Довбик виводить збірну Шевченка до 1/4 Євро, легенда Металісту: 29 червня – цей день в історії українського футболу

29 червня 1966 року у місті Запоріжжя народився Олександр Бондаренко – захисник/півзахисник запорізького Металурга, одеського Чорноморця та угорського БВСК, переможець Кубка України.

Перші кроки в дорослому футболі Бондаренко робив у рідному запорізькому Металурзі, за який сумарно провів 125 поєдинків, забивши шість голів. Свій єдиний трофей у кар’єрі взяв у статусі гравця одеського Чорноморця, кольори якого він захищав у 1993 та з 1999 по 2000 рр. У сезоні 1993/94 Бондаренко став переможцем Кубка України та завоював бронзові медалі чемпіонату.

Також в Україні Олександр виступав за такі клуби, як Таврія, Торпедо (Запоріжжя), Темп (Шепетівка), Зірка та Дністер. З 1994 по 1999 рр. українець грав за угорський клуб БВСК (143 матчі), з яким двічі виходив до фіналу Кубка Угорщини.

З 2016 року працює тренером. Очолював Реал Фарму та вірменський колектив Масіс. Від грудня 2023 року працює в академії одеського Атлетика.

У складі збірної України провів два матчі, був учасником першого закордонного та заокеанського поєдинку в історії синьо-жовтих, зігравши в спарингу з командою США (0:0) у червні 1992-го.

Олександр Горяїнов. Фото: УЄФА

29 червня 1975 року у місті Харків народився Олександр Горяїнов – легендарний воротар Металіста, член клубу Євгена Рудакова та багаторазовий призер чемпіонату України.

Горяїнов твердо та чітко асоціюється з харківським Металістом. Це і не дивно, адже Олександр є рекордсменом клубу за кількістю проведених матчів – 502. За харків’ян голкіпер виступав у три періоди: з 1993 по 1995, з 1997 по 2003 та з 2005 по 2015 рр. Разом з Металістом Горяїнов шість разів ставав бронзовим призером чемпіонату України, а в сезоні 2012/13 завоював срібну нагороду.

Крім Металіста Олександр також виступав за харківський Олімпік, ЦСКА-Борисфен, ЦСКА (Київ), Кривбас та Металіст 1925. У складі збірної України голкіпер провів два поєдинки, у складі національної команди перебував на Євро-2012, проте у жодному з трьох матчів так і не зіграв.

У ролі тренера виступав за Металіст 1925 та вінницьку Ниву. З червня 2023 року є тренером воротарів у харківському Металісті, входячи до штабу Андрія Аніщенка.

Міккель Дуелунд. Фото: ФК Динамо

29 червня 1997 року у місті Орхус (Данія) народився Міккель Дуелунд – вихованець Мідтьюлланна, півзахисник київського Динамо та НЕК, чемпіон Данії та України.

Влітку 2018-го за 4 млн євро з Мідтьюлланна, де він ставав чемпіоном Данії, до київського Динамо перебрався один з головних європейських талантів свого покоління – це якщо вірити експертам, які включали Міккеля до подібного рейтингу. Проте заграти в Україні Дуелунд не зумів – страшенно заважали травми. За шість років у складі киян данець провів лише 26 матчів: три голи, один асист. Разом з тим Міккель в Україні завоював шість трофеїв – чемпіонство, два Кубки та три Суперкубки України.

Далі були оренди: НЕК (Неймеген) та данський Орхус. У сезоні 2023/24 за команду рідного міста Дуелунд провів 19 матчів, забивши лише один гол. Його контракт з київським Динамо закінчується вже 30 червня 2024 року, і навряд чи хтось зацікавлений у його продовженні.

Олексій Кащук. Фото: ФК Шахтар

29 червня 2000 року у місті Новоград-Волинський (Житомирщина) народився Олексій Кащук – вихованець донецького Шахтаря, вінгер Маріуполя та Сабаху, бронзовий призер молодіжного Євро, чемпіон світу.

З 13 років Кащук перебував у системі «гірників», дебютувавши за першу команду лише у сезоні 2023/24. Загалом за Шахтар вінгер провів 12 матчів, забивши чотири голи та оформивши асист. Разом з донеччанами здобув золоті медалі чемпіонату та Кубок України.

На правах оренди з 2019 по 2022 рр. виступав за Маріуполь: 53 гри, дев’ять голів, два асисти. Надзвичайно потужно Олексій провів сезон 2022/23 в азербайджанській першості, де захищав кольори Сабаху. За 41 матч Кащук забив 18 голів та віддав 12 результативних передач.

В інтерв’ю сайту «Збірна» Олексій розповів, що свого часу він мав варіант з переходом в Мальорку. Проте нещодавно повідомлялося, що українець близький до повернення в Азербайджан. Цього разу вінгер може стати гравцем Карабаху з Баку.

На міжнародному молодіжному рівні Кащуку є чим похвалитися. У 2019 році разом з командою Олександра Петракова він став чемпіоном світу, а вже за чотири роки в складі збірної Руслана Ротаня здобув бронзові медалі чемпіонату Європи. У березні 2024-го вінгер дебютував ще й за олімпійську команду України. Попереду лише виклик до національної збірної, але на нього ще треба заслужити.

Аллах'яр Сайядманеш. Фото: ФК Зоря

29 червня 2001 року у місті Амол (Іран) народився Аллах'яр Сайядманеш – нападник Фенербахче, луганської Зорі, Халл Сіті та Вестерло, бронзовий призер чемпіонату України.

Розпочинав свою кар’єру форвард у тегеранському Естеглалі, звідки у 2019 році перебарався до Туреччини, підписавши контракт з Фенербахче. За першу команду стамбульського гранду провів лише три матчі. 

Спершу на правах оренди виступав за Істанбулспор, після чого вирушив у вояж до України. Там, у складі луганської Зорі, грав протягом двох сезонів: 50 матчів, 15 голів сім результативних передач. Разом з луганцями ставав бронзовим медалістом чемпіонату України та виходив до фіналу Кубка.

Йшли розмови про те, що Зоря викупить контракт форварда у Фенербахче, пізніше була інформація про зацікавленість Аллах’яром з боку житомирського Полісся, проте й до нині нападник виступає за межами України. З 2022 по 2024 рр. іранець грав за англійський Халл Сіті (40 матчів, три голи, два асисти), а наразі є одноклубником Сергія Сидорчука в бельгійському Вестерло (16 матчів та асист).

За збірну Ірану Сайядманеш провів вісім поєдинків, оформивши 1+1 за системою гол плюс пас. Наразі Аллах’яр має статус резервіста у своїй національній команді.

Фото: УАФ

29 червня 2021 року у Глазго пройшов матч 1/8 фіналу чемпіонату Європи, у якому збірна України зустрічалася з національною командою Швеції.

Рахунок у поєдинку з передачі Андрії Ярмоленка відкрив Олександр Зінченко. Наприкінці першого тайму паритет відновив Еміль Форсберг, який влучно пробив з-за меж штрафного майданчику.

На 90-й хвилині на полі з’явився нападник Артем Бєсєдін, проте до кінця поєдинку динамівець так і не дограв. Менш як за 10 хвилин проти форварда грубо сфолив Маркус Даніельсон, за що отримав червону картку.

На другий овертайм посилити напад команди Андрія Шевченка був покликаний тодішній нападник Дніпра-1 Артем Довбик. Саме він вже на останніх хвилинах поєдинку відзначився переможним голом, вивівши українську збірну до чвертьфіналу Євро-2020. 

Чемпіонат Європи-2020, 1/8 фіналу

Швеція – Україна – 1:2 після д.ч (1:1, 0:0)

Голи: Форсберг, 43 – Зінченко, 27, Довбик, 120+1

Вилучення: Даніельсон, 98 (пряма червона)

• Швеція: Ольсен, Лустіг (Крафт, 83), Ліндельоф, Даніельсон, Аугустінссон (Бенгтссон, 83), Ларссон (Классон, 97), Ольссон (Хеландер, 101), Екдаль, Форсберг, Кулусевскі (Куайссон, 97), Ісак (Берг, 97).
• Україна: Бущан, Караваєв, Забарний, Кривцов, Матвієнко, Зінченко, Степаненко (Макаренко, 95), Сидорчук (Безус, 118), Шапаренко (Малиновський, 61), Ярмоленко (Довбик, 105), Яремчук (Бесєдін, 90, Циганков 101).

1924 — нар. Юрій Нирков (Росія) — єдиний у світовій історії футболіст, що став кадровим військовим і дослужився до звання генерала.

1958 — фінал VI ЧС: Бразилія — Швеція — 5:2 (Вава, 9, 32, Пеле, 55, 90, Загало, 68 — Лідхольм, 3, Сімонссон, 80).

1986 — фінал XIII ЧС: Аргентина — ФРН — 3: 2 (Браун, 23, Вальдано, 55, Бурручага, 83 — Румменігге, 74, Феллер, 80).

1997 — фінал 38 Кубка Америки: Бразилія — Болівія — 3:1.

2002 — Хакан Шукур забив найшвидший гол у історії фіналів ЧС (11 секунда матчу Туреччина — Південна Корея).

2003 — фінал IV Кубка Конфедерацій: Франція — Камерун — 1:0 (Анрі, 97).

2005 — фінал V Кубка Конфедерацій: Бразилія — Аргентина — 4:1 (Адріано, 11, 63, Кака, 16, Рональдіньо, 47 — Аймар, 65).

2008 — фінал XII ЧЄ: Іспанія — Німеччина — 1:0 (Ф. Торрес, 33).