Від уболівальників футбол не сховаєш!

Спершу матч на стадіоні «Динамо» планувався без глядачів. У столиці проходило зразу три матчі, тож, схоже на те, що на всі арени силовиків, які би гарантували порядок, не вистачало. Та згодом вирішили все ж пустити найвідданіших фанатів, які приїхали разом із своїми командами. Уболівальникам виділили 25-й (так званий сектор ULTRAS).

Але через те, що організація не дотягувала й до трієчки, на стадіон пройшло аж півтори тисячі глядачів, котрі розсілися майже по всьому стадіону. До слова, така відвідуваність на матчах «Арсеналу» на початку цього сезону була нормою. Забігаючи наперед, скажу, що й ці півтори тисячі завдали стюардам і офіцерам безпеки вдосталь клопотів і неприємностей.

Що ж до самої гри, то долю всього матчу вирішили перші 10 хвилин. Уже на другій хвилині «Ворскла» могла забивати, та Дедечко не реалізував одинадцятиметровий. Як після матчу Денис сам зізнається, це було перше в житті пенальті, яке він не забив. Сумно. Не встиг Дедечко забути, як бив із позначки, як Богуш уже був змушений витягувати м’яч із сітки своїх воріт. Як тут не згадати стерту фразу: «Не забиваєш ти — забивають тобі». Вільягра прострілив із правого флангу, а Хав’єр у підкаті одним дотиком переправив м’яч у дальній кут.

Сталося це на 6-й хвилині й, за великим рахунком, далі, спостерігаючи за змістом гри, згадати особливо нічого. У першому таймі ініціативою володів «Металіст», проте чогось серйозного й небезпечного підопічні Рахаєва організувати так і не змогли.

У перерві харків’яни дізналися про рахунок у Дніпропетровську, де конкурент за срібні нагороди — «Дніпро» — впевнено перемагав донецький «Металург». Тому запал, який у них був у першому таймі, розвіявся. Полтавці навпаки активізувалися, тож змогли вирівняти гру. Щоправда, щоби пробитися до Ліги Європи, їм потрібно було просто громити «Металіст» і сподіватися на поразку донеччан. Утім, дива не сталося, тож результат на табло не змінився.

За кілька хвилин до фінального свистка ніким не контрольовані фанати масово зірвалися з місць і перемістилися на бровку поля. Найсміливіші взагалі всілися на газоні. Щойно Сергій Березка востаннє цього сезону просвистів, уболівальники запалили фаєр і помчали на поле вітати футболістів, а заразом і канючити футболки. Що ж, кінець сезону — раз у рік, чому би й не поділитися!

Віталій КРИЖЕВСЬКИЙ.