Володимир ЧЕСНАКОВ: «Завдання на сезон маємо, та не афішуємо»

— Володимире, на перерву харківського поєдинку ви йшли разом із Станіславом Богушем, який щось енергійно пояснював. Здається, із загрозливим тоном…

— Нічого подібного! Маю на увазі — нічого поганого наш воротар не казав мені. Ми всього лише обговорювали один ігровий епізод. Розбирали ситуацію, що не мала стосунку ні до нього, ні до мене. Ділилися думками, як у тому моменті потрібно було вчинити партнерові.

— Поділитеся з нами, що то був за епізод?

— Не має значення. Це вже в минулому.

— Чи дивились у турнірну таб­лицю після повернення зі Слобожанщини? Знаєте, що ви вже п’яті? Чи є теоретичний шанс навіть на четверту сходинку?

— Розумію, до чого хилите. Скажу так: усе в наших руках. Маємо чотири тури попереду, якщо проведемо їх із такою самовіддачею, як у Харкові, досягнемо мети. У нас, визнаю, непоганий календар на кінець чемпіонату. Таблицю роздивлятимемося вже після останньої гри.

— Календар у вас і справді не з найскладніших: «Олімпік», «Іллічівець», «Чорноморець». Лише в 26 турі на вас очікує «Зоря».

— Можливо, головною проблемою з першими трьома командами буде саме те, що всі чекають од нас легких перемог. Сподіваємося, загальний настрій не передасться нам і ми не розслабимося передчасно.

— Справді, рівень гри з «Металістом» спонукає до ширяння у хмарах… До речі, як би ви пояснили феномен: ані після рахунку 0:1, ані після того, як табло показувало 0:2 не на їхню користь, харків’яни продовжували ліниво перекочувати м’яча у центрі поля. Уся небезпека від них ішла після стандартів Назаренка.

— І мене це якоюсь мірою здивувало! Заскочила пасивність хлопців Рахаєва… Є таке давнє прислів’я: кожна команда грає так, як їй доз­воляє суперник. Значить, ми їм нічого не дозволили! Тому й виграли — по ділу. Загалом, мабуть, оце запитання до харківських гравців.

— Давайте про ваших футболістів: останніми матчами мені особливо подобається атакувальна ланка, де класно взаємодіють Шиндер і Ковпак. Єдиний недолік — перший часто не реалізовує нагоди.

— Щось я не пригадую такого за Антоном! Із «Металістом» він діяв дуже корисно: віддав голевий пас, багато рухався, сам міг кілька разів забити. Одного разу в нього не склалося з ударом головою, так. Але у цілому я би не критикував його. Більше того: сподіваюся, він залишиться в нас надовше: в нього справді виходить непогана взаємодія із Сашком!

— Минулої суботи сталася неординарна для нашого футболу подія: до дня народження тренера — навіть до ювілею — підопічні подарували не краватку, а перемогу…

— Ми привітали Сачка в роздягальні зразу після гри: повідомили йому, що цю перемогу присвячуємо його 40-річчю. Він же був особливо радий навіть не результату, а рівнем показаної гри «Ворскли». Так що зробили приємне собі й наставникові.

— Два тижні тому я спілкувався з тим же Шиндером, який повідомив, що полтавці не мають конкретної мети — вихід у єврокубки. Що дивує…

— Конкретне завдання на сезон маємо, але поки не афішуємо його. Навіщо кричати про це на всіх кутках? Краще спокійно йти до мети. Скромним треба бути! Ми насправді хочемо пробитися в Європу. Зокрема, щоби представити рідну державу. Достойно представити.

Володимир БАНЯС.