Від обвинувачень до закликів «боротися разом»

Переглядів 45
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
Чому через одну людину страждає цілий клуб?

Останнім часом головним чиновником-ньюсмейкером у нашому футболі став генеральний директор ФК «Карпати» (Львів) Ігор Дедишин. Останній на часі «коник» від нього — своєрідне оголошення війни ФФУ, зі звинуваченням найвищого керівництва в наявності якогось підпільного синдикату у футболі України, який розгорнув справжню корупційну систему. Причому розвиток подій пішов за доволі прогнозованим сценарієм: після стартових звинувачень, од яких просто відгонило «правдорубством», послідувала друга хвиля, де «правдоруб» явно дав заднього ходу. Справді: за свої слова треба відповідати. За деякі слова — у суді. Здається, саме така доля очікує п. Ігоря… Подивимося, як буде далі, наразі ж «УФ» пропонує зосередитися на другій із заяв Дедишина, розклавши її на частини, аби знайти в ній раціональне зерно. Щоправда, того зерна там небагато…

Теза № 1 Ігоря Дедишина: «Про тягу до справедливості». «Важливо, щоб мої слова, сказані в інтерв’ю, стали предметом розслідування компетентних органів. Я не слідчий, не прокурор. Із приводу доказів: давайте дамо змогу відповісти на це питання правоохоронним органам, куди я звернувся відразу після виходу мого інтерв’ю. Я звернувся в МВС, в Генеральну прокуратуру, до Міністерства молоді та спорту. Відправив лист главі люстраційного комітету пану Соболєву. Хотілося, щоби ці органи провели широкомасштабне і глибоке розслідування, і довели або спростували мої слова».

Коментар «УФ»: Відомо, що на злодієві шапка горить. По-перше, давайте пам’ятати, за часів роботи в «Карпатах» Дедишина клуб перетворився на розплідник скандалів: жоден ФК УПЛ не оточений настільки рясно резонансними справами, як «зелено-білі»; жоден клуб «вишки» не програв стільки справ у Лозаннському CAS (див. вище). По-друге, сам генеральний директор «Карпат», який сьогодні вимагає люстрації влади, ще півроку тому входив у фракцію Партії регіонів у Львівській ОДА. Дивно…

Теза № 2: «Про боротьбу з корупцією». «Ми завжди підкреслювали, що нас непокоїть корупція у футболі України. Завжди надавали інформацію, яка у нас була. У тому числі інформацію шести- або семирічної давності з розслідування матчу «Металіст» — «Карпати».

Коментар «УФ»: Як каже народна мудрість: «Найкращий захист — напад». Усі ми розуміємо, якими «борцями» із корупцією є ФК «Карпати» та його генеральний директор. Пригадується не тільки матч із «Металістом», офіційно визнаний договірним, а й гра десятирічної давності із сумським «Спартаком», ще часів виступів львів’ян у першій лізі.

Теза № 3: «Програємо, та не часто». «У Лозанні, в спортивно-арбітражному суді, ми програли тільки три справи: Кучерова, Федецького та Кузнєцова. Ми розрахувалися за цими боргами, оскільки визнаємо компетенцію Лозаннського суду. Всі інші справи розглядалися органами футбольного правосуддя в Україні. Для того, щоби подати судовий позов в Лозанні, потрібні кошти. Також потрібні витрати на адвокатів, які коштують чимало. Європейські адвокати, які нас обслуговують, обходяться в 15-20 тисяч євро. Враховуючи той каскад справ, який проти нас почали порушувати органи футбольного правосуддя України, так і до банкрутства недалеко. І якщо таких справ буде 8–10, невідомо, чим вони закінчаться. Ми вирішили, що таку практику потрібно закінчувати. Це просто безглуздо».

Коментар «УФ»: По пунктах. Насправді програних справ більше. Ось, до прикладу, ми з цікавістю спостерігатимемо за подальшим розвитком «баталії» між п. Дедишиним та колишнім карпатівським кіпером Богатиновим. Гадаємо, найближчим часом кількість судових справ збільшиться. Тепер друге — про «закінчення практики» звернення до Лозанни: можливо, Дедишин і не захоче більше мати справу зі швейцарськими адвокатами, проте що стосується футболістів, які в різний час виступали за «Карпати» і клуб перед ними має заборгованості, вони, не сумніваємося, звертатимуться в CAS без зайвих роздумів. До того ж, наскільки нам відомо, із Федецьким «Карпати» не розрахувалися досі. Як і з Кузнєцовим.

Теза № 4: «Про систему зарплати». «Звичайно, у нас є вироблена система оплати праці, якій підпорядковуються всі в «Карпатах». Вона залежить, у першу чергу, від поставлених задач перед кожним працівником і виходить з умов затвердженого бюджету та розміру дотацій, які нам готові надати засновники».

Коментар «УФ»: Уже давно є
секретом Полішинеля те, що футболісти львів’ян офіційно отримують не більше 5000 гривень щомісяця, а нормальні гроші в клубі можна заробити тільки регулярно виступаючи в офіційних матчах. Якщо ж ти не граєш, а, припустімо, сидиш у запасі чи травмований, можеш отими п’ятьма тисячами обмежитися. Цікаво, а скількома тисячами гривень обмежується «люстратор», чи є в нього «дотації» за виконання «поставлених задач»?

Теза № 5: «Усе буде добре». «Заборгованості в клубі ми закриватимемо законно. Я переконаний, що ми їх вирішимо. Що стосується процвітання корупції в українському футболі, то на це питання повинні дати відповідь компетентні органи. Хотілося, щоби до цього процесу приєдналися й інші люди, в тому числі і представники ЗМІ, які знаходяться всередині цього процесу і футбольного середо­вища. Хотілося, щоби приєдналися і представники Федерації, експерти, колишні арбітри і т. д. І, повірте, це піде на користь українському футболу».

Коментар «УФ»: У тому, що заборгованості будуть погашені, можна не сумніватися: це буде зроблено Дедишиним та КО або добровільно, або в примусовому порядку — за рішенням суду. А от щодо корупції… Починати, як відомо, треба із себе: чесно і вчасно платити виконавцям зарплату, не запускати заборгованість, не грати «договірняки» тощо. У цьому плані показовими є два останні речення: з них цілком очевидно, що з того моменту, як п. Ігор зробив гучну заяву про «підпільний синдикат», він «увімкнув задню передачу», закликаючи «всім разом» розібратись у ситуації, навівши у ній лад. У такому випадку, навіщо все було роздмухувати? Де пропозиція розслідувати уявний «синдикат корупції»? І взагалі — чи не краще зосередитися на клубних справах? Адже на «Карпатах» «висить» купа всього: Богатинов, Лозанна, зняті три очки, зіпсована репутація (зокрема, влітку їм пішли назустріч, допустивши до УПЛ із боргом — львів’яни обіцяли розплатитися вже незабаром, а тепер…) і ще хтозна-що.

І наскільки правильно ототожнювати сьогодні Дедишина та цілий клуб? Особливо в тому випадку, коли одна людина працює тільки на шкоду цілій організації. Чи клуб хочуть таким чином «злити», як нещодавно «Кривбас» і «Арсенал»?

Степан ТРАЧИЛО.