Володимир БОГАЧ: «із ПФК «Суми» немає жодної конкуренції, навпаки, у нас дуже хороші взаємини»

Переглядів 209
UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Головний наставник «Барси» — про старт своєї команди у другій лізі, головні завдання та чого саме не вистачає його підопічним

«УФ» продовжує серію матеріалів про новачків другої ліги сезону-2015/2016. Цього разу до вашої уваги інтерв’ю із голов­ним наставником ФК «Барса», яка відверто приємно здивувала на початку сезону, вигравши у двох стартових протистояннях. Аби дізнатися про перші враження та емоції команди від матчів на професійному рівні, ми вирішили поговорити із головним тренером сумчан Володимиром Богачем.

— Володимире Володимировичу, в другій лізі минуло чотири тури, за які ваша команда встиг­ла тричі виграти і одного разу поступитися. Власне, виходячи з таких результатів, як ви оціните старт «Барси» цього чемпіонату?

— Старт у чемпіонаті оцінюю позитивно, бо всі хлопці у нашій команді досить молодого віку. До того ж, вони є вихованцями сумського футболу — «Барси», «Фрунзенця». У нас лише одному гравцеві 27 років — воротареві. Решта — хлопці по вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять одному року. Одним словом, усі місцеві. Повторюся, на моє переконання, для нас це дуже добрий старт. Одразу хочу зазначити, що завдання у нас лише одне — щоби хлопці грали.

— Чого вашим підопічним поки що не вистачає? Можливо, досвіду?

— Звичайно, ви маєте слушність, таки бракує досвіду. Це найперше. Вірю, що вони здатні досягти більшого, саме тому ми прагнемо, щоби кожен із них грав якнайбільше. Саме таким чином вони можуть проторувати собі шлях нагору. Якщо вони наполег­ливо працюватимуть — їх помітять. Впевнений, хто захоче, той проб’ється вгору. Зараз же, дійсно, нестача досвіду дається взнаки.

— Повертаючись до перших матчів у чемпіонаті, чи відчувається велика різниця між другою лігою та першістю аматорів? Рівень футболу вищий, на вашу думку?

— Тут потрібно зауважити, що ми свою команду зібрали буквально за один місяць. Ті, хто грає в нас на область — досвідченіші. Думаю, всі прекрасно розуміють, що за такий короткий термін створити команду неможливо. Тому, відповідаючи на ваше запитання, можу сказати, що різниця велика. Я це говорю, виходячи із власного досвіду. Коли мене питають: «Яка задача стоїть перед командою?», я завжди відповідаю: «Кожна гра грається лише на перемогу». Все, іншого і бути не може. Ось це для мене єдине завдання.

— Зараз «Барса» займає четверту сходинку в турнірній таблиці. Якщо вашій команді вдасться поборотися за вихід до першої ліги, чи буде це для вас несподіванкою?

— Дякую, що нагадали мені, на якому ми місці, адже я не дивлюся на розташування в таблиці. Повторюся, кожна гра — на перемогу. Тому турнірному становищу я не приділяю уваги, головне — перемога в кожній зустрічі. На жаль, не все в нас виходить, але це футбол…

— Помітив та-
ку цікаву деталь: на домашні матчі ФК «Барса» ходить чимало
вболівальників. Наприклад, на минулій грі була одна тисяча глядачів — це досить солідна цифра, як для другої ліги…

— Знаєте, це потрібно бачити на власні очі. Що особливо прик­метно, на наш стадіон приходять чимало діт­лахів, які займаються в нашому центрі, і які буквально стежать за кожним рухом футболістів. Це — їхнє майбутнє, вони мріють, коли виростуть, стати футболістами. Розумієте, для малечі це дуже важливо, тож вони самі йдуть із задоволенням на ці поєдинки. Але більше людей ходить на ПФК «Суми» (усміхається. — В.Б.).

— До речі, як раз хотів вас про це запитати: чи відчуваєте конкуренцію із ПФК «Суми» за вболівальника?

— Тут справа ось у чому: в нас немає жодної з ними конкуренції, навпаки, у нас дуже хороші взаємини. На нас же приходять подивитися, бо в нашій команді грають наші, місцеві, сумські гравці. Ми маємо лише трьох виконавців, які не із Сум, всі реш­та — місцеві.

— Не можу також не запитати вас про сам центр «Барси», який, як мені здається, є одним із найкращих у плані інфраструктури…

— Так, можу вам сказати, що на базі «Барси», де виховуються юні футболісти, є всі умови, щоби в майбутньому ці хлопці стали дійс­но високоякісними футболістами. Тому хлопцям залишається лише побажати наполегливо працювати, аби втілити свої мрії у життя.

Володимир БОБИР.

X