Український футбол
Вистава за сценарієм словаків
Футболісти збірної України поділилися враженнями від поєдинку, розповіли про причини поразки та незарахований на останніх хвилинах м’яч Андрія П’ятова

На диво, після поразки у відборі до Євро-2016 гравці національної збірної України не побоялися вийти в мікс-зону до журналістів і відверто розповісти про причини невдачі. Ваш кореспондент поспілкувався з Андрієм Ярмоленком і Олександром Кучером, які не приховували розчарування від прикрого результату.

Першим до представників мас-медіа вийшов захисник «Шахтаря» й капітан збірної Олександр Кучер. Зовні «гірник» виглядав дуже стомлено, але від продуктивного спілкування не відмовився.

Олександре, чи погодишся з твердженням, що українцям легше протистояти таким командам, як Франція чи Англія, ніж колективам на кшталт Словаччини, котра, по суті, є віддзеркаленням збірної України?

— Складно сказати. Ми проти всіх команд граємо в однаковому стилі, ні під кого свою гру не підлаштовуємо. У матчі проти словаків ми створили достатньо моментів, аби уникнути поразки. Просто в обороні припустилися грубої помилки, за що суперник нас і покарав.

— Ви перебували неподалік од епізоду, коли на доданих хвилинах ваш партнер по клубу Андрій П’ятов забивав м’яч. Чому рефері не зарахував узяття воріт, адже, як здалося, спершу шотландець Томсон указав на центр поля, але потім відмінив своє рішення?

— Не можу сказати, тому що я повністю моменту не бачив, усе відбулося дуже динамічно. Суддя вгледів порушення правил, а хлопці говорять, що забитий м’яч був абсолютно чистий.

— А що із цього приводу сказав П’ятов?

— П’ятов забив м’яч у ворота, однак суддя перед тим дав свисток. Мені тяжко судити про цей епізод зараз.

Відчувалося, що у середині поля вашій команді катастрофічно не вистачало креативу, адже більшість атак завершувалася банальним навісом у карний майданчик. Певне, на команді сильно позначилася відсутність «художників» Гармаша, Коноплянки та Ротаня?

— Так, на жаль, сьогодні ці хлопці травмовані, й допомогти нашій команді не змогли. Але це — збірна, тож вона не може залежати від одного чи двох виконавців. Ми сильні насамперед колективною грою. Усі виходять, б’ються, доводять, що гідні одягати футболку збірної. Та навіть за відсутності кількох ключових виконавців нам удавалося створювати моменти, тож повинні були забивати.

— На кому із захисників лежить провина за пропущений м’яч? Здалося, Ракицький зіграв не найкращим чином…

— Складно зараз аналізувати. Ситуація там узагалі незрозуміла. Передача, прийняв, вискочив сам на сам і забив м’яч. Певне, зі сторони навіть видніше було, хто там помилився.

— А загалом, наскільки сьогодні суддівство було адекватним? Усе ж, окрім незарахованого гола, арбітр неодноразово ухвалював доволі суперечливі рішення…

— Одверто кажучи, для мене дії судді також були незрозумілими. Не проглядалося якоїсь послідовності.

— Ви на правах капітана щось говорили партнерам під час перерви? Можливо, якось намагалися їх підбадьорити, емоційно завести?

— А що, власне, говорити? Усі все розуміють, нам потрібно було забивати. Усі віддавалися грі, всі хотіли виграти, порадувати вболівальників, країну. На превеликий жаль, нам цього зробити не вдалося.

— Які висновки «синьо-жовтим» потрібно зробити після цього матчу?

— Треба все ж таки уважніше діяти в наступних матчах і набирати залікові бали. Без них нам шлях на Євро закритий.

Із таким же сумним виразом обличчя вийшов до мікст-зони Андрій Ярмоленко, який у матчі зі словаками був одним із найкращих у складі нашої команди. Динамівець розпочав діалог із того, чому саме його колективу не вдалося уникнути поразки: «Ми грали непогано, однак бракувало забитих м’ячів. На табло — нуль, відтак про очки не може бути мови».

Українці дуже часто завдавали удари з дальньої дистанції. Це була тренерська настанова чи просто не вдавалося підійти ближче до воріт?

— На тренуваннях на цьому робився акцент, адже ми знали, що словаки будуть уміло оборонятися й притискатися до своїх воріт. Тому потрібно було бомбардувати з будь-якої дистанції.

— Чому штрафні удари виконував Ракицький, а не ви?

— Він сказав, відчуває, що заб’є. Буває, що не йде м’яч — нічого страшного. Гадаю, в наступних поєдинках виконання стандартних положень у нього виходитиме краще.

Під керівництвом Фоменка збірна України привчила своїх уболівальників до швидкого та комбінаційного футболу. Чому зі словаками команда вдалася до навісних передач, які, в підсумку, не принесли ніяких дивідендів?

— Не можу сказати, що на «другому поверсі» ми програли всю боротьбу. Зозуля, наприклад, добре чіплявся за м’яч. А чому грали верхом? Тому що словакам удавалося вміло оборонятися, й вони практично не залишали вільних зон для гри низом. А банально катати м’яча поперек поля не було жодного сенсу, та й люди, котрі прийшли на стадіон, цього би не зрозуміли. Хотіли атакувати, напевне, це й зіграло з нами злий жарт.

— Як гадаєте, принаймні нічию українці заслужили?

— Уся команда старалася… Було помітно, що всі хлопці билися за перемогу, за країну. Але так у житті буває. Минулого відбіркового циклу до чемпіонату світу ми так само програли вдома Чорногорії. Балканці тоді закрилися, зловили нас на контратаці, й, зрештою, здобули перемогу. Гадаю, нічого страшного не трапилося, в нас іще є дев’ять матчів, отож уся боротьба попереду.

Як на команду подіяв пропущений м’яч? Із психологічної точки зору опинитися в ролі переслідувача вже в дебюті домашнього поєдинку не дуже добре?

— Так, із пропущеним м’ячем усе пішло не за нашим сценарієм. Ніхто ж не думав, що ми вже в першому таймі будемо програвати. Звичайно, в таких ситуаціях з’являється нервозність, команда намагається якнайшвидше відігратися, відтак починає поспішати. Окрім того, м’яч уперто не хотів іти у ворота…

— Що сказав у перерві Михайло Іванович?

— У першу чергу, він підтримав нас, сказав, що ще нічого не втрачено. Коли зберемося наступного разу, розберемо цю гру, щоб у майбутньому не допускати таких помилок.

Після цього поєдинку ви матимете якийсь вихідний чи зразу вирушите до розташування клубу?

— Уже завтра приступаю до тренувань у «Динамо».

Роман КИРІЄНКО.


стрічка новин