Український футбол
В’ячеслав Грозний — вісник «футбольної революції»
Якщо В’ячеслав Вікторович і справді хоче ініціювати у футбольній спільноті дискусію про необхідність п’яти-семи замін, то, з огляду на консерватизм Міжнародної ради футбольних асоціацій, чекати можливості випускати на поле всю лаву запасних «Говерли» йому

Торік на початку листопада наставник лондонського «Арсеналу» Арсен Венгер заявив, що сучасному футболу трьох замін замало, відтак запропонував збільшити їх до чотирьох. Причому четверта має бути дозволена лише в «особ­ливому» випадку. На думку французького фахівця, дозволяти проводити додаткову заміну можна тільки за серйозної травми воротаря, та й то, коли всі три заміни тренером уже використані.

Таку «зухвалу» пропозицію зустріли шквалом критики. Мовляв, тренер має розважливо ставитися до замін: або берегти бодай одну на «чорну хвилину», або йти ва-банк і міняти відразу трьох. Тут уже мовиться про майстерність тренера та його відчуття гри. Та й без ризику у футболі ніяк!

Про «ініціативи Венгера» встиг­ли забути. І за кілька місяців з’явився новий вісник «футбольної революції» — В’ячеслав Грозний. Дещо менш відомий світовій футбольній спільноті, зате наш, український.

Наставник «Говерли» пішов далі. В’ячеслав Вікторович заговорив про необхідність п’яти, а то й аж семи замін! Мовляв, нині тренеру трьох замало. Потрібно ж і дов­гій лавці запасних дати відчути на полі м’яч, їх он 23 у протоколі, а грають тільки 14; відтак грою вдало за таких умов диригувати, зрештою, чому волейболістам, баскетболістам і гравцям у водне поло можна, а футболістам більше замін — зась?!

Окрім того, В’ячеслав Вікторович запропонував збільшити кількість «чистого часу». Виходячи з першої його ініціативи, вимога здається логічною. На одному з недавніх прес-клубів П’єрлуїджі Колліна говорив, що одна заміна тягне за собою 30 секунд компенсованого часу. Якщо припустити, що зазвичай більшість замін роб­ляться в другій половині зустрічі, й обидва наставники вирішать сповна освіжити склад на полі, то, слідуючи простій арифметиці, перед фінальним свистком арбітру доведеться компенсувати як мінімум 7 хвилин. А якщо в грі будуть ще й травми та інші зупинки, то 10–15! А це зайвий клопіт телевізійникам, уболівальникам і всім, хто вже звик до такої гри мільйонів, яка практикується впродовж майже 20 років! Не кажучи вже про видовищність, напругу й темп…

Повертаючись до франко-анг­лійського колеги В’ячеслава Грозного, слід зазначити, що ініціативи Венгера послідували після прикрого інциденту в матчі десятого туру англійської прем’єр-ліги «Евертон» — «Тоттенхем». На 77-й хвилині того поєдинку нападник господарів Ромелу Лукаку зітк­нувся з голкіпером «шпор» Уго Льорісом. Той момент до болю нагадував інцидент між Гусєвим і Бойком. Щоправда, тоді постраждав саме воротар «Тоттенхема». Льоріс на певний час знепритомнів, і, як пізніше з’ясувалося, навіть не пам’ятав самого моменту зітк­нення. Гра була зупинена на кілька хвилин, і після першої допомоги голкіпер «Тоттенхема» продовжив гру. Тобто, пропозиція Арсена Венгера була реакцією на вищезгаданий прикрий інцидент. Мовляв, такі ситуації часта річ, і на них потрібно реагувати.

Пропозиції ж В’ячеслава Грозного були озвучені 8 квітня в ефірі каналу «Футбол 1». Невідомо напевне, чи це був випадковий збіг, чи закономірність, але заклики переглянути низку положень футбольних правил тренер «Говерли» оголосив після нічиєї своєї команди з донецьким «Металургом». У тому матчі В’ячеслав Вікторович використав усі дозволені заміни, але переломити хід зустрічі тоді так і не зміг. Матч закінчився з рахунком 0:0. До речі, показово, що в тому ж таки матчі його колега Сергій Ташуєв не провів жодної заміни!

Третя й остання пропозиція тренера Грозного полягала в запровадженні відеоповторів. У цьому випадку В’ячеслав Вікторович новизни не додав. Про використання сучасних технологій у футболі говорять уже давно. І навіть на останньому, 128-му, засіданні Міжнародної ради футбольних асоціацій (далі — МРФА), яка є єдиним на планеті Земля органом, який вносить зміни до загальноприйнятих правил ФІФА, цьому питанню приділили особливу увагу. Очікується, що затвердити використання відеоповторів під час фіксування взяття воріт можуть уже на наступному з’їзді. До слова, запланований він на 27 лютого 2015 року. Також там обіцяють переглянути покарання за «зрив голевого моменту», мовляв, пенальті й вилучення водночас — занадто. Але це вже зовсім інша справа…

Грозний VS англійські консерватори

Якщо допустити, що В’ячеслав Грозний і справді має намір ініціювати у футбольній спільноті дискусію щодо необхідності таких кардинальних змін правил, то, з огляду на консерватизм МРФА, чекати можливості випускати на поле всю лаву запасних «Говерли» йому доведеться «многая літа», якщо не десятками років.

Міжнародна рада футбольних асоціацій засідає щороку, а цього березня вона зібралася вже у 128-й раз. Зміни, які внесла цьогорік рада асоціацій за масштабами аж ніяк не порівняти з тими, що пропонує велемовний пан Грозний.

Починаючи з 1 червня, МРФА пом’якшить свою позицію щодо головних уборів футболістів, і то, якщо ті повністю відповідають низці вимог до екіпірування. Ще одним цьогорічним новаторством буде заборона абсолютно всіх написів і гасел на спідньому одязі гравців. Якщо раніше список заборон обмежувався політичними, ідеологічними чи рекламними закликами, то тепер на майках не можна писати геть нічого. Навіть фрази на кшталт «Мамо, я тебе люблю!» чи «Кохана, вийди за мене заміж!».

Шлях від нуля до трьох

На те, щоби остаточно дозволити командам проводити по три заміни, як це прийнято зараз, МРФА знадобилося аж 132 роки! Перша редакція правил датується 1863 роком, а три заміни запровадили аж 1995-го!

До 1958 року взагалі були заборонені будь-які заміни під час матчу. Грати мали ті одинадцятеро, яким довірив тренер, причому за жодних варіантів: травма чи втома нікого не турбували. Після 1958-го року дозволили міняти винятково травмованих. І лише одного польового й одного воротаря. Так тривало 11 років, аж поки 1969-го не дали добро на дві будь-яких заміни. І то був справжній прорив! Тренери могли коригувати гру, підсилювати позиції, випускати свіжих гравців на свій розсуд, і футбол став більше нагадувати сучасний.

Трьох гравців дозволили міняти лише за 17 років по тому. І знову ж таки, третім мав бути винятково воротар. Звичну нам третю заміну будь-якого гравця, нехай то воротар чи польовий, запровадили лише, як сказано, 1995 року. Із того часу у цьому плані ніхто нічого не змінював, і навіть не планував, звісно ж, до появи заяви Венгера, відтак Грозного.

Виходить, що доведеться В’ячес­лавові Грозному змиритися з таким порядком речей і вести «Говерлу» до нових висот, маючи у своєму розпорядженні всього три заміни. Єдине, що може потішити наставника ужгородців, це прийдешні відеоповтори, дискусія про які тягнеться вже роками й ось-ось може втілитися у цілком конкретне рішення Міжнародної ради футбольних асоціацій. Тобто одна з трьох вимог таки, скоріше за все, задовольниться. А із півдюжиною замін доведеться почекати.

Віталій КРИЖЕВСЬКИЙ.


стрічка новин