Заурі МАХАРАДЗЕ: «Батько обожнював репортажі Коте Махарадзе»

— Два матчі поспіль ви відбиваєте пенальті. Перетворюєтеся на фахівця в цьому питанні?

— Вважаю, що в глобальному сенсі рано ще про щось судити. Я просто кваліфіковано намагаюся виконувати свою роботу, ось і все. Дуже радий, що вдалося допомогти своїй команді здобути дві перемоги поспіль. Адже найголовніше для мене — успіх колективу, а не свої особисті показники.

— Вивчаєте, як виконують з «позначки» удари штатні пенальтисти прем’єр-ліги?

— Знаєте, не вивчаю. Як вдалося відбити пенальті? Ну, я все роблю інтуїтивно, на рівні підсвідомості.

— Чий удар складніше було відбити: Дмитра Льопи в минулому матчі 1/8 фіналу Кубка України чи від Павла Ксьонза з «Карпат» у чемпіонаті?

— Однаково важко було впоратися як із одним ударом, так і з іншим. Адже хлопці дуже добре виконують пенальті. Помітно, що працюють над цим на тренуваннях.

— Конкуренція з Ігорем Литовкою і Олексієм Шевченком, судячи з усього, йде вам на користь?

— Так, маєте слушність. У нас в команді зібралися дуже сильні голкіпери, і конкуренція кожному з нас йде на користь. Ми ростемо у всіх аспектах воротарської майстерності. В яких саме? Тренерам видніше (сміється).

— Зазвичай, на питання, в чому перевершили суперника, ваші партнери відповідають: в бажанні. Але перемога над «Карпатами» базувалася, на мій погляд, не тільки на цьому?

— Так, звичайно. Крім бажання і характеру ми виявили і певний рівень майстерності, повністю виконавши установку головного тренера. У нас є, вважаю, своя поставлена гра, заснована на контролі м’яча, і ми її показали. В результаті контратаки хлопці забили дуже красивий гол, який став переможним. До речі, такі дії ми моделюємо, відпрацьовуємо на тренуваннях. Так що наш гол випадковим не назвеш.

— На чому ґрунтується ваша нинішня впевнена гра? Для воротаря 21 рік начебто не вік?

— Крім, власне, ігрового аспекту, наш тренер воротарів Станіслав Миколайович Тищенко і, природно, головний тренер багато уваги приділяють психологічній підготовці гравців, і воротарів зокрема. Думаю, все це й дає плоди.

— Хто з воротарів є для вас орієнтиром у кар’єрі?

— Я ніколи не хотів бути схожим ні на кого. Просто, як особистість, мені імпонує Ікер Касильяс.

— «Олімпік» тримається на чет-
вертому місці. Для вас це неспо-
дівано?

— Звичайно, ніхто не очікував такого результату. Але в цілому нічого сенсаційного в цьому я не бачу. Так, ми крупно програли «Шахтарю», «Дніпру» і «Чорноморцю», але це команди топ-рівня. З іншими же суперниками ми набираємо очки. Взагалі, в турнірну таблицю поки не заглядаємо, просто кожен матч виходимо грати на перемогу. Ось і все.

— У Донецьк на свій домашній стадіон «Олімпік» не тягне?

— Звичайно, тягне. У нас такий класний стадіон, база. Хоча ми звикли вже і тут, в Києві, але дім є дім.

— Ви однофамілець знаменитого футбольного коментатора Коте Махарадзе. Не чули в запису його репортажі?

— Ні. А ось мій батько був великим уболівальником тбіліського «Динамо» і обожнював репортажі Коте Махарадзе. Потім, правда, коли ми виїхали з Батумі, вболіває тільки за «Олімпік».

— Чи стежите за тим, що про вас пишуть?

— Якщо щось трапляється на очі, звичайно, читаю. А так особ­ливої уваги не надаю.

— Зрозуміло, що головне
завдання «Олімпіка» на дебютний сезон — залишитися в прем’єр-лізі. І все-таки, яке місце в підсумку хотілось би посісти?

— Перше (сміється). А якщо серйозно, то, виходячи на поле, ми намагаємося просто викладатися сповна. А чим вище підсумкове місце займемо, тим нам буде приємніше.

Дмитро ДОЙНІКОВ.