Вадим МЕЛЬНИК: «Кольори наших одностроїв не проглядалися, настільки вони були брудними від багнюки»

— Якщо чесно, перемога далася дуже складно, — коментує останній матч досвідчений оборонець. — Насамперед через те, що поле було важке й в’язке. Окрім того, дощі не вщухали останніми днями. Та це — другорядний фактор. Найголовніше — вдалося перемогти вперше від середини жовтня. Настрій у колективі був не найкращий, адже тиснуло, що не можемо перемогти, проте серйозно налаштовувалися на заключний матч першої частини. Хоча, по правді кажучи, з нашого й полтавського боку не було якісної гри. Навіть скажу, що було більше боротьби, ніж футболу.

— Найбільше здивувало те, скільки людей завітало на останній домашній матч у Чернігові. Певне, не дуже надихає й мотивує, коли на стадіоні всього-на-всього 200 глядачів…

— Із іншого боку, розумію, що ми самі винні. На рідному стадіоні вже давно не святкували перемогу. Ясна річ, якщо не брати до уваги «домашню» звитягу в Білій Церкві. На жаль, на нашій арені немає даху, тому серйозні опади стають перепоною для вболівальників. Не кожна людина наважиться спостерігати за футболом під дощем. Отож на трибунах були лише віддані ультрас і сім’ї футболістів. До того ж, матч розпочався в будній день у обідній час (13.30). Вочевидь, не в кожного була змога відкласти роботу.

— Кажете, що було багато єдиноборств, однак рефері зустрічі пан Яблонський жодного разу не витяг карточку.

— Боротьби справді було багато, проте всі ми діяли коректно. Не сказати, щоби хтось дозволяв собі грубощі. На розминці всі побачили, в якому стані поле. Більше того: сам Яблонський попросив грати з повагою один до одного за таких умов. Повірте, обидві команди не доз-
воляли розвернутися супернику, не хотіли поступатися м’ячем. Кольори наших одностроїв не було видно, настільки вони були брудними від багнюки. Добре, що суддям не доводилося втихомирювати гравців, дістаючи жовті картки. Хоча когось із гравців «Полтави» ще в першому таймі замінили через травму. Не знаю, наскільки там усе серйозно.

— Те, що команда перемогла перед відпочинком, бодай якось поліпшує загальну картину виступів цьогоріч?

— Як не крути, вважаю, що ми провалили першу частину змагань. Наш президент пан Чеботарьов поставив завдання — бути в п’ятірці, із чим ми не впоралися. Що би там казали, наш очільник ФК виконує всі зобов’язання. Шкода, що не вдалося відплатити йому кращим результатом. Якби поступилися ще в останній зустрічі цьогоріч, то на відпустку би пішли з великим вантажем смутку. Тим паче, страшно уявити, на якому місці могли б опинитися у випадку фіаско. Вочевидь, були би одними з останніх у лізі.

— Підрахував: із домашніх дев’яти матчів лише три були успішними. Чому перед своїми вболівальниками так складно даються поєдинки?

— Так, це замало для «Десни». Знаю одне: дома чи не дома, а ми мали краще виступити. Зараз не варто виправдовуватися чи шукати відмовки. Винна вся команда. Зараз необхідно зробити висновки та правильні кроки для вирішення цієї ситуації. На мою думку, в «Десни» сильні тренерський і виконавський склади. Усі суперники відзначають, що ми вміємо грати. Утім, результати склалися по-іншому. Шукати причини, де недопрацювали, треба. Утім, після невеличкої паузи.

— Уже відомо, скільки відпочиватимете, відтак, коли й де збираєтеся?

— Учора (розмовляли в суботу. — Є.Д.) було невеличке зібрання. Нам сказали, що до кінця грудня все вирішиться, тож будемо на зв’язку. Усі розуміють, що зараз твориться в країні. Дай Боже, щоби наш президент працював і йому ніхто не заважав. На жаль, місто не бере участі у спонсоруванні клубу. Думаю, якщо все буде нормально, зберемося, як зав­жди, в десятих числах січня на Меморіалі Макарова. Хоча, хтозна, може, щось зміниться. Усе конкретніше буде відомо після того, як головний тренер переговорить із очільником ФК Олексієм Едуардовичем. На 200 відсотків упевнений, що президент незадоволений результатами, проте ще є час поліпшити турнірне становище.

Великий плюс, що в Чернігові змінився мер. Наскільки знаю, попередні 15 років керував Соколов, але останні вибори він програв Атрошенку. Кажуть, що цей любить футбол і вже пообіцяв допомогу. Сподіваюся, Атрошенко допомагатиме «Десні» й нашій школі, бо нині все на плечах нашого президента.

У п’ятницю спортивний директор Ігор Ушарук заявив, що цьогоріч закриють усі борги: перед нами, школою й за проживання в готелі.

— Попри все, порівняно з торішніми показниками, чернігівці недобрали лише три бали, а нині відрив од третього місця становить усього шість очок. Вочевидь, усе ще не так безнадійно.

— Авжеж! Учорашня перемога була дуже важливою, бо троє пунктів нам були пот­рібніші, ніж «Полтаві». Добре, що в першості немає великого відриву. Хоча сьогодні-завтра — більшість матчів туру. Головне на зиму — засвоїти урок із пройденого етапу. Хоча все залежатиме від рішення очільника пана Чеботарьова.

— А у вас які передчуття?

— Думаю, що все буде нормально. Тим паче, за словами спортдира, підемо у відпустку без боргів. Заковика лише в тому, що стадіон не наш. Отож поле зараз просто жахливе. Не хочу дорікати працівникам стадіону. Утім, не має такого бути, щоби всі, хто до нас приїздив, жахалися від газону. Кажуть, що ще не бачили такого. Зараз наше поле — найгірше в чемпіонаті. Учора ще й дощ пішов, і взагалі був жах. Маю надію, відтепер міська влада допоможе принаймні у цьому плані, бо раніше не було жодної уваги до команди.

— Наразі обговорюють можливість, аби зразу чотири ФК із першої ліги підвищилися в класі. Цього сезону реально вклинитися в боротьбу за чільні місця?

— Думаю, що так. Тим паче, наш президент може потягнути прем’єр-лігу. Якщо добре переживемо зиму, то «Десна» може й має бути в п’ятірці. Якщо буде чотири путівки, то чому би не поборотися за одну з них? Дозволю собі помріяти: якщо таки вийдемо у вищу лігу, то нові люди підтягнуться. Пам’ятаєте ситуацію торік, коли клуби відмовлялися від підвищення в класі: тоді пан Чеботарьов запевняв, що за позитивного вироку готовий фінансувати клуб. Уважаю, таке завдання нам до снаги.

— А на якому стадіоні грати в еліті? У Білій Церкві?

— Повірте, там теж не дуже хороше поле. Сам газон жахливий, а роздягальні ще гірші. У нас раніше другий стадіон був у Плисках, але зараз тамтешня арена не пройшла атестацію. Тепер наш резервний варіант — у Борисполі. У мене там будинок, і знаю, що там дуже хороше поле. Та переїжджати туди — неправильно. Рябоконь сам казав, що насамперед ми граємо для чернігівських уболівальників. Отож, коли нам запропонували кілька матчів провести у Борисполі, Олександр Дмит­рович навіть не розглядав таку можливість. До того ж, мали сумний досвід, коли в Білу Церкву майже ніхто не приїхав, лише кілька фанатів. До слова, вдячний, що вони від нас не відвертаються.

Якщо буде нормальне фінансування, впевнений, що й наше поле можна зробити хорошим. Але зараз із цим непросто, бо з газоном ніхто нічого не робить: не підсипають, не доглядають. Трава росте, як десь на вигоні.

Євген ДЕМЯН.