Желько ЛЮБЕНОВИЧ: «Галюза міг би ще допомогти «Зорі»

— Желько, запитаю щодо останнього туру чемпіонату: нічию з «Таврією», на тлі перемоги над «Динамо», сприйняли, як поразку?

— Звичайно, колектив розчарувався після гри. Усі сподівалися, що виграємо та занесемо до свого активу ще троє очок. Проте в такому підсумку ми самі винні: в «Зорі» було вдосталь моментів, які не реалізували. Можна сказати, наскільки нам пощастило в матчі з динамівцями, настільки не поталанило в двобої з таврійцями.

— Упродовж сезону брали участь майже в кожному поєдинку. Відтак відчуваєте довіру з боку тренерів?

— Відчуваю довіру тренерів ще з першого дня, відколи приїхав до Луганська. Завжди викладаюся на тренуваннях, прагну грати щоматчу та демонструвати свій максимум. Утім, не завжди це виходить. Звичайно, хотілося би ще більше грати в основі. Проте можу звинувачувати лише себе в кількості проведеного часу на полі.

— Перша частина сезону добігає кінця. Устигли стомитися?

— Якщо чесно, ще не накопилася втома. Переконаний, що зараз я в хорошій формі. Звісно, від початку першості вже минуло майже півроку, нині всі бажають піти у відпустку. Однак у луганському ФК зібрався колектив справжніх професіоналів — ще два тижні зіграємо на належному рівні.

— Пауза для вас стала можливістю відпочити, чи, навпаки, поліпшити свої фізичні можливості?

— Як і завжди, після останнього туру перед перервою головний наставник надав нам три дні відпочинку. Надалі, зібравшись у повному складі, розпочали цілеспрямовану підготовку до зустрічі із запорізьким «Металургом». Відтак було вдосталь часу відпочити й набрати потрібних кондицій. Аби не випадати з графіка з одним матчем на тиждень, грали недавно товариський матч із «Іллічівцем», якому поступилися. Такі поєдинки допомагають футболістам не забувати про футбол: ніхто не повинен випасти з гри в наступному турі. Авжеж, ніхто не любить програвати, однак не сильно розчаровувались од поразки від маріупольців, адже це був простий спаринг. Найголовнішим у цій грі було підтримання мобілізації та те, що змогли обійтися без травм.

— У першому колі в наступних за календарем суперників луганці відібрали чотири очки. В найближчі два тижні до снаги «Зорі» зіграти не гірше?

— Певна річ, нам набагато легше протидіяти лідерам, ніж клубам із низів турнірної таблиці. Це підтверджує наша гра та кількість здобутих залікових пунктів, що отримали в двобоях із грандами. Нас очікують дуже й дуже складні поєдинки, особливо — проти «козаків». Необхідно добре налаштуватися та підготуватися, аби вийти з таким же настроєм, яким зустрічаємо суперників на кшталт «Шахтаря» чи «Динамо».

— Націлюєтесь обігнати «Ворсклу», котра перебуває на відстані трьох пунктів, після заключних турів?

— Вище нас — зона єврокубків, про яку намагаємося не думати. Поки що командна мета — заробити якомога більше очок. Якщо цього сезону нас вистачить для того, щоби зайняти місце майбутнього представника країни в Європі, тільки тоді радітимемо. Якщо не вийде, то нічого страшного у цьому немає. Минулого сезону «Зоря» була взагалі лише на десятому місці.

— А поки «чорно-білі» не заслуговують на участь в єврозмаганнях?

— Раніше лише одного разу грав у європейському турнірі за часів виступів у «Таврії». Звичайно, хочеться знову повернутися до матчів такого рівня. Але для цього потрібно, щоби луганський ФК почав демонструвати стабільність у кожній грі, не віддаючи очки аутсайдерам. Лише після цього в глядачів може з’явитися можливість слідкувати за нами, скоріше за все, в Лізі Європи.

— Не вдалося поспілкуватись із Галюзою, тому запитаю у вас: чи має місце конфлікт у колективів? Ілля минулого сезону був одним із лідером команди, а нині навіть не потрапляє в заявку.

— Так, як помічаєте, його в Луганську вболівальники дуже сильно люблять. Наскільки знаю, в Іллі завершується контракт у кінці грудня, натомість у клубі вирішили не продовжувати дію його трудової угоди. Саме тому його не вносять у заявки на поєдинки. Також бачу, що ніяких конфліктів не було. Галюза — добротний футболіст, гравці його підтримують, адже він із усіма у хороших стосунках. На мою думку, він міг би ще допомогти «Зорі». Проте позиція тренерів така, що Іллю є ким замінити. Таке рішення не можу не поважати.

— Наостанок згадую ще недавній відбір до ЧС-14. Переповнювали емоції, коли слідом за рідною Сербією на світовий форум також не вирушить Україна? Гадаю, за сім років, проведених в українських клубах, устигли поріднитись із нашою країною?

— Слідкував, звичайно, за двома збірними. Сербія ще раніше позбулася права бодай зіграти в стикових матчах, а ось за Україну вболівав до кінця. Після гри із Францією впіймав себе на думці, що більше розчарувався від того, що українці не вийшли на чемпіонат світу, ніж рідна Сербія. Ще перед першим протистоянням із французами мене запитали, як завершиться двобій, одразу ж відповів, що Україна візьме гору над гостями. Після матчу у Франції був дуже засмученим, що не буде за кого вболівати наступного року на ЧС у Бразилії.

Євген ДЕМЯН.