Валерій РУДАКОВ: «Я залишаюся працювати у структурі «Шахтаря»

— Валерію Вікторовичу, як виявилося, нинішній сезон став останнім для «Шахтаря-3». Коли дізналися, що ваш колектив розформують?

— Безпосередньо перед закінченням чемпіонату. У нас було загальнокомандне зібрання, на якому й повідомили про цей сумний факт. Але ми із хлопцями продовжували працювати, намагалися показувати позитивний результат. Розуміли, що піднятися вище в турнірній таблиці не зможемо, проте хотіли закінчити сезон на приємній ноті. Окрім того, із цією командою працювали два роки, тож абияк догравати першість не збиралися. У «Шахтаря-3» утворився чудовий колектив, і добре, що хлопці в кожному матчі віддавалися сповна, граючи тільки на перемогу.

— Як команда сприйняла звістку про розпуск команди?

— Справа в тім, що у футболі тяжко щось приховати. Ми до останнього нічого не говорили хлопцям, але вони, мабуть, десь здогадувалися. Власне, хотів би висловити подяку тренерському штабу, гравцям, лікарям, масажистам та іншим співробітникам клубу, котрі до останнього залишалися вірні команді й професійно виконували свої обов’язки. Звісно, працювати в клубі, котрий завтра припинить своє існування, дуже складно. Але нам удалося гучно гримнути дверима, перегравши в останньому турі «бронзового» призера першості — «Кремінь».

— Валерію Вікторовичу, яка ваша подальша доля в донецькому клубі: чи залишаєтеся працювати у структурі «гірників», чи ні?

— Так, я залишаюся працювати у структурі «Шахтаря». На якій саме посаді? Наразі тяжко сказати, та, скоріше за все, зосереджуся на роботі в академії. Михайло Старостяк переходить до команди U-19 на посаду асистента головного тренера. Власне, так нам повідомило керівництво.

— Ви доволі тривалий час працювали в третій команді «Шахтаря». Як можете охарактеризувати проведений період на чолі цього колективу?

— Це був хороший період, який згадуватиму з теплотою. «Шахтар-3» був задіяний у системі першої, другої ліги, й головна функція команди полягала в адаптації молодих гравців до дорослого футболу. Отож це була дуже хороша школа для нашої молоді. Одна справа змагатися проти однолітків, а інша — протистояти футболістам, котрі на 4-5-6-8 років старші. І потрібно хлопцям віддати належне, які нормально сприймали такі умови, старалися в міру своїх можливостей, намагалися показати результат.

— Через вашу школу пройшов не один десяток, якщо не сотні, молодих талантів. Кого з них вважаєте найталановитішим?

— Євгена Селезньова! Були, звичайно, й інші талановиті футболісти, на кшталт Федецького, Чигринського, Ракицького, інших. Але така зіркова команда в нас тоді саме підібралася. Щодо Селезньова, то це вистражданий мій футболіст. Жека для мене дуже дорогий. Пам’ятаю, коли я щойно прийшов працювати в академію «Шахтаря», якось побачив Євгена в одній з товариських зустрічей. Одразу помітив у цього хлопця потенціал, можливість зростання. Тоді ми забрали Женю до другої ліги й дуже наполегливо з ним працювали і сповна навантажували. І коли ми з ним спілкуємося, Женя говорить, що якби не я, то футболіст із нього не вийшов. Я Жені відповідаю, що завжди вірив у нього, й вірю досі.

— Із старою плеядою гравців усе зрозуміло. А хто, на вашу думку, за минулий сезон із нинішнього складу «гірників» досяг найбільшого прогресу?

— Стефлюк дуже якісно закривав позицію лівого захисника. Чесно кажучи, прогрес Дмитра помітно неозброєним оком, і з його ставленням до справи кар’єрними сходинками він може піти дуже далеко. Віталік Кольцов стабільно виступав упродовж усього сезону, нижче свого рівня не опускався. Додав би сюди ще й Артема Іванова. Можу сказати, що саме ця група виконавців і зробила найбільший стрибок у своєму розвитку.

— Чи можете сказати, хто з нинішніх футболістів вже залишив «Шахтар», а хто продовжуватиме кар’єру в донецькому клубі?

— Іванов, Стефлюк, Кольцов, Ставицький — всі вони перейдуть до молодіжного складу. Капелян і Костенко поповнять лави U-19. Решта гравців на правах вільних агентів залишили «Шахтар». Наразі вони підшуковують собі нові клуби. Ми, зі своєї сторони, їм також допомагаємо, ведемо перемовини з різними командами, селекціонерами. Отож намагаємося працевлаштувати хлопців, котрі потенційно собою щось представляють.

— Після зимової перерви «Шахтар-3» в 11 матчах зазнав усього трьох поразок. За рахунок чого вдалося покращити показники?

— Зіграли свою роль тренерський досвід, підбір виконавців, розуміння. Отож усе це в комплексі й дало результат. Визначально ми з гравцями домовилися, що повинні посісти місце не нижче п’ятого. Наші футболісти добросовісно все виконували, працювали, але, на жаль, стрибнути вище сьомої сходинки не вийшло. Щиро кажучи, очікували на вищий результат.

— Наступного сезону молодіж­ний склад «помаранчево-чорних» і дев’ятнадцятирічних також базу­ватиметься в Полтаві?

— Це питання, насамперед, до очільників клубу. Тому якусь конкретну відповідь із даного приводу я дати не можу. Одверто кажучи, навіть не знаю, чи залишиться дубль і U-19 надалі в Полтаві, чи змінить локацію. Насправді, варіантів багато, але як буде напевне, я не знаю.

«Селезньов говорить, що якби не я, то футболіст із нього не вийшов»

Роман КИРІЄНКО.