Фіаско збірної Петракова, тренер талантів Динамо, ветеран Севастополя: 5 червня – цей день в історії українського футболу

Переглядів 579
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
3 голоси
Фіаско збірної Петракова, тренер талантів Динамо, ветеран Севастополя: 5 червня – цей день в історії українського футболу
Фото: УАФ
«УФ» – часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

5 червня 1960 року у селі Мала Вільшанка (Київська область) народився Сергій Величко – ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, багаторічний тренер академії київського Динамо, вихователь чемпіонів Європи та лідерів збірної України.

Сергій Величко. Фото: ФК Динамо

Життя видатного фахівця настільки насичене, що, аби дізнатися про нього, Вам слід звернутися до слів самого іменника. На щастя, сайту FanDay.net честь поспілкуватися зі спеціалістом випала. У цьому матеріалі Величко розповів про чорнобильський період свого футбольного життя.

У матеріалі ж для сайту sport-express.com.ua фахівець розповів багато цікавого про виховання чемпіонів Європи – Дмитро Коркішко, Кирило Петров, Сергій Люлька та Сергій Шевчук. А також поділився своїми спогадами про роботу в академії київського Динамо. Величко розповів, як йому доводилося тренувати дітей депутатів та онука одного з найвідоміших кримінальних авторитетів. Серед його молодих вихованців наявні такі відомі нині футболісти, як Ілля Забарний та Владислав Ванат.

Сайт «Український футбол» дякує Сергію Павловичу за таку плідну роботу на користь вітчизняного футболу та вітає з Днем народженням.

Юрій Мартинов (праворуч). Фото з відкритих джерел

5 червня 1965 року у місті Херсон народився Юрій Мартинов – вихованець та легенда херсонського Кристалу, нападник кіровоградської Зірки та збірної України.

Перші кроки в футболі робив у складі Кристалу, за який загалом провів близько 156 поєдинків (35 голів).Також нападник виступав за СКА (Одеса), Нафтовик (Охтирка), Меліоратор (Каховка), Варту (Познань) та Сіріус (Жовті Води).

 У 1994 році Мартинов приєднався до лав тоді ще кіровоградської Зірки. Після виступів у 1996-му за Миколаїв форвард повернувся до кіровоградського колективу. Загалом за Зірку Мартинов провів близько 136 матчів (32 голи).

За збірну України нападник провів один матч у березні 1995 року. На поєдинок відбору на ЧЄ-1996 команда Анатолія Конькова виходила на поле проти Хорватії в Загребі, програвши з рахунком 0:4. Сам Мартинов отримав виклик до національної збірної з клубу Першої ліги – кіровоградської Зірки. Також у той день за національну команду України дебютували Андрій Шевченко, Юрій Калитвинцев та Сергій Мізін.

Останнім клубом Мартинова став охтирський Нафтовик, де він і завершив кар’єру на високому рівні. Пізніше працював тренером у дитячій школі Кристалу, згодом очолював головну херсонську команду (2005-2006).

Ігор Литовка. Фото: ФК Десна

5 червня 1988 року у місті Нікополь (Дніпропетровська область) народився Ігор Литовка – багаторічний голкіпер ПФК Севастополь, воротар донецького Олімпіка, чернігівської Десни та узбецького Андижан, переможець Першої та Другої ліги.

На рівні ДЮФЛ виступав за нікопольські команди Колос та Обрій. Дорослу кар’єру розпочав у Севастополі, який на той момент перебував у Другій лізі. Разом з кримським клубом Литовка перемагав у цьому дивізіоні, а також тричі святкував перемогу в Першій лізі. Загалом за період воротаря у Севастополі (2007-2014) він взяв участь у 100 матчах, у яких пропустив 100 голів та 37 разів лишав свої володіння у недоторканності.

Також в Україні Литовка виступав за Таврію, донецький Олімпік та чернігівську Десну. У складі сіверян вважався другим воротарем, оскільки тренерський штаб Олександра Рябоконя надавав перевагу Євгену Пасту.

У Європі Литовка грав у Румунії (Волунтарі) та Латвії (Рига). Вже два сезони український голкіпер підкорює Азію, виступаючи у сонячному Узбекистані, де захищає кольори клубу Андижан. За цей колектив Ігор провів уже 39 матчів (40 пропущених голів та 14 кліншитів).

5 червня 2022 року на стадіоні «Кардіфф Сіті» пройшов фінальний поєдинок відбору на чемпіонат світу у Катарі, в якому збірна України зустрічалася з Вельсом.

Команда Олександра Петракова мала усі шанси вийти на другий в історії українського футболу ЧС, однак на шляху синьо-жовтої збірної постала команда Уельсу, на чолі зі вже не праймовим Гаретом Бейлом. Долю поєдинку і вирішив саме зірковий валлієць, який потужно пробив зі штрафного удару, а м’яч у ворота Георгія Бущана переправив капітан команди Андрій Ярмоленко, записавши на свій рахунок автогол.

За декілька хвилин після пропущеного голу українська збірна мала пробивати пенальті, однак головний арбітр матчу Матео Лаос не поставив 11-метровий удар у ворота збірної Уельсу за удар по нозі Ярмоленка в штрафному майданчику.

Наприкінці поєдинку результат міг врятувати Артем Довбик, однак на його удар головою вправно зреагував воротар валлійців. У підсумку українська збірна не змогла вийти на зимовий чемпіонат світу в Катарі, а сам Петраков залишив національну команду та зараз очолює збірну Вірменії.

Уельс – Україна – 1:0 (1:0)

Гол: Ярмоленко, 34 (автогол)

  • Уельс: Хеннессі, Ампаду, Родон, Б.Девіс, Робертс, Аллен, Ремсі, Н.Вільямс (Норрінгтон-Девіс, 90), Бейл (Вілсон, 83), Джеймс (Джонсон, 71), Мур.
  • Україна: Бущан, Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко, Степаненко (Сидорчук, 70), Малиновський (Шапаренко, 70), Зінченко, Ярмоленко, Яремчук (Довбик, 77), Циганков (Мудрик, 77).

1906 — нар. Еральдо Монзельо (Італія) — чемпіон світу 1930, 1934 рр. (лише він і Джузеппе Меацца були на обох ЧС).

1955 — нар. Едіньо (Бразилія) — захисник, учасник трьох ЧС, капітан збірної на ЧС-1986 у Мексиці, тренував різні бразильські команди.

1978 — нар. Фернандо Мейра (Португалія) — захисник, виступав за «Бенфіку», «Штуттгарт», «Зеніт», інші команди.

1982 — нар. Звездан Місімовіч (Боснія і Герцеговина) — вихованець «Баварії», рекордсмен збірної за кількістю матчів.

1983 — пом. Хаймес Вайсвайлер (Німеччина) — відомий німецький тренер («Боруссія» М, «Барселона», «Космос» Нью-Йорк, «Кельн»).

1985 — нар. Рубен де ла Ред (Іспанія) — чемпіон Європи-2008, через проблеми зі здоров’ям завершив кар’єру в 24 роки, працює тренером у структурі «Реала».