Зона вильоту: екстремали віртуальної доби

Переглядів 41
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
ПІСЛЯ «АРСЕНАЛУ» НА РОЛЬ ЦАПА-ВІДБУВАЙЛА З’ЯВИЛИСЯ Й ІНШІ «ПРЕТЕНДЕНТИ»

Найпростіше звинуватити «канонірів» у тому, що замість 240 календарних матчів матимемо в прем’єр-лізі 223. Нагадаю, що, починаючи від чотирнадцятого туру, розклад ігор «схуднув» на одну пару щотижня, коли хтось із клубів відпочивав мимоволі.

«Арсенал» швидко не повернеш, адже нині правонаступники «червоно-синіх» грають у клубній першості міста. Гірше, якщо віт­чизняний футбол позбудеться й інших відомих команд. Той же «Севастополь» на ниві політики, а зовсім не через кепські результати, може зійти з дистанції. Сусідня «Таврія» поєднує обидва чинники. Так само давненько в підвалинах таблиці баражує «Металург» із споконвічно футбольного Запоріжжя.

Оскільки автор цих рядків зовсім недавно оприлюднив достоту розлогий матеріал про справи запорізькі, то констатую коротко. Свіжі відомості з надр клубу свідчать, що Олег Таран начебто продовжить роботу головним тренером, попри невтішні очкові показники. Будуть зміни й у складі, причому не лише стосовно легіонерів. Уже не секрет, що підшукали собі нові варіанти два Євгени — Пісоцький та Опанасенко. Якщо ж власники МЗ кажуть про перспективи, то, вочевидь, не сумніваються в прописці серед найсильніших і на 2015-й, коли клубові виповниться круглих 80. Мовляв, донецький «Олімпік» заступить екс-арсенальців, а другий претендент із першого дивізіону не завадить команді Тарана. Звісно, якщо спрацює «кримський фактор».

Найменше хочеться, щоби теп­лий півострів зник із футбольної карти нашої держави. Та тут не все диктується спортивними принципами. Адже, хоча й у минулих сезонах домашнім поєдинкам приморців передувало виконання пісні «Легендарний Севастополь» на слова Петра Градова, до якої пристали навіть Дуляй, Левандовскі та Салхі, але клуб почувався частиною ЧУ. Саме для цього реконструювали арену й підняли бюджетну планку. А нині ким стала команда з отакими майстрами, як Ковпак, Ярошенко, Кузнецов, Кожанов, Цуррі? Може, не цапом-відбувайлом, та екстремалом — точно.

… Склалося враження, що від квітня та всю першу половину травня спостерігали й таку собі віртуальну «Таврію». Що ж, у підопічних Ніколи Костова ще є шанс обігнати запоріжців і де-факто фінішувати вище риски вильоту. Адже «металурги» саме тридцятий тур пропустять, а кримчани зіграють із маріупольцями, на яких начебто ніщо не тисне. Загалом же, таврійці були цієї весни мало схожими на самих себе.

Особливо мене «добила» історія, коли Максима Калиниченка звинуватили в прихильності до «зеленого змія». Ті, хто висував претензії, й близько не дали вітчизняному футболу того, що показував на полі знаний хавбек. І поготів — не досягали фінальних раундів мундіалю. Якщо по-мужицькому, то подібні моменти не варто виносити за поріг хати будь-якого клубу. Тому вельми сумніваюся, чи були причини в того ж Костова, й чи не криється за дивною риторикою бажання списати суто футбольні прогалини. Адже несплата контрактів не є винятково сімферопольською традицією. Згадаймо, як торік перемагав «Кривбас». Просто, за ідею. Певне, свого Тарана-мотиватора в Криму досі не вигадали.

На завершення — одне побажання. Варто призупинити супе­речки щодо зменшення (чи навпаки) кількості клубів УПЛ. Стабільна квота — основа успішності змагань. Звичайно, випадкових «пасажирів» у лізі невигідно тримати. Однак, коли «сплавляли» арсенальців, ніхто пальцем не поворухнув, аби зберегти клуб. Відтоді й почалася доба екстремалів.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ.