За крок од прірви

Передмова

Сам факт того, що в другому за рангом чемпіонаті України не всі команди можуть дійти до логічного завершення змагань, ні в кого вже давно не викликає подив. Якщо щось схоже трапилося в прем’єр-лізі, коли зникли із футбольної мапи «Кривбас» та «Арсенал», то проб­леми з фінансуванням в першій лізі стали взагалі буденною подією.­ Слова тренерів на післяматчевих інтерв’ю щодо певних фінансових проблем у клубі місцеві журналісти завжди вислуховують із розумінням.

Грубо кажучи, менше половини команд ліги мають стабільне фінансування та можуть із упевненістю дивитись у майбутнє. Решта клубів, у свою чергу, час од часу стикається з бар’єром, який заледве перестрибує. Нині ж можна впевнено говорити, що три команди — «Нива», «Миколаїв» і «Буковина» — зіткнулись із найбільшими негараздами, котрі ставлять під сумнів їхнє подальше існування. Далі — спробуємо зазирнути за лаштунки справ у згаданих колективах.

«Нива»: зайва команда в місті?

«У розвалі, в першу чергу, винен почесний президент ФК «Нива», голова ТОДА Валентин Хоптян», — ось такими красномовними словами, котрі говорять самі за себе, резюмував ситуацію в тернопільському ФК донедавна гендиректор Автанділ Мдінарадзе.

Якщо трішки повернутися назад у часі, то згадаємо, що особливих проблем у тернопільців упродовж першої частини сезону не виникало. Хіба що ходили розмови про затримки зарплатні. Проте це явище настільки часто зустрічається в нижчих дивізіонах, що брати його до уваги та розглядати з позиції виникнення глобальних проблем навряд чи варто. Справжні проблеми виникли після останнього офіційного матчу, коли постійно переносились терміни погашення заборгованості перед командою: спочатку 1 грудня, потім 10-го, далі — 20 січня, 1 та 10 лютого… Тобто весь період між 1 грудня і 20 січня (день запланованого початку зборів), ніхто не створював словесної «метушні», тому що «зверху» пообіцяли незабаром усе вирішити. Коли ж начебто мала збиратися команда проводити підготовку до другого кола, тоді й почались заяви, що доля «Ниви» під великим знаком запитання. Чим менше залишається часу до відновлення змагань, тим усе більше шансів, що «зелено-жовті» не зможуть підготуватися до матчів навесні. Останній термін, який був озвучений з боку почесного президента — 10 лютого, відтак ми вирішили особисто спитати в головного тренера «Ниви» Яворського, чи віддали обіцяні кошти колективу та чи розпочалася підготовка в тернопільців:

— Якраз сьогодні (бесіда відбувалась у середу, 12 числа. — Є. Д.) розмовляв із почесним президентом ФК Хоптяном, — повідує про останні новини Ігор Петрович. — Ставив йому до відома, в якому становищі перебуває команда, бо ж навіть існує ймовірність припинення подальших виступів. Вислухавши, Валентин Антонович запевнив мене, що до суботи, 15 лютого, він спробує знайти можливість, щоби розрахуватись із колективом. Додав, що «Нива» існуватиме, тобто він не відмовлявся від клубу, відтак зробить усе можливе, щоби тернопільці продовжували слідкувати за своїми улюбленцями в матчах першої ліги.

Знаєте, з уст голови ТОДА не чути слів, що він не хоче займатися футболом, утім не помічаю дій, які би засвідчили його прагнення, щоби наш клуб не зник із футбольної мапи. Маю надію, що все складеться для нас позитивно, хоча складно сказати, чого чекати далі. Адже час іде, тому зовсім мало його залишилося на можливу підготовку.

П’ятий-шостий термін озвучує Хоптян, кажете? Що мені говорити за Валентина Антоновича? Я можу відповідати лише за себе. Коли очолив «зелено-білих», дав слово, що виведу команду до першої ліги. Як бачите, свого слова дотримав. Справа ж нині не за мною, все залежне від себе я виконав. Навіть прохав у масштабах області, щоби допомог­ли клубові надалі радувати місцевих шанувальників футболу. Проте… сьогодні складний час для нас.

Якщо отримаємо фінанси, то часу мало, звісно, щоби нормально провести тренувальний процес. Потрібно вносити суттєві корективи в наші попередні плани підготовки. Однак упевнений, що тренерський штаб спроможний навіть за таких умов провести збори. Час ще є.

Чи не стомився від постійного тиску? Не забувайте, що я ціле життя провів у цьому клубі. Я — патріот «Ниви». Мені не хочеться, щоби команда зникла, відтак хочу, щоби грала на гідному рівні. Мої функції в клубі обмежені, я не президент і не директор, тому мені прикро, коли телефонують дружини гравців і думають, що в мене є гроші, а я не даю їх своїм підопічним. Хоча я не знімаю відповідальності за футболістів, адже саме я запрошував їх.

Маємо надію, що Хоптян підтвердить свої сьогоднішні слова: «Ігоре Петровичу, не падайте духом. Я, як почесний президент ФК, обіцяю, що команда продовжить виступи». Думаю, що людина такого рангу не може кидати слів на вітер.

«Миколаїв»: надії на порятунок залишаються, але…

…занадто багато «але» у ситуації довкола миколаївського футболу, яка набуває дедалі заплутанішого характеру. У вівторок мала відбутися прес-конференція за участю вже екс-президента клубу Гургена Оронюка. Громадськість сподівалася почути, чому ж очільник вирішив відмовитися від займаної посади, та яке майбутнє чекає на миколаївський футбол? До того ж, як стало відомо «УФ», саме на цій прес-конференції мало бути озвучено про зняття команди зі змагань. Зрештою, очікуваної події так і не відбулося. Як повідомила згодом прес-служба ФК, зустріч із пресою перенесли на невизначений термін. Достеменно довідатися про причини так і не вдалося. Однак є припущення, що нібито у ситуації з ФК з’явилося світло в кінці тунелю, відповідно, була взята пауза, щоби вирішити всі організаційні моменти.

Аби дещо прояснити ситуацію, що склалася, ми поговорили з Русланом Забранським — людиною, яка минулої зими своїми тренерськими навичками та фінансами й урятувала клуб од найгіршого сценарію.

— Я відверто шокований тим, що нині відбувається з «Миколаєвом», — розпочав розмову Руслан Михайлович. — У вівторок всі чекали почути про майбутнє клубу. Зібралося майже 50–70 уболівальників, півтори години чекали, а зустріч перенесли. Чого чекати далі, навіть не знаю. Нині головне, щоби ситуація вирішилася до поновлення чемпіонату. Час іде, а команді потрібно готуватися. Сподіваюся, що не дійде до того, що перед самим стартом другої частини чемпіонату ФК банально зніметься. Чи можу я повернутися в «Миколаїв»? Такого варіанту не виключаю, але поки мене ніхто не запрошував. Утім, не збираюся залишатися осторонь і готовий допомогти. Зараз постійно спілкуюся з тими гравцями, хто залишився й хто в перспективі з місцевих допоможе в другому колі. Але поки керівники зволікають, команди вже майже немає. Наскільки мені відомо, залишилися Берко, Владов, Сергійчук, здається, після оглядин у «Карпатах» повернувся, й, можливо, ще кілька виконавців. Якщо будемо зволікати, то банально втратимо колектив. Можна зрозуміти частково й рішення Гургена Оронюка відійти від справ. Він вкладав у клуб гроші, спочатку й результати були, відповідно, перспективним бачилося й майбутнє. Утім, коли здобутки погіршилися, й команда опустилася в турнірній таблиці, та залишилася ще й без підтримки, йому стало нецікаво опікуватися клубом. Отож, нині найактуальніше питання — знайти нового очільника ФК. Я ж, зі свого боку, готовий працювати з командою, якщо це допоможе врятуватися від зняття зі змагань, хоча фінансово, як рік тому, допомогти вже не маю змоги…

Гадаю, Миколаїв заслуговує на місце в прем’єр-лізі. Тут для цього є всі передумови, головне, що вболівальники ходять на поєдинки. Але у ситуації, що склалася, якщо про вищий дивізіон говорити неактуально, то принаймні в першій лізі команду ми маємо зберегти.

«Буковина»: півроку в повітрі

Ще влітку Фавбет Ліга 1 могла миттєво недорахуватися свого представника із Чернівців. Справа в тому, що «Буковина» переживала прощання з основним спонсором і тренером. Однак керівництво міста вчасно «підхопило» клуб, аби той на самому початку сезону не повторив недавню долю «Кримтеплиці». Отож, наступні півроку минули у відносному спокої, який порушився зразу із завершенням першого кола. За інсайдерською інформацією, футболісти та персонал, який залишився в розташуванні клубу, з листопада не отримують зарплатню. Навіть мови не було про медичні бинти для лікарів команди та пальне для клубного автобуса.

Доля клубу зосередилась у руках однієї людини, котра раніше взялася рятувати команду, — голови ЧОДА Папієва. Михайло Миколайович до останнього часу розповідав, що, поки тривають пошуки спонсорів, із фінансуванням доведеться зачекати. Відтак абсолютно всі гравці «Буковини» отримали на руки документи та могли вільно займатися пошуком нового місця роботи. Зрозуміло, що лідерів чернівецької дружини таке становище не задовольняло, тому вони зразу вирушили на перегляди, а дехто вже навіть устиг поповнити лави заможніших суперників у лізі.

Коли бодай хтось захотів би поцікавитись останніми подіями в клубі, то не міг би звернутися до керівництва, тому що нині його просто немає. Навіть на офіційному сайті «жовто-чорних» ви не знайдете в графі «керівництво» бодай один профіль, який би спростував вищевказані слова. Тому головний тренер команди з берегів Прута Гій залишився єдиною людиною, котра могла повідати про останні новини всередині клубу. Проте розмови, котрі полягали в площині фінансування, зазвичай сходилися до керівництва міста, котре, власне, займалося пошуком людей, готових фінансово допомагати команді.

Згодом ситуація лише погіршилася. Папієв заявив, що через певні політичні моменти, котрі відбулись у Чернівцях, спонсори, з якими він вів перемовини, відмовилися допомагати буковинцям. Таким чином, головний колектив краю залишився без будь-якої грошової підтримки.

У такому випадку здавалось уже, що всьому кінець, але з’явилась інформація, що «Буковина» таки зібралася та проводить домашній збір, готуючись до другої частини змагань. За словами Юрія Гія, сподівання, що місцева влада із часом допоможе, залишаються, але нині колектив функціонує винятково за допомоги власних ресурсів. Навіть пошук коштів узяв на себе тренерський штаб. Тобто, попри все, ситуація складається не так вже й трагічно для місцевого футболу. Однак упевненості в завтрашньому дні все ж немає, все вирішиться ближче до початку відновлення змагань.

Детальніше — читайте в інтерв’ю з Юрієм Гієм.

Євген ДЕМЯН, Олександр ТРАВЯНКА.