого небезпідставно сватають у провідні клуби України, виконавці, в яких ще не вичерпався потенціал, чудовий стадіон, на якому не можна не викладатися на повну потужність, плани щодо розвитку.

Але, на думку Григорчука, всього потрібно досягати поступово: «Ми піднялися на вищий рівень, але не можна постійно підніматися. Треба йти сходами: піднялися, закріпилися, притому остаточно закріпитися. Далі деякі гравці відсіються, треба робити селекційні кроки».

Проте хочеться побажати одеситам не зупинятися на досягнутому й довести, що в нашому чемпіонаті з’явилася справжня п’ята сила, а не щось інше.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.