Легендарний тренер-фіналіст Ліги Європи, Динамо обіграло Спартак: 1 лютого – цей день в історії українського футболу

Переглядів 78626
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
5 голосів
Легендарний тренер-фіналіст Ліги Європи, Динамо обіграло Спартак: 1 лютого – цей день в історії українського футболу
Мирон Маркевич. Фото: ФК Карпати
УФ» – часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

1 лютого 1951 року у місті Винники (Львівська область) народився Мирон Маркевич – легендарний тренер львівських Карпат, харківського Металіста та Дніпра, разом з яким він досяг фіналу Ліги Європи.

Маркевич є вихованцем Карпат, до першого складу якого його було зараховано у 1970 році. Закріпитися у команді, що нещодавно стала переможцем Кубка СРСР, молодий півзахисник не зумів. Хавбек грав за дубль, СКА (Львів) та Спартак (Орджонікідзе). У 1977 році став футболістом луцького Торпедо, а вже з наступного року був граючим тренером команди.

У 27-річному віці Маркевич закінчує з ігровими виступами та зосереджується на побудові тренерської кар’єри. У 1983 році ексхавбек закінчує Вищу школу тренерів у Москві. Свою тренерську кар’єру розпочав у луцькому Торпедо, згодом працював у хмельницькому Поділлі, Кривбасі та Волині.

З 1992-го по 1995-й вперше очолював рідні львівські Карпати. За цей час Маркевич разом з командою дійшов до фіналу Кубка України у 1993 році. Пізніше ще неодноразово очолював «левів», перебиваючись роботою в інших українських клубах та махачкалинському Анжі (2002). У сезоні 1997/98 разом з Карпатами став бронзовим призером чемпіонату України.

Саме з 2005 року почався харківський період у кар’єрі Мирона Богдановича. За дев’ять років у Металісті він зумів побудувати один з найсильніших клубів України та Східної Європи. Під його керівництвом харків’яни шість разів ставали бронзовим призером чемпіонату України, одного завойовували срібні медалі та грали на рівні 1/4 фіналу Кубка УЄФА.

У день свого народження в 2010 році очолив національну збірну України, поєднуючи роботу в Металісті. Однак вже у серпні того ж року подав у відставку, висловлюючи таким чином свою незгоду з рішенням ФФУ щодо позбавлення харківського клубу дев’яти очок за нібито договірний матч проти Карпат (4:0). В історію Маркевич увійшов як єдиний непереможний наставник збірної України, який провів більше одного матчу: три перемоги, одна нічия.

Покинути Металіст довелося через нестабільну фінансову ситуацію в клубі: новий власник Сергій Курченко перестав платити заробітну плату гравцям та персоналу клубу. Усього на чолі харків’ян Маркевич провів 355 матчів: 192 перемоги, 77 нічиїх та 66 поразок. Роки Мирона Богдановича у харківській команді сміливо можна назвати найуспішнішими в новітній історії клубу, який наразі знову переживає не найкращі часи.

Вже у травні 2014-го Маркевич очолив принципового суперника Металіста – Дніпро. Разом з дніпровським клубом двічі ставав бронзовим призером чемпіонату, проте найбільшим досягненням на цьому етапі роботи Мирона Богдановича – вихід до фіналу Ліги Європи у сезоні 2014/15. У фінальному поєдинку Дніпро мінімально поступилося іспанській Севільї (2:3), однак сам успіх команди у тій єврокубковій кампанії стався не завдяки, а попри.

Дніпряни вже по ходу сезону 2014/15 мали серйозні проблеми не тільки з виплатою заробітної плати, а й із забезпеченням необхідним інвентарем та одягом.

 Мирон Богданович вирішив не сподіватися не керівництво клубу на чолі з Ігорем Коломойським, а діяти у кризовій ситуації самостійно:

«Двічі мотивував гравців Дніпра в плей-оф Ліги Європи грошима з власної кишені. Я десь відчув, що треба щось таке зробити неординарне. Треба було щось таке зробити, що може ніхто не робив. Як це прийшло в голову? У перерві між таймами з Олімпіакосом. Гравці вже виходили на поле, я їм то сказав. Пізніше ще з Аяксом. 

Разом вийшло десь 300 тисяч доларів. Це за дві гри – за Олімпіакос і Аякс. Я б зараз віддав в 10 раз більше. У мене немає таких грошей, але я позичу, щоб ще раз пережити ті емоції. Бажаю кожному тренеру відчути щось таке подібне».

Покинувши Дніпро у 2016 році, Маркевич став очільником комітету національних збірних України. Мирон Богданович мав домовленість з тодішнім головою УАФ Андрієм Павелком, що після того, як Андрій Шевченко піде з національної команди (або в нього не вийде), то саме Маркевич стане наступним тренером національної команди. Зрештою своє слово експрезидент УАФ не стримав, призначивши у 2021 році на посаду в.о головного тренера Олександра Петракова.

Влітку 2023 після тривалої перерви Мирон Богданович повернувся до тренерської роботи, повернувся у рідні львівські Карпати. Наразі саме цей досвідчений фахівець стоїть біля керма амбітного проєкту, який без проблем виграв свою групу в Першій лізі, а навесні боротиметься за путівку до УПЛ.

Також Маркевич утримує дитячу футбольну школу у рідних Винниках, за нагоди бере участь у матчах ветеранів та грає завжди лише всі 90 хвилин.

  • Батько 72-річного фахівця – Богдан – колишній тренер та селекціонер львівських Карпат. 
  • Син Мирона Богдановича – Остап – за плечима має тренерську кар’єру в клубах УПЛ, а наразі є асистентом батька у команді зелено-білих.

  

Мирон Маркевич. Фото: ФК Карпати

1 лютого 1989 року у селищі Драбів (Черкаська область) народився Євгеній Новак – вихованець київського Динамо, трикратний чемпіон Македонії та тренер ковалівського Колоса.

У віці 13 років потрапив до системи київського Динамо, яке покинув лише у 2012 році. За цей час Новак так і не дебютував за першу команду біло-синіх, виступаючи за другий та третій склад. В активі захисника більше як 100 поєдинків за Динамо-2!

З 2012 по 2014 рік був гравцем Севастополя, разом з яким у сезоні 2012/13 став переможцем Першої ліги. Загалом за кримський клуб Євгеній провів 49 матчів: один гол та один асист. 

Після короткотривалого періоду виступів за луцьку Волинь, влітку 2015 року Новак став гравцем македонського клубу Вардар (Скоп’є). Саме в складі цієї команди він провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 125. За п’ять років у Вардарі Новак тричі ставав чемпіоном країни та оформив 5+5 за системою гол плюс пас. Разом з македонською командою виступав у кваліфікації Ліги чемпіонів та Ліги Європи.

У 2020 році Новак підписав контракт з ковалівським Колосом. За три роки в клубі центрбек провів 45 матчів, забив три голи, а на початку сезону 2023/24 увійшов до тренерського штабу Ярослава Вишняка.

Однак на цьому кар’єру гравця Євгеній не завершив. З вересня 2023-го Новак є футболістом аматорського Штурму (Іванків), у складі якого виступають такі відомі гравці, як Євгеній Хачеріді, Олексій Дитятьєв, Володимир Лисенко та Сергій Погорілий. 

Євгеній Новак. Фото: ФК Севастополь

1 лютого 1998 року у місті Москва пройшов фінальний матч Кубка чемпіонів співдружності, в якому київське Динамо мінімально здолало місцевий Спартак.

На груповому етапі підопічні Валерія Лобановського в групі з Кяпазом (Азербайджан), МХСК (Узбекистан) та Тулевіком (Естонія) набрали максимум очок, забили 12 голів та не пропустили жодного м’яча. У чвертьфіналі «динамівці» Києва здолали «динамівців» Тбілісі (1:0), а у півфіналі легко розібралися з туркменським клубом Копетдаг (5:0).

Що стосується червоно-білих, то зі своєї групи з Динамо (Мінськ, Білорусь), Єреваном (Вірменія) та Вахшом (Таджикистан) вони вийшли ще впевненіше: дев’ять очок, 30 забитих голів і лише два пропущених. На шляху до фіналу Спартак здолав литовський клуб Кареда (3:0) та латвійську команду Сконто (2:1).

У першому таймі фінального матчу «динамівці» та «спартаківці» обмінялися моментами, демонструвавши доволі рівну гру. Вже у дебютній атаці другого тайму киянам вдалося відзначитися – гол на свій рахунок записав грузинський захисник Каха Каладзе.

 Гравці Динамо після забитого голу не заспокоїлися та декілька разів поцілили у каркас воріт Спартака. Пізніше московський клуб зумів заспокоїти гру, але зрівняти рахунок у підопічних Олега Романцева так і не вийшло. У підсумку третій рік поспіль «динамівці» забирають Кубок чемпіонів співдружності до Києва.

Кубок чемпіонів співдружності. Фінал 

Динамо (Київ) – Спартак (Москва) – 1:0 (0:0) 

Голи: Каладзе, 48.

  • Динамо: Шовковський, Герасименко, Беженар, Головко, Михайленко, Дмитрулін, Каладзе, Калитвинцев, Косовський, Шевченко, Гусін. Головний тренер: Валерій Лобановський.
  • Спартак: Філімонов, Горлукович (Євсєєв, 58), Хлестов, Ширко (Мєлєшин, 67), Ромащенко (Головський, 50), Ананко, Каніщев (Робсон, 59), Алєнічев, Титов, Кечинов, Тихонов. Головний тренер: Олег Романцев.

1 лютого 2000 року у місті Дніпропетровськ (нині Дніпро) народився Олександр Назаренко – вихованець дніпровського футболу, бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи.

Змалечку про Назаренка говорили, як про одного з головних талантів серед гравців свого покоління. За той самий славетний дніпровський клуб Олександр таки встиг зіграти, коли команда виступала у Другій лізі (2017/18).

Пізніше вже разом з Дніпром-1 Назаренко пройшов шлях з Першої ліги до гри у єврокубках та срібних медалей елітного українського дивізіону (2022/23). Загалом за «спортклубівців» Олександр провів 125 матчів, забив 19 голів та оформив 16 результативних передач. 

Влітку 2023-го покинув Дніпро-1, перебравшись до житомирського Полісся за 200 тисяч євро. У своїй сьомій офіційній гру за «вовків» отримав перелом ноги, через що пропустив решту осінньої кампанії.

Олександр Назаренко. Фото: ФК Полісся

У складі молодіжної збірної України (U-21) став бронзовим призером чемпіонату Європи-2023. На самому турнірі вінгер провів 4/5 ігор та відзначився двома результативними передачами.