Усе відбулося, як мало відбутися. Ігри чиновників, буквоїдство, адмінресурс, прямий або опосередкований підкуп делегатів, вигідне трактування статутних норм, маніпуляції — це той набір старих і перевірених методів, із котрим тяжко боротися. Це — СИСТЕМА, котру зламати неможливо, — резюмував колега й додав, що, мовляв, у цій ситуації, написавши правду, нічого, крім гуль і ворогів, не наживеш. Я послухав, подякував за пораду, та все одно вирішив написати деякі замальовки з тієї події, котра відбулася 21 березня у чернігівському готелі «Профспілковий». І не тому, що я там якийсь супер-пупер борець за справедливість. Просто серце болить за цей футбол і за людей, які ним живуть, переймаються й вкладають серце та душу у свою улюблену гру. А натомість…

ЧЕРВОНИЙ, ЗЕЛЕНИЙ…

У повітрі запахло смаженим, коли почалася реєстрація делегатів. Делегатам давали мандат зеленого кольору, запрошеним — перепустку червоного кольору. Можливо, були ще й жовті. В акурат — кольорова гама світлофора. Тематика близька для колишнього полковника ДАІ Геннадія Прокоповича, чинного голови ЧОФФ і кандидата на нову каденцію. Ну, це, звичайно, жарт. Маю на увазі — світлофор. А ось те, що не всі делегати отримали свої мандати — не зовсім смішно. Принаймні перед представниками чотирьох колективних членів милі реєстратори запалили червоне світло. Повпреди Куликівської та Менської районних федерацій, а також асоціації ветеранів і державного центру «Спорт для всіх» на конференцію не потрапили. Останнім закинули формальну причину, а трьом іншим навіть нічого не пояснювали. Сказали коротко: «Нє положено!». Цікаво, що представник Куликівки на півдорозі на конференцію отримав смс-ку такого змісту: «Можеш не приїздити. Ви не допущені на конференцію». Як запевняє чоловік, повідомлення надійшло з мобільного одного з керівників федерації. Не буду називати прізвище, бо на власні очі не бачив того меседжу. Так само до зали не потрапили й представники кандидатів у колективні члени, які подали заявки на вступ і очікували, що їх розгляне конференція. Насамкінець також виявилося, що засідання закрите для преси й телебачення. Одверто, такого за 30 років своєї професійної журналістської діяльності не зустрічав. Єдиний позитив — два інші кандидати на посаду голови — президент ФК «Ревна» (Семенівка) Георгій Кутковий та ветеран чернігівського футболу Юрій Надточій свої мандати все ж отримали…

ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ

До зали, де зібралося поважне футбольне товариство Чернігівщини, нагадаю, журналістів не пустили. Вартовими на дверях стояли хлопці спортивної статури. Їхні обличчя випромінювали байдужість і впевненість. Ніякі аргументи, редакційні посвідчення, цитування статей профільних Законів України їх не чіпляли. Кремезні охоронці з бейджиками «Оргкомітет» відмовилися називати свої прізвища й говорити про стосунок до ЧОФФ. Це було цинічне і сплановане свавілля. Єдине, що викликало у цих молодиків внутрішній дискомфорт, це, напевно, присутність двох десятків ультрас чернігівської «Десни», котрі намагалися допомогти журналістам потрапити на засідання. Відзначу, що це також були кремезні хлопці, але поводилися вони дуже виважено й гідно. Окремі з них навіть упізнали когось із «охоронців з оргкомітету» й кинули їм риторичне: «Що, гроші не пахнуть?». Ситуація з кожною хвилиною загострювалася. Ультрас підходили все ближче й ближче до «оргкомітетівців»…

НА АМБРАЗУРУ!

Рідко хвалю чиновників Федерації футболу України. Але цього разу все ж таки хотів би написати кілька добрих слів. І раніше чув багато позитивного, особливо від людей з Чернівецької області, про віце-президента ФФУ Василя Орлецького, проте в Чернігові сам переконався в його толерантності та дипломатичних здібностях. Саме він понизив градус пристрастей перед залом засідань. Коли в коридорі почалася колотнеча й ось-ось «стінка» мала піти на «стінку», Орлецький залишив президію конференції, вийшов до людей і дипломатичним шляхом залагодив ситуацію. Після цього до зали «позволілі» зайти журналістам. На той момент голова облфедерації про свою роботу вже відрапортувався…

СЛОВО — НЕ ГОРОБЕЦЬ

Звіт голови обласної федерації футболу, на жаль (а може, на щастя?), журналісти не чули. У цей час, коли пан Прокопович говорив про здобутки своєї команди, пишуча братія й телевізійники в коридорі намагалися переконати міліцейського начальника захистити їхнє конституційне право на професійну діяльність. Міліціянт мав сталеві нерви — усміхався, повторював набір із чотирьох простих речень і тицяв у папірець, у якому Прокопович просив начальника УВС області забезпечити порядок під час проведення ЗВК. Цікава деталь. Ситуація зрушилася з мертвої точки, коли за викликом журналістів до готелю «Профспілковий» прибув черговий наряд поліції. Ніколи не задумувався над тим, але тепер розумію, що між МІЛІЦІЄЮ та ПОЛІЦІЄЮ є дуже велика різниця. Та повернемося до звіту. Так, ми його не чули, але прес-служба федерації завчасно його роздала журналістам у друкованому вигляді. Я дочитав до третього абзацу, який примусив усміхнутися. Цитую, залишивши оригінальну орфографію й пунктуацію: «Незважаючи, на гнітючий, здавалося б безвихідний стан у державі, федерація зберігала та розвивала попередні свої здобутки, утверджувала право чернігівського футболу — бути!».

Браво! Без обласної федерації настав би футболу на Чернігівщині кирдик… Браво! Яка ж воістину епічна гіперболізація своєї значущості! Ленін із Сталіним просто відпочивають.

Шостий абзац теж насмішив: «А тому, великим досягненням нинішньої каденції федерації я вважаю збудовані у 2015 році Федерацією футболу України в рамках реалізації програми УЄФА «Хет-Трік» …». Далі навіть не цитую, бо це потрійне «браво». ФФУ виділяє гроші й будує, а досягнення — н-а-а-аше! Причому — велике досягнення. Так, може, варто ще й будівництво НСК «Олімпійський» або «Львів-Арени» собі в актив записати?

Далі — в такому ж дусі.

Десь на початку третьої сторінки звіту доповідач згадав про чемпіонат області. «У 2015 році чемпіонату області серед чоловічих команд вищої ліги взяли участь 11 команд, у першій лізі у 2-х зонах — 13 команд, а в Кубку області 19 колективів». Усе! Крапка! Далі по тексту — про міні-футбол. Дивно. І ні пари з вуст, що «вишку» області закінчило аж 4 команди з 11. І що, власне, сам чемпіонат супроводжував гучний скандал, і 8 колективів відмовилося грати в ньому через порушення регламенту і специфічні методи керівництва ЧОФФ. До речі, скандалами та суперечками чернігівський обласний футбол не здивуєш. За останні шість-сім років їх було чимало.

«Здобутками, перемогами й титанічною роботою» ряснів практично кожен рядок доповіді. Критики — мінімум. Самокритики — нуль. Голова — небожитель. Виконком — трудоголіки. Усі разом — альтруїсти, котрі працюють задарма. Або майже задарма…

І ЗНОВУ ПРО ГРОШІ

Я звик, що там, де говорять про альтруїзм, зазвичай слід шукати протилежне. Там, де йдеться про «титанічний труд» і скромні зарплати, обов’язково існує якась мотивація. Яку ж мотивацію має Прокопович? Може, це безповоротна фінансова допомога, яку надає ФФУ кожній регіональній федерації з квітня минулого року. Допомога чималенька — 50 000 гривень щомісяця. 50 відсотків від цієї суми за рішенням того квітневого виконкому Федерації футболу України мало б іти для фінансування статутної діяльності районних і міських підрозділів. Я так розумію, це — міські та районні федерації футболу. Якщо провести нескладні математичні підрахунки, то ЧОФФ мала б отримати за весь період майже 500 000 гривень допомоги. 50 % од цієї суми (250 000 грн), за логікою, повинні бути відправлені на регіони області. У кулуарах конференції довелося поспілкуватися з кількома головами районних і міських федерацій футболу. І лише двоє з них підтвердили, що отримували одного разу чи то 1 тисячу чи то 2… А ще один голова сказав, що грошей на рахунок федерації з ЧОФФ жодного разу не надходило, зате давали м’ячі. Правда, згадати коли і скільки м’ячів презентували, чоловік не зміг.

Знову беремо в поміч математику. Наразі 16 міських і районних федерацій футболу є колективними членами обласної федерації. Іще вісім федерацій не легалізовано, а тому їх не беремо до уваги. Ділимо 250 000 на 16. Отримуємо 15 625 гривень. Майже таку суму за рішенням виконкому ФФУ мав би отримати кожен регіональний підрозділ. Можливо, я десь у чомусь прорахувався або чогось не зрозумів. На Лабораторній сидять розумні люди, є гарні спеціалісти, аудитори. Думаю, розберуться, якщо є якісь порушення. Готовий навіть публічно вибачитись, якщо районні й міські підрозділи в повному обсязі отримали передбачену допомогу…

Іще про можливі дві мотивації пана Прокоповича залишитися головою. Першою з них називають реконструкцію стадіону «Юність» і значну суму виділену на цю справу за програмами УЄФА, а другою — ймовірне будівництво в Чернігові заводу з виробництва штучних футбольних полів. Причому рішення (принаймні офіційного) ще немає, але вже чутки навіть відшукали підрядника для цього будівництва. Вгадайте кого? Президента ФК «Єдність» (Плиски) Михайла Голицю та його будівельні структури. Подейкують, що саме Михайло Миколайович є головним лобістом Прокоповича на посаді голови ЧОФФ. Не буду цього стверджувати. Можу тільки додати, що торішній скандал у обласному чемпіонаті, за словами президентів клубів, котрі припинили в ньому брати участь, виник через те, що збірна області, яка існувала до цього й до якої входили представники 4–5 клубів, перед самісіньким стартом Кубка регіонів ФФУ була розформована й заново створена на базі двох команд — із Плисок і Добрянки… До слова, за Плиски грають в основному легіонери з Київщини та Житомирщини.

МАНДАТИ ПІДНЯТИ!!!

Вибори нового голови стали формальністю, коли кандидати на посаду почали представляти свої передвиборчі програми. Старий очільник упевнено прочитав свою «цільову і комплексну», розраховану до 2020 року. У друкованому вигляді її не було, читалася «з голосу» та ілюструвалася на екрані. Самих пунктів програми Прокоповича було 12. Щось мені це нагадало. А потім в голову, наче блискавкою вдарило: передвиборча програма нинішнього президента ФФУ Андрія Павелка називалася «12 цінностей футболу». Ніяких аналогій не провожу, ні на що не натякаю… Констатую від себе: Прокопович був цілком прогнозованим, і половина пунктів його програми базується на тому, що ФФУ «побудує», «профінансує», «посприяє»…

Двоє інших кандидатів на посаду голови Георгій Кутковий та Юрій Надточій також представили свої програми. Неприємно було спостерігати, як їм заважали це робити. Недоречні запитання й репліки з перших рядів, де зазвичай сидять «свої», голосні зітхання, непрацюючий мікрофон і дурнуваті смішки… Усе стало на свої місця. А повністю пазли склалися, коли прозвучало запитання, як голосувати. Відкрито? Таємно? Звичайно, шановні делегати вирішили демократично й відкрито висловити своє волевиявлення. Надточій у цю мить одчайдушно прохрипів: «Люди отямтеся! Що ви робите?», й у відчаї закрив обличчя руками. Він розумів, що адмінресурс при відкритому голосуванні переможе зі 100 відсот­ковою вірогідністю. Кутковий одверто розчарований тим, що відбувається, залишив приміщення. За дверима в цей момент хтось вигукнув: «Біомаса рулить!», а потім уже хором пішов заряд од ультрас: «Прокопович-Янукович». Під цей звуковий акомпанемент 34 абсолютно незалежних делегати, 80 відсотків із яких, до речі, є бюджетниками, підняли свої мандати. Вони голосували за своє майбутнє, за Прокоповича. Сенсу голосувати далі вже не було…

Ой, ні. Ще ж проголосували за новий виконком. Спочатку запропонували 15, потім 17 членів, а коли записали ще запропонованих і порахували, то виявився хтось зайвий. «Хай буде членів 19», — сказав Прокопович, і всі одноголосно ще раз підняли свої мандати. Портфелів вистачило практично всім. Жодного так званого «опозиціонера» в новому виконкомі ЧОФФ наразі немає…

ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ

На минулій звітно-виборній конференції ЧОФФ першим пунктом порядку денного було питання прийому нових колективних членів. На звітному засіданні розгляд цього питання перенесли у самісінький кінець, у «різне». Чому так? Усе дуже просто. Усі потенційні кандидати в колчлени були загрозою для чинного голови, бо хотіли, щоб обласна федерація вела футбольні справи не «по-новому», а по-людськи — прозоро й демократично. І знаєте, що, принаймні в мене, викликає найбільше обурення? Це той цинізм, із яким головуючий запропонував НЕ РОЗГЛЯДАТИ це питання на конференції, а доручити якійсь незрозумілій «робочій групі» опрацювати всі заяви, відтак винести питання на засідання найближчого виконкому. Делегати одноголосно підняли мандати. Либонь поспішали. Або додому, до своїх повсякденних справ. Або до фуршетного столу, який на першому поверсі вже не витримував ваги напоїв і страв, завчасно приготовлених для поважних гостей. І навіть байдуже, що ця поважність актуальна лише один раз на чотири роки…

Р. S. Немає СИСТЕМИ, яку би не можна було здолати. Рано чи пізно це відбудеться. Римські імператори, монголо-татарські хани, англійські монархи, Македонський, Наполеон, генсеки КПРС і сотні інших, не менш впливових і самовпевнених, чолов’яг теж свого часу думали, що їхні СИСТЕМИ непохитні. Але еволюційний, а частіше — революційний шлях розвитку, доводив протилежне. Нічого вічного немає…

Сергій БОНДАРЕНКО.

Без емоцій…

Ілля СКОРОПАШКІН, футбольний юрист:

— У своїй роботі я керуюся винятково правовими нормами. Тому ніяких емоцій, а лише нормативно-правові акти. Із огляду на те, що відбувалося напередодні ЗВК ЧОФФ, варто згадати про таке:

ПЕРШЕ. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадські об’єднання», громадські об’єднання утворюються й діють на принципах прозорості, відкритості та публічності.

Згідно з ч. 7 цієї ж статті, прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об’єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об’єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов’язок громадського об’єднання забезпечувати такий доступ.

ДРУГЕ. Згідно з пп. 2.1. ст. 2 Статуту ФФУ, найпершою ціллю ФФУ є вирішення питань, що стосуються футболу в Україні, на засадах демократичного управління, в дусі миру, взаєморозуміння та Чесної гри, без будь-якої дискримінації.

Згідно з пп. 5.8. та п.6 ст. 5 Статуту ФФУ, колективний член ФФУ формується на демократичних виборних засадах та керується своїм Статутом, прийнятим вищим органом управління…

Згідно з пп. 2.9. ст. 7 Статуту ФФУ, статут кожного колективного члена ФФУ повинен передбачати вимоги щодо забезпечення виконання основного обов’язку для колективного члена ФФУ: проведення незалежних та демократичних виборів своїх органів управління та делегатів на Конгрес ФФУ. Виконавчий комітет має право відмовити у визнанні органу управління колективного члена, якщо є підстави вважати, що зазначений орган не був створений шляхом вільних, незалежних та демократичних виборів.

ТРЕТЄ. Статутом Чернігівської обласної федерації футболу, який за змістом повторює положення Статуту ФФУ, передбачено таке:

«Стаття 3. Мета, цілі та завдання.

3.1. Головна мета діяльності ЧОФФ — забезпечення та сприяння зростанню рівня і масовості футболу в Україні на основі консолідації і координації зусиль громадян і організацій, зацікавлених у його розвитку.

3.1.1. Цілі ЧОФФ:

3.1.2. Вирішення питань, що стосуються футболу у Чернігівській області і в Україні на засадах демократичного управління…

3.2. Завдання ЧОФФ:

3.2.7. Забезпечувати демократичні засади організації і взаємодії членів ЧОФФ.

Змістом ст. 4 Статуту передбачено, що колективними членами можуть бути також колективи футбольних клубів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл, прийом яких здійснюється Конференцією.

Цитата: пункт 4.5. «Під час обговорення заяви та проведення голосування із вищезазначеного питання (щодо надання членства) делегати кандидата до колективних членів повинні залишити зал засідань Конференції. У разі ухвалення позитивного рішення делегатам колективного члена, щойно прийнятого до ЧОФФ, дозволяється брати участь у подальшій роботі Конференції з правом голосу».

Стаття 6. Конференція. Повноваження

6.6.3. Вибори повинні бути вільними, незалежними і демократичними».

ЧЕТВЕРТЕ. Стосовно доступу до інформації.

Напередодні виборів сайт ЧОФФ не працював. (Одразу після виборів сайт ЧОФФ запрацював у штатному режимі).

До виборів ЧОФФ не оприлюднювалась інформація про кількість колективних членів, про зареєстрованих делегатів тощо. Звернення кандидата на посаду голови ЧОФФ щодо отримання цієї інформації було проігноровано керівництвом ЧОФФ.

Це є порушення принципів прозорості, відкритості й публічності, передбачених законом, а також принципу утворення керівних органах шляхом проведення вільних, незалежних і демократичних виборів.

Згідно з п. 2.9. ст. 7 Статуту ФФУ, це є підставою для відмови у визнанні ЧОФФ в якості колективного члена ФФУ.

П’ЯТЕ. Стосовно незалежності та демократичності виборів.

Вибори голови ЧОФФ не були демократичними, оскільки до виборів не були допущені делегати футбольної громадськості (клубів, федерацій тощо), діяльність яких відповідає Статуту ЧОФФ, статутним цілям і завданням ЧОФФ.

У ЧОФФ передбачено колективне членство, й управління діяльністю організації здійснюється опосередковано через обраних ними делегатів. Недопуск будь-кого з делегатів на конференцію є порушенням принципу демократичності.

Недопуск делегатів од претендентів на отримання членства в організації також є порушенням принципу демократичності, оскільки статутом ЧОФФ їм надано право брати участь у конференції, на якій позитивно розглянуто питання про надання їм членства, з правом голосу!

Нагадаю, що головною метою діяльності ЧОФФ є забезпечення та сприяння зростанню рівня і масовості футболу в Україні на основі консолідації і координації зусиль громадян і організацій, зацікавлених у його розвитку.

На конференції ЧОФФ 21.03.2016р. не було дотримано основної умови проведення виборчих процесів серед колективних членів ФФУ, а саме проведення незалежних і демократичних виборів. Несанкціонований не допуск представників ЗМІ на конференцію, що мало ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 Кримінального Кодексу України), підтверджує це.

У сукупності всі перелічені порушення можуть бути цілком законною підставою до того, щоби визнати конференцію нелегітимною, а ухвалені нею рішення — недійсними!