Віктор КОЗІН: «Президент вирішив, що будемо продовжувати виступи»

— Вікторе Володимировичу, які останні новини щодо майбутнього клубу?

— Збираємося 20 січня. Уже запланували перші збори.

— Це все?

— Була зустріч із депутатами міської Ради. Начебто пообіцяли допомогти у вирішенні питань: щодо нового стадіону, землевідведення на базі, а ще — на «Локомотиві». Кажуть, що будуть сприяти. Та зараз ситуація така: сесію все ніяк не зберуть. Отож досі все так — на обіцянках.

— Утім, раніше й цього не було.

— Обіцяти — не значить одружитися. Здається, є розуміння. Багато нових депутатів, яких недавно обрали. Проте на даний момент конкретно сказати, що вже ухвалені певні рішення, не можу.

— Упродовж якого часу повинні все владнати?

— Терміни не встановлювали. Приміром, комісію по містобудуванню ще не сформовано, бо немає секретаря міськради. Залишилися певні нюанси, які не від нас залежать. Така стадія — обіцянки є, конкретики — немає.

— Як удалося принаймні до такого етапу зрушити ситуацію?

— Вочевидь, резонанс (мовляв, команда знімається зі змагань, клубу не дають розвиватися) якоюсь мірою допоміг. Якщо людина хоче вкладати свої кошти, розбудовувати інфраструктуру, а їй не дають — це ж нонсенс! Тим паче в нинішній час. У нас є ФК, які зникають із мапи через фінансові негаразди, а тут усе навпаки. Нелогічна ситуація.

— Як президент пан Соболєв відреагував на останні новини?

— Надія є. Як кажуть, вона помирає останньою. Відтак Леонід Давидович дав добро на організацію першого зібрання. Та як усе далі розгортатиметься, чесно кажучи, складно відповісти.

— А що буде після першого етапу підготовки?

— Далі запланували наш турнір — Кубок Пожечевського — з 6 по 16 лютого. Зараз збираємо склад учасників, формуємо попередній список, домовляємося.

— На ваш погляд, отака ситуація позначиться на підготовці та виступах команди навесні?

— Із того, що пропустили, — лише міні-збір у грудні. Проте він особливо не впливає на підготовку. Більше позначилося можливе зняття зі змагань на трансферну політику. Відтак утратили той час, коли потрібно було шукати нових гравців.

— Як щодо тренерського питання? Раніше Безсмертний працював із доточкою «в.о.».

— Анатолій Петрович залишається, буде головним тренером. Раніше він справді виконував обов’язки. Утім, думаю, на першому зборі це питання вирішиться остаточно. Просто перепідпишемо з ним контракт, і все. Це — суто технічний момент, а не політичний.

— Яка ситуація з комплектацією колективу?

— 28 грудня президент вирішив, що будемо продовжувати виступи. Прекрасно розуміли, що під Новий рік складно когось запросити, всі святкують і відпочивають, але потім надолужили згаяне. Зараз усе на олівці.

— Тобто 20 січня команда збереться разом із потенційними новачками?

— Авжеж! У нас колектив залишається практично в повному складі. На контракті 15 гравців. Тепер добиратимемо на зборах, хто нам буде потрібний.

— Про завдання говорили з паном Соболєвим?

— Поки конкретно не бесідували на цю тему. Та самі розумієте: від 10 місця до вищих сходинок не такий великий розрив. Думаю, мета цьогоріч — награти склад і якнайвище піднятися в турнірній таблиці.

— Леонід Давидович, часом, не передумає, чи продовжувати тернистий шлях у напрямку розбудови клубу?

— Усе залежить од того, як і наскільки йому дадуть це втілити в реальність. Це питання відкрите.

— Що буде, якщо за півроку нічого не зміниться?

— Насправді запитань багато. Є вимоги до нас, які ми не можемо виконати. Не тому, що не хочемо, а тому, що фізично не можемо! Наприклад, роздягальні на «Локомотиві» — та вони ж замалі! Добре облаштовані (робили євроремонт), але тісні! Більшими їх не зробиш, пот­рібно споруджувати новий стадіон. А нам цей процес гальмують! І що вдіяти, щоби мати змогу розвиватися? Стояти просто на місці — це не цікаво президенту.

Іще згадають ситуацію з полями. У нас два поля на базі: одне з натуральним покриттям, інше — зі штучним. Цього мало на команду першої ліги, а якщо є дитячі команди, то це взагалі нічого. Хочемо принаймні п’ять-шість полів, і тоді говоритимемо, що маємо всі можливості для роботи. Наш рівень поки що відповідає критеріям чемпіонату, але ми хочемо розвиватися. Відновлювальні центри — це добре, втім, без полів футболу не буде. Тим паче, що в Україні у цьому плані не все гаразд. У нашому регіоні взагалі — проблема.

— Отож улітку ситуація може повторитися?

— Думаю, все стоятиме на межі або туди, або сюди. Відтак не буде жодних попереджень, скажемо всім: «Спасибі», й на цьому все завершиться. Хочеться стукати в двері, які відчиняться, а не у стіну.

— Уже підраховували, наскільки затягнулися ваші плани щодо розбудови ФК?

— Щодо бази й полів уже минуло півтора року. При чому, це термін конкретних кроків, але й до цього були певні наміри. Щодо стадіону й будівель — це теж давня історія. Там же не потрібно виділяти землю, бо все на території арени. Та для будь-якого будівництва потрібен дозвіл. Коли робили документи, територія стадіону була одна, а за певний час там побудували дім. Отож усе просто: щось одне з реєстру потрібно забрати, а інше — внести. Утім, то документів немає, то відповідного закону. Раніше можна було побудувати, а потім займатися документацією, а зараз усе по-іншому.

— За найопти-
містичнішими прогнозами, коли
зможете приступити до будівниц-
тва?

— Навіть не знаю. Ми готові хоч завтра починати. Єдине, що снігу надто багато в Полтаві. Мені складно передбачити, коли це вирішиться. Тим паче вже півтора року минуло, як займаємося цим. Уже другий проект зробили! Уявіть собі: зробили перший, він не сподобався чи не вписувався, тепер зробили другий, наче все нормально. Чекаємо й плекаємо надію!

Євген ДЕМЯН.