Ганьба та характер збірної, легендарні легіонери клубів УПЛ: 16 червня — цей день в історії українського футболу
254 
16 червня 1964 року у місті Запоріжжя народився Геннадій Перепаденко – багаторічний півзахисник одеського Чорноморця, хавбек московського Спартака та іспанського Бадахоса, чемпіон Росії, володар Кубка СРСР.
Геннадій Перепаденко. Фото: Google
Починалося все з виступів за запорізький Металург, який у 1984 році довелося залишити через армійську службу, яку він проходив у лавах одеського СКА.
Після закінчення терміну служби Перепаденко лишився в Одесі, де почав виступати за місцевий Чорноморець. У складі «моряків» Геннадій відіграв 130 матчів, забивши 17 м’ячів. Наприкінці своєї гри за одеситів був навіть капітаном команди.
У 1990-му Перепаденко переходить до московського Спартака, в якому загалом проведе три сезони: 65 матчів, сім голів, чотири результативні передачі. Разом зі столичною командою українець став переможцем першого чемпіонату Росії та володарем останнього в історії Кубка СРСР.
Завершував свою кар’єру півзахисник у сонячній Іспанії, де захищав кольори клубу Бадахос, який виступав у Сегунді – 87 матчів та дев’ять голів. У складі збірної СРСР провів три товариські матчі у листопаді 1990 року.
Після того, як Перепаденко посів бутси на цвях, він переїхав до Барселони, займався агентською діяльністю. Пізніше тренував одну з місцевих аматорських команд, був співвласником швейцарського клубу Віль. Також українець обіймав посаду спортивного директора у чеській Опаві та молдовській Зарі. Станом на 2017 рік Перепаденко працював адміністратором іспанського клубу Марбелья.
16 червня 1980 року у місті Можі-дас-Крузіс (Бразилія) народився Едмар – півзахисник сімферопольської Таврії, Дніпра та легенда харківського Металіста, срібний призер чемпіонату України.
Едмар. Фото: Металіст
У свій бразильський період Едмар виступав за три клуби – Індепендьєнте, Пауліста та Інтернасьйональ. На початку 2003-го за 125 тисяч євро півзахисник перебрався до сімферопольської Таврії, кольори якої захищав протягом чотирьох років: 136 матчів, 22 голи, 17 результативних передач.
Проте увійшов у історію українського футболу Едмар вже як гравець Металіста, до якого він доєднався влітку 2007 року. У складі харківського клубу півзахисник виступав аж до 2015-го. За цей час він неодноразово ставав бронзовим призером місцевого чемпіонату, а в сезоні 2012/13 став володарем срібних нагород. Усього ж у футболці Металіста Едмар провів 244 матчів, оформивши 29+29 за системою гол плюс пас.
Сезон 2015/16 хавбек провів у таборі принципового суперника Металіста – Дніпра. За цей колектив півзахисник зіграв у 16 матчах, відзначившись одним забитим м’ячем. Після цього кар’єру Едмар продовжував у США, іноді відволікаючись на виступи за Металіст 1925, який тоді тільки перебував на шляху до УПЛ.
На міжнародному рівні півзахисник виступав за збірну України, пройшовши процедуру натуралізації, після чого отримав ще й прізвище Галковський. За синьо-жовтих Едмар провів 15 матчів, відзначився одним голом та трьома результативними передачами.
З 2019 року етнічний бразилець розпочав свою роботу в структурі Металіста 1925, був асистентом головного тренера, після чого сам став біля керма команди. На чолі харків’ян Едмар провів 37 матчів: дев’ять перемог, 14 нічиїх та 14 поразок. Від листопада 2023 року фахівець знаходиться у творчій відпустці.
16 червня 1980 року у місті Сан-Паулу (Бразилія) народився Брандао – багаторічний нападник донецького Шахтаря і форвард Олімпік Марселя, переможець чемпіонатів України та Франції.
Брандао. Фото: Шахтар
Влітку 2002 року бразилець покинув батьківщину, перебравшись у донецький Шахтар за 1 млн євро, які дісталися клубу Іраті. У складі «гірників» форвард виступав до середини січня 2009-го.
За цей час Брандао взяв участь у 220 матчах, забив 91 гол та оформив 32 результативні передачі. Разом з донеччанами бразилець тричі ставав чемпіоном України та по два рази тріумфував у Кубку та Суперкубку країни. У сезоні 2005/06 форвард став найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 15 голів.
Марселю Брандао дістався у 6 млн євро. За «олмпійців» нападник зіграв у 116 поєдинках (31 гол, 13 асистів), тричі з ними ставав володарем Кубка ліги та чемпіоном Франції. На правах оренди виступав за бразильські Крузейро та Греміо. У Франції форвард також виступав за Сент-Етьєн (перемога в Кубку ліги) та Бастію.
Догравав свою кар’єру в Бразилії, а ось закінчив у складі грецького клубу Левадіакос на початку 2018 року. Тренерську кар’єру Брандао розпочав у бразильському колективі Лондріна, а наразі очолює Віртон, що грає у третьому за силою дивізіону Бельгії.
16 червня 1983 року у місті Приштина (Косово) народився Арменд Даллку – легендарний захисник полтавської Ворскли, володар Кубка України та Косова.
Перші кроки у футболі робив у команді рідного міста, після чого перейшов у албанський Ельбасані. У 2005 році захисник перебрався до України, підписавши контракт з Ворсклою. За полтавський колектив Даллку виступав аж до 2016-го, ставши справжньою легендою клубу. У складі ворсклян Арменд провів 337 матчів – третій показник в історії клубу. Разом з полтавцями албанець став причетний до історичного успіху – перемоги в Кубку України над донецьким Шахтарем (1:0), який на той фінал виходив у статусі володаря Кубка УЄФА.
Останні роки кар’єри Даллку провів у рідній Приштині, яку згодом і очолив та став володарем Кубка Косова. Потім протягом чотирьох років Арменд очолював місцевий клуб Дукаджині: 41 перемога, 36 нічиїх та 38 поразок.
Дебютував за збірну Албанії 2 вересня 2005 року в поєдинку відбору на ЧС проти України (0:2). Загалом за національну команду Даллку провів 64 матчі, забив один гол та оформив дві результативні передачі.
16 червня 1987 року у місті Запоріжжя народився Денис Олійник – вихованець київського Динамо, півзахисник харківського Металіста, Дніпра, нідерландського Вітесса та черкаського ЛНЗ, переможець чемпіонату, Кубка і Суперкубка України.
Денис Олійник. Фото: УАФ
Кар’єру на дорослому рівні Денис розпочинав у столичному українському гранді. За першу команду Динамо хавбек провів лише п’ять матчів (два голи, асист). Переважно Олійник виступав за Динамо-2 (53 матчі, 13 голів), однак встиг стати переможцем усіх внутрішніх трофеїв. На правах оренди він також грав у складі Нафтовика-Укрнафти та Арсеналу (Київ).
На початку 2009-го Олійник перейшов у харківський Металіст, де і заявив про себе на всю країну. За три роки в складі команди Денис провів 89 матчів, забивши 25 голів та оформивши дев’ять результативних передач. Влітку 2011 року півзахисник був проданий у Дніпро за 7 млн євр о – найдорожчий внутрішній трансфер українця на той момент.
Однак кар’єра в дніпровському клубі в Дениса не пішла. За два роки в клубі Олійник зіграв у 40 матчах (дев’ять голів, п’ять асистів). Після цього Олійник вирушив до Європи, де виступав за нідерландський Вітесс та німецький Дармштадт.
Повернення в Україну сталося у 2017, проте вийшло змазаним: ні в харківському Геліосі, ні в чернігівській Десні Денис надовго не затримався та поїхав грати за фінський СІК. Саме у складі цього клубу Олійник і провів найбільше матчів у кар’єрі – 116 (29 голів, шість асистів). У 2021 році завоював бронзові нагороди чемпіонату Фінляндії.
У 2022 році хавбек знову повертається на батьківщину та після виступів за полтавську Ворсклу перейшов у черкаський ЛНЗ, де є одним з основних гравців команди.
За національну збірну Олійник провів 12 матчів, дебютувавши у травні 2010-го в товариському поєдинку з Литвою (4:0). Протягом цього часу встиг відзначитися двома результативними передачами – обидві у матчі відбору на ЧЄ-2016 проти Люксембургу (3:0).
Батько Дениса – Віктор – найкращий бомбардир в історії чернівецької Буковини. Його хрещеним батько є інший легендарний гравець буковинців – Валерій Королянчук. Сам Денис є кумом колишньої зірки збірної України – Євгена Коноплянки.
16 червня 2016 року у Ліоні пройшов матч другого туру чемпіонату Європи, у якому зустрічалися збірна України та команда Північної Ірландії.
Поєдинок, який увійшов у історію нашого футболу, як один із найбільших провалів національної збірної. Перед грою всі вважали саме підопічних Михайла Фоменка фаворитами й, здається, ті самі його підопічні занадто повірили в себе.
Гра нашої команди відверто не складалася, а Північна Ірландія, маючи величезне бажання та гучну підтримку фанів зуміла покарати самовпевнену українську збірну. Натомість наша національна команда отримала важливий урок і, сподіваємося, засвоїла його.
Чемпіонат Європи-2016, другий тур
Україна – Північна Ірландія – 0:2 (0:0)
Голи: Маколі, 49, Макгінн, 90
- Україна: Пятов, Федецький, Хачеріді, Ракицький, Шевчук, Степаненко, Сидорчук (Гармаш, 75), Ярмоленко, Коваленко (Зінченко, 83), Коноплянка, Селезньов (Зозуля, 71).
- Північна Ірландія: Макговерн, Маколі, Еванс Дж., Х'юз, Кеткарт, Девіс, Еванс К. (Макнейр, 90), Даллас, Норвуд, Вашингтон (Мадженніс, 83), Ворд (Макгінн, 69).
16 червня 2023 року у Скоп’є пройшов матч третього туру відбору на чемпіонату Європи, у якому Північна Македонія приймала збірну України.
Перша офіційна гра Сергія Реброва на чолі рідної національної команди могла обернутися повним провалом, але допоміг характер. Вже в першому таймі українська збірна примудрилася пропустити двічі, що суттєво погіршувало ситуацію у нашій відбірковій групі.
Однак по перерві підопічні Реброва отямилися та почали грати у той футбол, який тричі вдалося конвертувати у забиті м’ячі. Дебютні голи на свій рахунок записали захисники Ілля Забарний та Юхим Конопля, а наприкінці матчу перемогу після шикарної передачі Михайла Мудрика влучним ударом вирвав Віктор Циганков.
Відбір на чемпіонат Європи, третій тур
Північна Македонія – Україна – 2:3 (2:0)
Голи: Барді, 31 (пенальті), Ельмас, 39 – Забарний, 62, Конопля, 68, Циганков, 83
Вилучення: Мусліу, 73 (друга жовта)
- Північна Македонія: Димитриєвські, Зайков, Мусліу, Аліоскі, Ристовські С., Адемі (Атанасов, 65), Ельмас, Барді, Ашковскі (Брдаровський, 64; Бабунскі, 91), Трайковські (Дорієв, 75), Несторовський (Ристовські М., 65)
- Україна: Трубін, Тимчик (Конопля, 46), Забарний, Матвієнко, Миколенко, Степаненко, Циганков (Зубков, 93), Судаков, Ярмоленко (Малиновський, 66), Мудрик (Сидорчук, 91), Довбик (Ванат, 46).
1949 — нар. Паулу Сезар (Бразилія) — чемпіон світу-1970, один із найкращих плеймейкерів того часу.
1970 — нар. Кобі Джонс (США) — рекордсмен збірної США за кількістю проведених матчів — 164, практично всю кар’єру провів у «Лос-Анджелес Гелаксі».
1973 — нар. Нікос Махлас (Греція) — володар «Золотої бутси»-1998, виступав за «Аякс» і «Севілью».
1980 — нар. Брандао (Бразилія) — свого часу був лідером атак «Шахтаря», непогано зарекомендував себе також у «Марселі» та «Сент-Етьєні».
