Народився бомбардир Динамо та срібний призер молодіжного ЧС-2006: 4 січня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 20637
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
7 голосів
Народився бомбардир Динамо та срібний призер молодіжного ЧС-2006: 4 січня — цей день в історії українського футболу
Владислав Ванат, фото: ФК Динамо Київ
З нагоди дня народження видатних українських постатей в українському футболі «УФ» публікує ексклюзивний матеріал, згадавши найважливіші віхи в кар’єрі цих особистостей.

Сайт «Український футбол» згадує про відомих футбольних постатей у вітчизняному футболі, що народилися цього дня. 4 січня свої день народження святкують: Владислав Ванат, Григорій Ярмаш, Владислав Калитвинцев, Павло Пашаєв та Микита Татарков.

4 січня 2002 року у місті Кам'янець-Подільський народився Владислав Ванат – цього сезону найкращий бомбардир київського Динамо. Свій футбольний шлях нападник розпочав у місцевій ДЮСШ, де своєю грою він привернув увагу селекціонерів біло-синіх. Історію про перехід Ваната в Динамо ексклюзивно для сайту sport-express.ua розповів тренер динамівської ДЮФШ Сергій Величко. 

У ході сезону 2020/21 Ванат став найкращим бомбардиром молодіжного чемпіонату України, а Динамо завоювало золоті медалі першості. Владислав забив 26 м'ячів за турнір, тим самим побивши рекорд Олександра Алієва, якому в сезоні 2006/07 вдалося забити 21 гол.

Станом на зараз у Владислава 20 забитих м’ячів та вісім асистів у 50 матчах за біло-синіх. Щодо цього сезону, то забив сім голів та оформив п’ять асистів у 16 поєдинках за Динамо. У середньому на результативну дію 22-річному нападнику потрібно 185 хвилин.

Владислав Ванат, фото: ФК Динамо Київ

Влітку 2023 року Ванат став бронзовим призером молодіжної збірної України, поступившись у півфіналі іспанцям (1:5). На самому турнірі Владислав взяв участь лише в двох іграх та не зумів відзначитися. За головну команду країни Ванат наразі провів п’ять ігор та результативними діями не відзначався.

4 січня 1985 року у смт Залізці Зборівського району Тернопільської області народився Григорій Ярмаш – володар Кубка України у складі Ворскли та срібний призер молодіжного ЧС-2006. Першим професійним клубом захисника став Борисфен, однак вже після першого сезону у його складі Григорій привернув увагу київського Динамо. На контракті у біло-синіх Ярмаш був з 2002 по 2005 рік, але так і не зіграв жодного матчу за першу команду. У складі киян оборонець переважно грав за дубль та третю команду. 

Знайти свій клуб Ярмашу вдалося саме після відходу з Києва. У 2005 році Григорій підписав контракт з полтавською Ворсклою, а 12 липня того ж року дебютував у Вищій лізі у грі проти ужгородського Закарпаття (0:0). Протягом п’яти років, що Ярмаш захищатиме кольори полтавців йому вдасться провести 156 матчів, забити три голи та оформити сім асистів. Проте найголовнішим досягненням у кар’єрі Григорія є перемогу у фіналі Кубка України 2009 року над донецьким Шахтарем (1:0). Ярмаш провів на полі весь матч, а долю протистояння вирішив гол Василя Сачка з передачі Йована Маркоскі на 50-й хвилині поєдинку. 

У 2011 році захисник поповнив ряди луганської Зорі, яка стане його останнім професійним клубом у кар’єрі. За луганський клуб Ярмаш провів 97 матчів, у яких оформив три асисти. 

Григорій Ярмаш, фото: Команда №1

Що стосується виступів Григорія за збірну, то в активі оборонця вісім матчів за національну команду: без результативних. У 2006 році Ярмаш у складі зіркової української збірної став срібним призером ЧС-2006. Тоді команда Олексія Михайличенка у фіналі поступилася Нідерландам (0:3). Детальніше про той турнір для української збірної читайте в ексклюзивному матеріалі сайту «Український футбол».

Після завершення футбольної кар’єри Ярмаш працював у тренерському штабі Зорі та Ворскли. Наразі є тренером з фізпідготовки у харківському Металісті 1925.

4 січня 1993 року у місті Москва народився Владислав Калитвинцев – один з головних талантів свого покоління в академії Динамо, який наразі захищає кольори Олександрії. Син відомого півзахисник київського Динамо Юрія Калитвинцева (нині наставник Полісся) розпочав свій професійний футбольний шлях у тій-таки академії біло-синіх. Серед гравців свого покоління він вважався одним з найталановитіших гравців.

 Однак через високу конкуренцію в першій команді Динамо та власну травматичність Калитвинцев так і не зумів закріпитися у клубі. Загалом за біло-синіх Владислав провів 26 матчів: три голи, два асисти. Знаходячись на контракті в Динамо Калитвинцев встиг пограти за такі клуби, як Слован, Чорноморець, Зоря. Владислав мав дуже вдалий перший сезон в одеському клубі, коли за 20 матчів чемпіонату оформив 5+5 за системою гол плюс пас.

Владислав Калитвинцев, фото: ФК Олександрія

Навесні 2019 року на правах вільного агента став гравцем київського Арсеналу, який покинув уже влітку, перейшовши до чернігівської Десни. Під керівництвом Олександра Рябоконя Калитвинцев провів, можливо, найкращий період у власній кар’єрі: 10 голів та 14 асистів за 68 поєдинків. У 2022 році приєднався до Олександрії, за яку виступає і по цей день.

За національну команду України Калитвинцев досі не дебютував, хоча потрапляв до розширеної заявки, коли збірну очолював Олександр Петраков.

 Найяскравішим моментом у виступах Владислав за збірну України на молодіжному та юнацькому рівнях є фантастичний гол у ворота збірної Росії (2:4). Пропонуємо насолодитися ним знову:

4 січня 1988 року у місті Красний Луч народився Павло Пашаєв – вихованець Дніпра, багаторічний лідер Олександрії та захисник збірної Азербайджану. Павло є вихованцем кременчуцького клубу Атлант, звідки він зі своїм братом-близнюком Максимом та Дмитром Льопою перейшли до академії Дніпра. На контракті у Дніпрі Пашаєв був з 2008 по 2014 і за цей час взяв участь у 27 матчах, в яких оформив два асисти. Перебуваючи в структурі дніпровського клубу Павло на правах оренди грав за Кривбас та львівські Карпати. Сезон 2014/15 провів у ролі захисника запорізького Металурга: 33 гри, два асисти.

 У 2016 році грав за азербайджанську Габалу, після чого повернувся до України, підписавши контракт з кам’янською Сталлю. Вже за рік Пашаєв став гравцем Олександрії, де затримався на довгих чотири роки та став лідером оборони «містян». З 2017 по 2021 рік Павло провів 97 ігор за Олександрію та оформив чотири гольові передачі. 

Останнім професійним клубом Пашаєва був ВПК-Агро, який він покинув у січні 2022 року. Transfermarkt вказує, що 1 липня 2023 року Павло завершив кар’єру гравця.

Павло Пашаєв, фото: ФК Олександрія

На міжнародному рівні Пашаєв пройшов усі рівні збірних України та навіть провів два поєдинки за національну команду у 2009 році. Однак вже у 2015 році Павло отримав дозвіл на виступ за Азербайджан, який є його історичною батьківщиною. У складі вже цієї збірної Пашаєв взяв участь у 21 матчі, без результативних дій.

Брат-близнюк Павла – Максим – трагічно загинув в аварії у грудні 2008 року, повертаючись дорогою з Києва до Кременчука.

4 січня 1995 року у місті Запоріжжя народився Микита Татарков – вихованець Металурга, що наразі захищає кольори криворізького Кривбасу. Дебют за запорізький Металург Татаркова стався 6 квітня 2014 року в матчі УПЛ проти Чорноморця (0:3). Загалом у свій дебютний сезон у чемпіонаті України Микита взяв участь у шести матчах, відігравши сумарно близько 200 хвилин. Загалом за Металург Татарков у період з 2012 по 2015 провів 31 гру, забив один гол та оформив три асисти.

 Після чого з 2016 по 2018 Микита грав за одеський Чорноморець, за який наразі провів найбільше матчів у власній кар’єрі. У складі моряків Татарков забив три голи та оформив чотири асисти в 72 поєдинках.

У 2019 році півзахисник наважився на переїзд до чемпіонату Білорусі, де захищав кольори солігорського Шахтаря. Того ж року   хавбек повернувся до України, де по сезону провів у складі ФК Львів та полтавської Ворскли. Після чого знову поїхав грати за кордон – цього разу за вірменський Пюнік: 13 матчів, два голи.

Микита Татарков, фото: скріншот

З 2021 року захищає кольори криворізького Кривбасу, разом з яким пройшов шлях від Першої ліги до УПЛ. Наразі на рахунку Татаркова сім асистів у 57 матчах за клуб.

Також Микита виступав за юнацькі та молодіжні збірні України. Взяв участь у двох матчах команди Олександра Петрова на молодіжному ЧС-2015, зігравши проти Нової Зеландії (0:0) та М’янми (6:0) по 90 та 45 хвилин відповідно.