Український футбол
Вереснева «прохолода»
Що й казати — дев’ятий ігровий день порадував

Стартував тур на стадіоні ім. Баннікова, й старт видався вельми інтригуючим. Причому інтригувало все, зокрема, робота рефері.

Йдемо далі…

Другий суботній матч також став прикметним — для кожного по-своєму. Хтось відзначить запрограмовану приреченість ужгородців, адже мало хто з уболівальників, які бодай поверхово стежать за українським чемпіонатом, вірив у гостей. Дехто наголосить на своєрідному прогресі підопічних Грозного: навесні ті поступились у Києві — 0:6, тепер пропустили втричі менше, тож «усе йде на краще». Когось найбільше вразило те, що в цілому симпатична, мобільна, тактично підкована «Говерла» жодного разу по-справжньому не загрожувала воротам Шовковського. Ну, й т.д… Я, з дозволу читача, зупинюся на такому факті: цим матчем той же кіпер столичних продовжив доволі неординарну «суху» серію, котра триває увесь поточний сезон. Так, я не помилився: востаннє Олександр Володимирович пропускав іще 30 травня на 90-й хвилині київської зустрічі з «Металургом» із Запоріжжя. Відтоді шість поєдинків — отже, понад півтисячі хвилин — його ворота «на замку»! Од усієї душі бажаю СаШо продовжити цю вервечку «сухарів» на Землі Обітованій.

… Приємно констатувати: наші побоювання щодо неділі переважно не справдилися.

Переважно, бо був «вражаючий» матч у Південній Пальмірі. Ще було чергове побиття тих же запорізьких «металургів», од яких сьогодні немає чого вимагати: буквально за добу перед виїздом у Дніпропетровськ «обізнані» ЗМІ повідомили, що команду розпускають (так би мовити, не відкладаючи в довгу шухляду), й узагалі ситуація не з найкращих, тому розгром од «Сталі» сприймається як щось прохідне (з другого боку, хлопці Чанцева мали аж надто нікудишній вигляд…). Урешті, пам’ятаймо про не надто яскраве протистояння «Зорі» з «Олександрією», в якому гості «засушили» події на полі настільки успішно, що доволі несподівано досягли нічиєї.

Але!

Був класний футбол у Харкові, коли ми, якоюсь мірою, згадали «старі добрі часи» й оте індустріальне дербі (друге за значенням у країні), котре чимось переважало динамівсько-шахтарське протистояння. Севидов зумів зібрати підопічних, змусити їх принаймні на нетривалий час забути весь колосальний тягар проблем клубу, відтак «жовто-сині» майже не задкували перед дніпрянами. Останні, своєю чергою, намагалися діяти веселіше, ніж зазвичай, що часом у них виходило. Як наслідок — повернення на третє місце в турнірці.

Іще була прогнозовано цікава гра у Львові зі сподіваним успіхом «Волині». Тепер уже цілком очевидно, що над коучем Йовичевичем згущуються грозяні хмари, тож будь-якої миті можна чекати «рубки з плеча» від емоційного власника карпатівців. Хоча «вина» хорвата хіба що в тому, що він дотримується надто інтелігентного стилю, котрий не може приносити результат у протистоянні з настільки силовими колективами, як луцький (про таких кажуть, що вони «не обіграють суперників, а ламають їх») …

Гідрометеорологи кажуть, що ці вихідні були останніми з теплих у році. У наш футбол опісля літньої «посухи» (не стільки голевої, скільки ігрової) теж прийшла своєрідна «прохолода». Добре є, як казав класик.

Володимир БАНЯС.


стрічка новин