Юрій ЯРОШЕНКО: «Підлеглі віддають перевагу іграм: із танчиків постріляти, літачки позбивати»

— Юрію Миколайовичу, сумчани й третє місце знизу — навряд чи хтось такого чекав.

— Найперше, зазначу: до нас змінилося ставлення з боку суперників. Торік на нас дивилися, як на недосвідчену команду, тож недооцінювали. Відтак зараз «Суми» дуже ретельно й детально вивчають. Це — перша причина. Друга: на сьогодні ми все ніяк не можемо випустити оптимальний склад. У лазареті перебувають чимало травмованих: Єрмачов, Богачов, інші. Окрім того, влітку зазнали суттєвої втрати в особі Піднебенного. Отож нам доводиться робити певні перестановки. Приміром, Западню висувати на вістря атаки. Лише недавно підписали молодого нападника Меркушова, який до нас приєднався із «Шахтаря» (U-19). Проте зразу кидаємо в бій. Цей етап потрібно подолати. Думаю, цей сезон буде показовим у плані стабільності. Зізнаюся: команда переживає незначний застій у розвитку футболістів. Відомо, що прогрес відбувається за хвилеподібним графіком. Сподіваюся, що незабаром крива піде вгору. Дай Бог, аби найближчим часом до загальної групи також повернулися травмовані. Зі стабільним складом буде набагато легше.

Й останнє: ми рано вийшли на пік функціональної готовності. Насправді, дебют чемпіонату складався для нас дуже вдало. Результативно зустрілися з «Полтавою». Із «Геліосом» створили безліч голевих нагод, і, загалом, мали прекрасний вигляд на полі. Лише збіг обставин дозволив харків’янам вивезти очко. Зате в Тернополі забили чотири м’ячі «Ниві». «Зірці» нічим не поступалися.

Правда, з «Гірником» був казус: ведемо 2:0, у криворіжців — вилучення, втім, примудряємося зіграти внічию. Визнаю: це була моя помилка — випустити гравців на заміну. Перший заробив пенальті. Другий — помилився в опорній зоні, відпустивши свого гравця, який забив другий м’яч. Я йому дав указівку — нікуди не висувайся! Натомість він побіг підтримувати атаку, коли в нас була чисельна перевага! Позначається молодість гравців. Повірте, всі хвилюються. Однак упевнений, що впораємося з усіма проблемами й виберемося із цього становища.

— Подивитися на «Динамо-2»: наймолодша команда ліги, зате одна з найстабільніших. У чому різниця?

— Усе правильно підмітили. Проте врахуйте, що «Динамо» забирає найкращу молодь. Набагато простіше донести тактичне й технічне розуміння гри до найталановитіших футболістів. До нас приходять виконавці не з таких клубів. Якби було навпаки, швидше би стабілізували виступи. Окрім того, в динамівців виступають гравці, котрі пройшли всі вікові групи збірних. А це — серйозний досвід. Із таких людей у нас лише двоє. До прикладу, Гребенюка викликають у молодіжну збірну. Утім, він не гравець стартового складу. Справедливості заради, його кличуть лише тоді, коли виникають кадрові проблеми.

Уважаю, гравець повинен розвиватися щодня. Сьогодні такий потужний інформаційний простір, що можна про все дізнатися. Днями, приміром, розглядали, як повинен діяти нападник. Молоді хлопці, як губка, мають усотувати новий матеріал. Кажу підопічним, аби сіли й дивилися, як грає Левандовскі: як відкривається, як завершує моменти, як комбінує в центрі поля. Проте підлеглі, на жаль, віддають перевагу комп’ютерним іграм: із танчиків постріляти, літачки позбивати. Бавитися всім, аби лише не самовдосконалюватися. Гадаю, це теж позначається на підготовці.

— У «Гірнику-Спорті» за нев­далі виступи Жабченко роздає «піндюлі». Як ви виховуєте гравців?

— У жодному разі не сваримося! Намагаємося спільними зусиллями подолати неприємну ситуацію. Отож багато уваги приділяємо теорії. Будуємо з футболістами порядні взаємини. У спортивному плані виконавці вже знають наші вимоги.
Можете запитати в Лебеденка чи Котелюха, й вони все правильно розкажуть. Розбирали матч із «Черкаським Дніпром»: поступилися в умінні вести єдиноборства. Помилки виникли через брак досвіду. Повірте, я в команді не для того, щоби спокійно спостерігати за такими виступами.

— Запрошення Олійника й Меркушова впродовж сезону наштовхують на думку, що команда розпочала першість не в бажаному кадровому вигляді.

— Однозначно! Не кривитиму душею: допустили селекційну помилку. Запросили на збори двох виконавців, які раніше виступали в Сумській і Дніпропетровській областях. Попервах Савін і Єременко справили непогане враження. Утім, контрольний і офіційний матч серйозно різняться. Прикро, але за короткий проміжок складно оцінити справжній рівень. Лише недавно дійшли висновку, що їхнє запрошення — наша помилка. Не хочу їм дорікнути. Проте відчувається їхній пробіл у футбольній освіті. Зараз покладаємо сподівання на людей, які несли основне навантаження минулого сезону.

Додам, що чудово знайомий з Меркушовим за роботою у структурі «Іллічівця». Артем був одним із найкращих бомбардирів, викликався в збірну Головка 1996 року народження. Далі він приєднався до «Шахтаря», де не зміг проявити свої сильні сторони. Зараз покладаю надії на Меркушова, бо знаю, що він може реалізовувати шанси в нападі.

— Чи готові в Сумах без кадрової пертурбації дочекатися результатів обраного вами шляху?

— Авжеж! Удячний керівникам ФК, які з розумінням ставляться до нинішньої ситуації. Уважаю, що за рік у нас буде зовсім інша команда. Я бачу потенціал нинішнього складу. Правильна побудова гри вже вимальовується, справа — за реалізацією та агресією в нападі. Стараємося знайти оптимальне поєднання футболістів. І, попри все, не знайдете жодного поєдинку, щоби нас рилом на полю возили. Наші пропущені м’ячі — наслідок того, що команда недограє моменти, за що й поплатилися. Якщо торік талан був на нашому боці, то зараз Фортуна від нас одвернулася. Помітив, що «Сумам» потрібно відкривати рахунок, тоді комфортніше й розкутіше граємо. Проте не хочу, щоби підопічні діяли від простоти. Навчитися чогось можна лише за умови правильного тактичного переміщення й гри в комбінаційний футбол. Пот­рібно саме під таким тиском розвивати нині психологічну стійкість. Отож варто, нарешті, подорослішати й ставати мужичками.

Євген ДЕМЯН.