Валерій ГОРОДОВ: «Питання Бойка ще не розглядалося»

— Валерію Васильовичу, як трапилося, що ви стали спільником п. Маркевича?

— Ну, так сталося. Мабуть, нашим дорогам долі суджено було перетнутися.

— Відповідну пропозицію зробив сам Мирон Богданович?

— (Після паузи). У принципі, так. Хоча це, погодьтеся, ситуація нестандартна, нештатна: зазвичай, як ви маєте знати, новий наставник проходить із своїм штабом. А тут — бачите, як! Мабуть, у Мирона Богдановича не знайшлося… ні, не те: знайшлося місце для мене.

— Парадокс у тому, що він прийшов із харківськими помічниками: Івановим, Хрусловим і Сіренком. А вже до них він додав вас, а також Нагорняка та Єзерського.

— То, ймовірно, спрацював принцип, мовляв, бодай одного «свого», місцевого у штабі треба обов’язково мати! Погоджуєтеся?

— Вам видніше, я ж непрофесіонал… Ви так само підписали трирічну угоду?

— Поки ні, наразі контракту в мене немає (розмова мала місце у вівторок. — В.Б.). Утім, логічно передбачити, що весь штаб Маркевича працюватиме в Дніпропетровську стільки, скільки він сам.

— Уже приступили до обов’язків? Якщо конкретніше: питання продовження оренди чи викупу контракту Бойка вже розглядалося?

— Ні це питання, ні будь-яке інше не розглядалося з тієї простої причини, що в нас, як і в гравців, відпустка, що триватиме до 17 червня. Справжня робота почнеться вже після того числа… Безумовно, певні моменти опрацьовуватимуться, проте в робочому режимі.