Український футбол
Володимир П’ЯТЕНКО: «20-го червня буде конкретна розмова…»
Наставник донецького «Металурга» прокоментував ситуацію з об’єднанням його клубу з дніпродзержинською «Сталлю»

— Володимире Миколайовичу, вчора (розмова відбувалась у четвер. — В. Б.) з’явилась офіційна інформація про об’єднання донецького «Металурга» та дніпродзержинської «Сталі». Як ви поставилися до цієї новини?

— Звичайно, мені зараз дуже тяжко сприймати таку інформацію… Власне, а як може бути інакше? Тут справа ось у чому: дуже багато людей, доля яких пов’язана із «Металургом», у тому числі й моя, віддали чимало сил, здоров’я та довгих років цьому клубу. У свою чергу, не пот­рібно забувати, що і сам клуб для нас також зробив багато чого хорошого і корисного за ці роки. Окрім цього, донецький «Металург» зумів досягти певних вершин в українському футболі, даруючи радість уболівальникам. Про це також пот­рібно пам’ятати. Тому, повірте, мені складно зараз говорити на цю тему. Ми всі дуже переживаємо через цю ситуацію…

— Гаразд. Якщо не секрет, які зараз подальші ваші плани на найближчий час? Про що думаєте?

— Ситуація така, що в нас зараз відбувається злиття двох клубів, і ми вже незабаром, конкретніше — двадцятого червня, збираємося командою. Переконаний, після цієї зустрічі вже буде яснішою картина — буде зрозуміло, в якому форматі існуватиме ця команда, як це буде у технічному плані, хто куди йде й тому подібне…

— Із огляду на це, можливо, у вас вже була попередня розмова з керівництвом клубу? Чи залишаєтесь і надалі головним тренером цієї команди?

— Ні, скажу відверто, такої розмови в нас іще не було…

— А як щодо самих футболістів? Чи можна зараз припустити, яка частина гравців залишить донецький «Металург», а яка все ж увійде до складу дніпродзержинської «Сталі»?

— Я повторюю: двадцятого числа поточного місяця в нас буде конкретна розмова, яка розставить усі крапки над «і». Зрозумійте мене правильно: зараз про щось говорити завчасно, тому давайте зачекаємо…

— Зрозуміло. Також зустрічав учора інформацію, що ви, незважаючи на те, що це вже офіційне рішення щодо злиття двох клубів, усе одно сподіваєтеся, що донецький «Металург» житиме окремо своїм життям…

— А як по-іншому? Ми завжди у це віримо. Як відомо, надія помирає останньою, так? Ми зараз говоримо не про долю співробітників клубу, не про долю футболістів чи навіть долю тренерського штабу. Ми говоримо про долю клубу — донецького «Металурга», яка нам зовсім не байдужа. Цю ситуацію можна порівняти з рідною домівкою, з якої ти пішов, але ти знаєш, що дім функціонує, стоїть, працює, дарує комусь радість. А ось коли його немає, зрозумійте, це зовсім інше відчуття, зовсім інші емоції. Тому, повторюсь, мені тяжко зараз про це говорити й якось коментувати…

Володимир БОБИР.


стрічка новин