Левандовський у Шахтарі, Булгаков приносить Кубок Карпатам: 18 травня – цей день в історії українського футболу

18 травня 1971 року у місті Мілан народився Андреа Мальдера – багаторічний тренер Мілану, помічник Андрія Шевченка у національній збірній України та Роберто Де Дзербі у Брайтоні. 

Андреа є племінником легендарного захисника Мілану Андо Мальдери, який провів понад 300 поєдинків за россонері, ставши володарем Кубка європейських чемпіонів у сезоні 1972/73.

Сам Андреа з 2006 по 2008 рік працював у юнацькому колективі Мілану, пізніше перейшовши на роботу в головну команду. Там протягом шести років був помічником таких фахівців як Массіміліано Аллегрі, Леонардо, Філіппо Індзагі, Кларенса Зеедорфа та Мауро Тассоті.

З 2015 по 2016 рр. обіймав посаду відеоаналітика Мілану, після чого увійшов у тренерський штаб Андрія Шевченка в національній збірній України. Разом з синьо-жовтими вийшов до фінальної частини Євро-2020, де українська команда дійшла до 1/4 фіналу турніру.

Від вересня 2022 року є асистентом екснаставника донецького Шахтаря Роберто Де Дзербі в англійському Брайтоні. Однак про Україну Мальдера навряд колись забуде, оскільки на його тілі тепер є патріотичне тату з тризубом та синьо-жовтими кольорами.

Андреа Мальдера. Фото: Google

18 травня 1979 року у місті Легниця народився Маріуш Левандовський – легенда донецького Шахтаря, півзахисник ПФК Севастополь, п’ятиразовий чемпіон України та володар Кубка УЄФА. 

На батьківщині Маріуш встиг пограти за Заглембє (Любін) та Дискоболію. З липня 2001 по липень 2010 року захищав кольори «гірників». За цей час Левандовський провів 275 матчів за донеччан у всіх турнірах: 30 голів, 14 результативних передач.

Маріуш Левандовський. Фото: ФК Радом'як

Разом з Шахтарем встиг п’ять разів стати чемпіоном України та по три рази здобував Кубок і Суперкубок. У сезоні 2008/09 у складі «гірників» завоював Кубок УЄФА, провівши вісім матчів у тому турнірі, зокрема 120 хвилин у фінальному поєдинку з Вердером. У 2009 році був визнаний найкращим футболістом Польщі.

Наступним та останнім клубом Левандовського став ПФК Севастополь. Польський півзахисник допоміг команді стати переможцем Першої ліги у сезоні 2012/13, після чого у наступній кампанії провів 16 матчів в УПЛ (два голи) та повісив бутси на цвях.

За національну збірну Польщі Маріуш зіграв 66 поєдинків: шість голів, три асисти. Разом з «кадрою» брав участь на ЧС-2006 та Євро-2008.

Свою тренерську кар’єру розпочав в рідному любінському Заглембє. Також очолював Радом’як та двічі був головним тренером Термаліки, яку покинув у березні 2024 року.

Зураб Очігава. Фото: Google

18 травня 1995 року у місті Київ народився Зураб Очігава – захисник маріупольського Іллічівця, київського Динамо, донецького Олімпіка та азербайджанської Габали, чемпіон Естонії.

Вихованець київської школи Лідер розпочинав свою кар’єру на дорослому рівні в Іллічівці. За маріупольський клуб провів вісім матчів, після чого приєднався до київського Динамо. У складі біло-синіх отримав шанс себе проявити після кадрових проблем у команді Сергія Реброва, проте остаточно закріпитися в першій команді не зумів. Загалом за киян провів 11 матчів.

На правах оренди виступав за донецький Олімпік (13 матчів, гол) та Дніпро-1 (дев’ять матчів, гол). Наразі останнім українським клубом в кар’єрі Зураба є полтавська Ворскла, за яку він виступав у 2019 році. Вже наступний сезон Очігава розпочав у складі Левадії, з якою став чемпіоном Естонії в кампанії 2021.

З 2021 року грає в чемпіонаті Азербайджану: спершу виступав за Сабах, а з літа 2023-го є захисником Габали. У цьому сезоні Очігава провів 24 матчі, оформивши один асист.

Володимир Булгаков. Фото: Вікіпедія

18 травня 2003-го у місті Львів у віці 56 років помер Володимир Булгаков – півзахисник хмельницького Динамо та львівських Карпат, володар Кубка СРСР.

Перші кроки у футболі робив у хмельницькому Динамо, звідки у 1965 році перебрався у однойменний клуб з Києва. До головної української команди Булгаков пробитися не зумів, натомість став чемпіоном СРСР серед юнаків.

Найбільших успіхів у власній кар’єрі досяг з львівськими Карпатами, кольори яких захищав з 1966 по 1971 рр. За цей час півзахисник провів понад 125 матчів за клуб, забивши близько 26 голів. Разом з «левами» став володарем Кубка СРСР у 1969 році. Саме Булгаков на 66-й хвилині забив переможний гол у фіналі (2:1) у ворота СКА (Ростов-на-Дону).

Також за часи своєї кар’єри хавбек встиг пограти за СК Луцьк, миколаївський Суднобудівник, харківський Металіст та херсонський Локомотив.

У тому-таки Металісті був тренером та начальником команди. Протягом двох років очолював львівський СКА, пізніше був головним тренером херсонського Кристалу, львівських Карпат, польської Корони та хмельницького Поділля. Останнім клубом, з яким працював Булгаков, стала Рава (Львівська область), яку він покинув наприкінці 2002 року.

Володимир Дударенко (праворуч). Фото: Google

18 травня 2017-го у місті Львів у віці 71 року помер Володимир Дударенко – нападник львівського СКА та московського ЦСКА, чемпіон СРСР.

Протягом перших п’яти років своєї кар’єри форвард виступав за рівненський Колгоспник, після чого отримав повістку до армії та відправився грати за львівський СКА, який на той момент очолював Сергій Шапошніков. Вже за рік наставник разом з собою забрав Дударенку у головний «армійський» клуб СРСР – ЦСКА (Москва).

Саме там Володимир і досяг слави, виступавши за цей колектив протягом шести років: 215 матчів, 31 гол. Разом з ЦСКА Дударенко став чемпіоном СРСР-1970. Того ж року увійшов до списку 33 найкращих футболістів Союзу, посівши друге місце у своїй номінації. 

Догравав свою кар’єру нападник у СК Луцьк та СКА (Львів). У 1971 році форвард взяв участь у двох матчах збірної СРСР проти Мексики (0:0) та Сальвадору (1:0).

З 1979 по 1981 рр. очолював львівський СКА, після чого поступився цією посадою та увійшов до тренерського штабу команди. У 1993 році був головним тренером жіночого клубу Львів’янка.

Молодший брат Володимир – Микола - разом із Дударенком-старшим виступав за СК Луцьк і СКА (Львів), перебував у системі московського ЦСКА та грав за львівський Локомотив у футзалі в 1998 році.

1942 — нар. Ноббі Стайлз (Англія) — чемпіон світу-1966, зірка «МЮ» та збірної Англії.

1949 — нар. Зе Марія (Бразилія) — чемпіон світу-1970, легенда «Корінтіансу».

1960 — фінал 5 КЄЧ. «Реал» (Іспанія) — «Айнтрахт» (Франкфурт) — 7:3.

1971 — нар. Бред Фрідель (США) — воротар-довгожитель, із 1997 року грає в Англії («Ліверпуль», «Блекберн», «Астон Вілла», «Тоттенхем»).

1977 — матч-відповідь фіналу 6 Кубка УЄФА. «Атлетик» (Більбао, Іспанія) — «Ювентус» (Італія) — 2:1. Перший матч — 0:1.

1983 — матч-відповідь фіналу 12 Кубка УЄФА. «Бенфіка» (Португалія) — «Андерлехт» (Бельгія) — 1:1. Перший матч — 0:1.

1988 — матч-відповідь фіналу 17 Кубка УЄФА. «Байєр» (Леверкузен, Німеччина) — «Еспаньол» (Іспанія) — 3:0. Перший матч — 0:3. По 
пен. — 3:2.

1994 — фінал 3 ЛЧ. «Мілан» (Італія) — «Барселона» (Іспанія) — 4:0.

2005 — фінал 34 Кубка УЄФА. ЦСКА (Росія) — «Спортинг» (Лісабон) — 3:1.