Воротар, як сапер
144 
Що це було? Почнемо з того, що грали дві сильні команди, які змагаються в нашому чемпіонаті за найвищі місця. Причому тепер усе ще весна, тобто як од тих, так і од інших можна очікувати чого завгодно. Тобто те, що після 2:0 ми отримали підсумкові 2:4, не дивно… Як би я все це пояснив? Може, харків’яни самі не чекали, що так швидко й так солідно вийдуть наперед, тому згодом розклеїлися, втратили дисципліну. А із «Шахтарем» так не можна: гадаю, якби на його місці була би не настільки класна команда, господарі поля втримали би своє, а так… А після 2:3 «жовто-сині» вже не зуміли належним чином зібратися.
Про гру оборонців господарів. Справді, навесні — особливо в матчах із Києвом та Донецьком — центр захисту «Металіста» відіграв дуже погано. Проте, на мою думку, слід насамперед пам’ятати, що футбол — гра командна: якщо з колективу вибуває ключовий півоборонець, найкращий форвард, а ще кілька хавів ігнорують тренувальні збори, на діях захисної ланки це не може не позначитися. Якщо розклеюються середня та передня лінії, на задній те позначається також…
Про дії Горяїнова. Недарма кажуть, що воротар, як сапер: він помиляється тільки раз, опісля чого приходить гол… Уважаю, треба брати картину у цілому, не фокусуючись тільки на одному матчі: впродовж поточного сезону Олександр діяв класно, він є кіпером європейського класу. Просто в неділю він часто помилявся… Не забувайте й про такий момент: він же не вийшов у старті, тобто були причини, може, травма, може, недостатня готовність. Тому й вийшов Шуст, але тут така невдача… Повторюю: «Шахтареві» насамперед допомогло те, що донеччани — дуже класна команда. Колектив, припустімо, рівня «Чорноморця» не зумів би переломити матч за рахунку 0:2. Тут, наголошую, варто вести мову про колективні помилки, а не полювати на окремих відьом.
Про роботу тренера харків’ян. Давайте згадаємо, що й у Маркевича в нас не одразу виходило. Також не забуваймо, що цієї зими «Металіст» пережив стрес, який позначився на всіх, бо ще недавно снували розмови про можливе зникнення клубу. То що ви хочете? Нині нам потрібен час, аби відійти, перебудуватися, відновити ланки. У моєму розумінні, Рахаєв працює за методикою Маркевича, це та ж команда, просто… повторюю, треба набратися терпіння. Й не забувайте, який досвід був у Мирона Богдановича, та який — у Ігоря.
Про шанси на чемпіонство. Справді, погоджуюся з думкою, що цього сезону чемпіонство Харкову не світить — його розіграють дніпряни та «гірники». Однак я переконаний, що поборотися за третє призове місце нам цілком до снаги. Ще раз наголошую: «Металіст» продовжує грати у свій, звичний футбол, у нас залишилися майже всі гравці, плюс маємо поповнення. Так що не треба впадати в паніку.