Український футбол
Владислав КУЛАЧ: «Запорізький «Металург» затягував перемовини, тому відгукнувся на пропозицію Мазяра»
Перший новачок об’єднаної команди донецького «Металурга» та дніпродзержинської «Сталі» повідав нюанси свого переходу

— Владиславе, інформація про ваш трансфер з’явилася на початку місяця, проте детально нічого не відомо. Проллєте світло на це питання?

— Коли я був у відпустці, мені зателефонував головний тренер Володимир Мазяр. Запропонував приїхати на зібрання гравців донецького «Металурга» та дніпродзержинської «Сталі». Також приєдналося чимало нових футболістів. Обміркувавши все, вирішив, що таки хочу поповнити команду. Зараз тренуємося, зіграємося завдяки тренувальному процесу та контрольним поєдинкам. Бачу, що збирається непоганий колектив. Отож нам буде до снаги боротися з будь-яким суперником. Уважаю, що ця оренда, яка розрахована на прийдешній сезон, буде для мене корисною. Спробую допомогти команді набрати якомога більше очок і демонструвати хороший футбол.

Чи мали інші можливості для виступів у прем’єр-лізі?

— Коли тобі особисто телефонує головний тренер, це спонукає відгукнутися на запрошення. Для мене це був ключовий фактор переходу, котрий дав зрозуміти, що це — найкращий варіант для мене.

— Подейкували, що бюджет клубу зменшать майже вдвічі. Фінансовий аспект не відіграв для вас вагомої ролі?

— Для хлопців із донецького «Металурга» це, напевно, болісна новина. Хоча не знаю, які в них були раніше й які будуть зарплатні зараз, але мене все влаштувало у цьому плані. Відтак це не стало перепоною для трансферу.

— Вас не насторожувало, що приєднаєтеся не до зіграної команди, а до колективу, який лише почне притиратися за кілька тижнів до старту першості?

— Мене це не лякало. Я добре знаю можливості гравців, які зараз перебувають у клубі, тому переконаний: все, що нам залишається, — лише відточити взаємозв’язок на полі. На кожному тренуванні та спарингу цьому приділяється особ­лива увага. Бачу, що поступово звикає­мо один до одного. Відтак, думаю, до поновлення змагань наша команда підготується належним чином.

— Вочевидь, після прощання команди з головним голеадором Кулішем місце у складі для вас таки знайдеться.

— Повірте, в мене є з ким конкурувати за місце в нападі (приміром, у матчі з «Черкаським Дніпром» грали Гоменюк, Васін із групи атаки. — Є.Д.). Утім, це лише додає бажання бути сильнішим за свого партнера по команді. На мою думку, конкуренція — позитивна справа, котра лише сприяє прогресу гравців. Отож я схвально до цього ставлюся, й зроблю все, щоби стати конкурентоспроможним.

— У запорізькому «Металурзі» та «Іллічівці» у вас не було чітко визначеної позиції. Де вас бачить Мазяр на полі?

— Ми з Володимиром Івановичем одразу обговорили це питання. Із цим проб­лем теж не виникало. Я гратиму на позиції центрального нападника, як я люблю, й де, вважаю, в мене найбільше передумов показати всі свої здіб­ності та вміння. Отож, як був форвардом, так ним і залишаюся.

— У яких умовах зараз працює команда?

— Це — гідний рівень. До того ж, не лише ми тут займаємося. До прикладу, торік із «Іллічівцем» я також готувався в Пущі-Водиці. Переконаний, тут для нас створені всі умови для роботи: готель для проживання та поля для тренувань. Отож усе чудово.

— Наскільки відомо, колектив базуватиметься в Дніпродзержинську, а виступатиме на дніпропетровському «Метеорі». Уже бували в розташуванні клубу?

— Іще ні. Збори зразу розпочалися під Києвом. За словами хлопців, які грали у «Сталі»: в принципі, умови непогані. Відтак будемо дивитися, коли приїдемо. Зреш­тою, це не найголовніше. Важливо, щоби було все для тренувань, а вболівальники чималою кількістю нас підтримували на стадіоні.

— Певне, постійні переїзди (принайм­ні півроку) негативно позначатимуться на ваших виступах?

— Звичайно, що вдома грати завжди краще, особливо коли підтримують фанати. Проте від Дніпродзержинська до Дніпропет­ровська не так далеко, тому сподіваємося, що місцеві глядачі за нас уболіватимуть, і ми комфортно почуватимемося на арені.

— Знаю, зараз вирішується питання щодо назви команди: «Металург» або «Сталь». Вам щось відомо із цього приводу?

— Нам іще ніхто нічого не говорив. Отож вам краще це запитання адресувати керівництву ФК, як воно, зрештою, все буде. На мою думку, це не дуже важливо. Хоча визначитися вже потрібно.

Президент «Сталі» пан Завгородній заявив, що перші три місця — це нереально, а ось четверта сходинка — завдання, що стоятиме перед командою. Чи бачите, за рахунок чого об’єднаній команді таке до снаги?

— Потрібно розуміти, що, по суті, команда нова. Відтак усе залежатиме від темпів налагодження нашого взаєморозуміння. Упевнений, вже з перших матчів чемпіонату наш колектив докладе всіх зусиль, щоби посісти якомога вище місце в турнірній таблиці.

— До речі, чому після піврічного етапу в Запоріжжі не продовжили співпрацю з «Металургом»?

— Анатолій Чанцев говорив, що хоче мене залишити. Утім, керівництво затягувало перемовини щодо продовження оренди. Відтак не хотів сидіти та чекати чогось, тим паче, коли незабаром розпочинаються змагання. Не бачив сенсу відмовлятися від пропозиції Мазяра, коли немає ясності. Мені потрібно готуватися й грати, а не сидіти вдома. Зрештою, таке було рішення керівництва «Металурга», якому я, попри все, вдячний за ці півроку й роботу з Анатолієм Дмитровичем.

— Як би оцінили свої виступи впродовж весняної частини?

— У Запоріжжі мені було добре. Особ­ливо на тлі перебування в «Іллічівці», коли тренувалися в Маріуполі, а грали в Дніпропетровську, де не мали підтримки. Натомість Запоріжжя — футбольне місто. У таких умовах було дуже приємно працювати.

Євген ДЕМЯН.


стрічка новин