Ексгравець Шахтаря розкрив, чи дійсно футболісти боялися Луческу: «Мовчиш і працюєш»
72 
У 2004 році Шахтар підписав сербського півзахисника Ігора Дуляя з Партизана, а трохи пізніше головним тренером став Мірча Луческу.
В ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол» колишній хавбек поділився спогадами щодо видатного румунського фахівця.
«Чи боялися футболісти Луческу? Авторитет Луческу – знання. Ми дивилися на нього, просто як на батька. Мовчиш й працюєш. Луческу міг покричати. Хтось це приймав, а комусь, в одно вухо влетіло, а в інше – вилетіло. Зараз зовсім інше покоління. Тоді треба було керувати більш агресивно.
Луческу не критикував, аби критикувати. Він хотів, щоб ти не робив помилок. Особисто я сприймав це, як школу. Багато чому навчився в Луческу й в хороших футболістів, що були довкола мене. Це найкращий період мого зростання, як гравця та особистості», – зазначив ексфутболіст донеччан.
- Дуляй за увесь час гри за Шахтар (2004-2010) провів 196 матчів: забив шість голів та оформив дві результативні передачі.
- Також Ігор був асистентом наставника другої команди Шахтаря (2015-2016) і помічником головного тренера Пауло Фонсеки в головній команді донецького клубу з 2016-го по 2019 рр.
- В якості тренера Луческу працює з 1978 року: Корнівул (1978-1982 – граючий тренер); збірна Румунії (1981-1986, 2024-сьогодення); Динамо Бухарест (1985-1990); Піза (1990-1991); Брешиа (1991-1995, 1995-1996); Реджина (1996); Рапід Бухарест (1997-1998, 1999-2000); Інтер Мілан (1999); Галатасарай (2000-2002); Бешикташ (2002-2004); Шахтар (2004-2016); Зеніт (2016-2017); Збірна Туреччини (2017-2019); Динамо Київ (2020-2023).
- З «гірниками» румунський спеціаліст виграв вісім титулів УПЛ, шість Кубків та сім Суперкубків України, а також Кубок УЄФА у сезоні 2008/09, який і досі залишається єдиним єврокубком в історії незалежної України.
- Також Мірча взяв три титули на чолі київського Динамо, а саме виграв чемпіонат, Кубок та Суперкубок України, залишивши столичний гранд наприкінці осені 2023 року і після цього, вже влітку 2024-го прийнявши на себе збірну Румунії.