Юрій СМАГІН: «Я мешкаю в Новій Каховці. Який у мене ще був вибір?»
132 
«Енергія» не припиняє дивувати. І це стосується не тільки незадовільних результатів команди в другій лізі. Після провального старту нинішнього сезону, керівництво клубу вирішило звільнити з посади наставника Павла Матвейченка. Заміну фахівцеві знайшли доволі швидко — це Юрій Смагін, який найбільше відомий вболівальникам за недавньою роботою із першоліговим «Миколаєвом». Що ж тепер збирається робити Юрій Іванович у новому для себе колективі і чи чекати нам найближчим часом підняття «Енергії» з підвалу турнірної таблиці? Розмова із фахівцем вийшла відвертою та емоційною.
— Юрію Івановичу, як взагалі виник варіант із «Енергією»?
— До «Енергії» я працював у «Миколаєві», де, за угодою, в мене був річний контракт. У Новій Каховці я, власне, мешкаю, в мене тут сім’я. Тому який у мене ще був вибір? Я повернувся у своє місто, ось і все.
— Яким ви бачите подальший розвиток клубу?
— Зараз мені тяжко відповісти на це запитання, адже, скажу чесно, я не цікавився цим. До мене тут працював інший фахівець. Я ж просто приходив на матчі й дивився ігри як простий глядач. Тепер же мене викликали й запропонували очолити команду. Я погодився. Задоволений, що маю нагоду працювати у своєму рідному місті.
— Якщо не секрет, якими будуть перші кроки головного тренера ново каховського колективу? Що прагнете налагодити щонайперше в команді?
— Що налагодити? Половина першого кола вже відіграна — це сім турів. Залишилося відіграти до перерви шість турів. Щось ламати й радикально змінювати — немає сенсу, бо вже майже два тижні минуло після закриття трансферного вікна. Запрошувати людей, які не потрапили до інших команд, теж не варіант. Команді треба прищепити певний стиль гри, а для цього потрібен час. Це всі чудово розуміють. За шість турів, думаю, нічого не варто ламати. Єдине, що зараз, під час тренувального процесу, намагаюся налагодити мікроклімат у команді. Фактично тут зібрані люди зі всієї України. Якщо два футболісти знають один одного — це рідкість. Простіше кажучи, потрібно просто навести лад і дограти ці шість турів. А далі ми вже будемо формувати команду, яку я бачу.
— Отож якихось глобальних змін можемо сподіватися лише взимку?
— Звичайно! Я нічого не зроблю за ці шість матчів, що залишилося зіграти в першому колі. Я би, може, й удався до серйозних змін одразу, якби мене попередили про призначення головним тренером бодай за два тижні до закриття трансферного вікна. Я би міг спробувати дозаявити кількох футболістів. Тому скажу так: ламати дім, не купивши інший будматеріал, сенсу немає. Якби була заміна, я б уже все згріб трактором і будував щось нове, закладав фундамент.
— Сильно…
— Загалом, повторюся, зараз найголовніше — створити хорошу атмосферу в команді, побудувати відповідний тренувальний процес, знайти спільну мову із футболістами. Якщо комусь щось не подобається, то — до побачення. Є гроші чи немає їх — мені потрібні люди, які люблять футбол і отримують од нього задоволення. Я розмовляю з підопічними нормальною людською мовою. Начебто вони мене почули, тож зіграли пристойно минулими вихідними (до слова, перша перемога у чемпіонаті — на виїзді над «Нікополем-НПГУ» — 2:1. — В. Б.). Але ж, зрозумійте, вони не такі великі майстри, про що говорять і результати. Я прийняв команду, яка у шести турах здобула дві нічиї. До того ж, одну з них я бачив сам — у грі з «Колосом» її просто випадково вирвали. Саме тому потрібен час. Кардинальних змін зараз не буде, лише потрібно об’єднатися, створивши відповідну дисципліну й порядок. Саме завдяки цьому можна буде побити клас.
Володимир БОБИР.