«Шахтар може скотитися до боротьби за третє місце»: Олег Федорчук – про очікування від майбутнього сезону УПЛ

Переглядів 330
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
3 голоса
«Шахтар може скотитися до боротьби за третє місце»: Олег Федорчук – про очікування від майбутнього сезону УПЛ
Колаж: Український Футбол
Відомий український тренер Олег Федорчук в ексклюзивному інтерв'ю Ukrfootball.ua поділився своїм прогнозом на майбутній сезон чемпіонату України та думкою про українських футболістів, які виступають за кордоном.

До початку нового сезону української Прем'єр-ліги залишається один день. Команди завершили передсезонні збори та готуються вийти на поле в офіційних матчах. Для більшості з них це будуть перші офіційні поєдинки із грудня минулого року.

Журналіст сайту «Український футбол» Андрій Каплун поспілкувався з відомим українським тренером та експертом Олегом Федорчуком на тему майбутнього сезону УПЛ, а також попросив його поділитися думкою про футболістів збірної України, які виступають у закордонних клубах.

«Чемпіонат України потрібно обов'язково проводити»

 – Олеже Вікторовичу, які очікування від майбутнього сезону УПЛ?

– Серед уболівальників та фахівців є дві протилежні думки. Одні кажуть, що обов'язково треба розпочинати чемпіонат, інші вважають, що це небезпечно, і турнір можуть не дограти. Я належу до перших. Моя думка – грати потрібно.

Якщо взяти статистику, зазвичай у нас грає близько 300 футболістів за кордоном, переважно у нижчих лігах. Сьогодні – приблизно 860-880 українських гравців виступає за кордоном. Фактично кількість наших легіонерів збільшилася втричі.

Якщо ми не почнемо чемпіонат – практично всі футболісти роз'їдуться, а назад їх буде повернути набагато складніше. Тому потрібно обов'язково розпочинати сезон, щоб не зник весь наш футбол.

Не слід забувати, що футбол є соціальною складовою у суспільстві. Якщо прибрати її – буде гнітюче становище. Людям треба на щось перемикатися під час кризи, навіть під час війни.

Я думаю, що недарма навіть під час Другої світової війни проходили чемпіонати з футболу. Нещодавно дізнався, що остання гра у німецькій Бундеслізі відбулася за лічені дні до закінчення війни у 1945 році. Футбол – це важлива соціально-психологічна складова.

Можливо, звичайно, що не всі клуби дограють до кінця сезону. Але те, що чемпіонат розпочнеться – я вважаю, великий позитив для всіх.

– Кого вважаєте фаворитом майбутнього сезону?

– Не думаю, що тут треба багато думати та аналізувати. На сьогоднішній день фаворитом є київське Динамо. Це одна з небагатьох команд, де навіть до війни крен був у бік своїх вихованців та українських футболістів. Майже на 70% склад зберігся.

Тому якщо порівняти з головним конкурентом киян, Шахтарем, то донеччанам треба думати, як убезпечити друге місце, а не посісти перше.

«У Шахтарі думають, що будуть легко набирати очки в УПЛ, але маю великі сумніви»

– Шахтар очолив новий головний тренер. Що думаєте про хорватського фахівця Ігора Йовічевича?

– Це фахівець-початківець. Шахтар – фактично його третя команда, після Карпат та Дніпра-1. Він зараз проводить багато експериментів, які трохи затягнулися. Йовічевич намагається зрозуміти, з ким із гравців йому йти в бій. Це призводить до того, що команді не вистачає зіграності.

З кожним контрольним матчем Шахтар не покращує свою гру у тактичному плані, а погіршує. Так не має бути. Якщо подивитись на Динамо, то команда з кожною грою додає. А у Шахтаря останні спаринги – просто провальні.

В обороні у донеччан справжня катастрофа. Ми бачили, що навіть ті клуби, яких ми не знаємо, створюють моменти та забивають у спарингах із Шахтарем. Мало часу до старту сезону, і незрозуміло, яким чином цю ситуацію виправити.

– З Шахтаря пішли майже всі легіонери. Важко буде донецькій команді без них?

– Треба забути про легіонерів. Навіть якщо вони будуть, то відверто слабкі. Можна створити команду двома способами. Перший – це накупити футболістів, як Манчестер Сіті чи ПСЖ, і не факт, що команда виграватиме. Найраціональніший спосіб – це награвати склад. Зіграність у ігрових видах спорту відіграє ключову роль.

В якості прикладу можу навести мадридський Реал, який знову виграв Лігу чемпіонів, при цьому практично не змінивши склад. Збірна Греції вигравала чемпіонат Європи, ісландці досягали успіхів – все це лише за рахунок зіграності. Чим більша ротація у складі – тим менша ця зіграність.

Перший збір Шахтаря був фактично селекційним. Йовічевич переглядав гравців. Але останній збір перед стартом сезону селекційним бути вже не може. Тренерський штаб, мабуть, робить акцент на Лізі чемпіонів, яка починається пізніше. Вони думають, що в чемпіонаті будуть легко набирати очки, але у мене великі сумніви щодо цього.

– Що можете сказати щодо Дніпра-1, який очолив Олександр Кучер, який перейшов із харківського Металіста?

– Я досі у невеликому шоці, бо так змінювати вектор обох клубів – це несподівано. Футбольний клуб – як будівля, в якій архітекторами є президент чи спортивний директор. Вони призначають «головного виконроба» – тренера.

Ми бачимо, що один проект, харківський Металіст, на межі закриття. А інший, Дніпро-1, різко змінює вектор розвитку. Підбір гравців був під одного тренера, а тепер усе різко змінилося. Не думаю, що Йовічевич та Кучер мислять в одному напрямку.

Тож Дніпро-1 для мене зараз – це таємниця. Бажаю, щоб у них все вийшло. Але ми не бачимо, за рахунок чого команда демонструватиме зіграність. Прийшла велика група нових футболістів. Як це виглядатиме – незрозуміло.

Навіть у Металіста в Першій лізі минулого сезону були пробуксовки. А на Дніпро-1 чекає  серйозна битва в УПЛ. Думаю, команда боротиметься з полтавською Ворсклою, яка незаслужено вилетіла від шведського АІКу у кваліфікації Ліги конференцій.

Зоря теж вилетіла з єврокубків, у луганській команді також тривають пошуки своєї гри.

Думаю, за третє місце у майбутньому сезоні боротимуться Дніпро-1, Ворскла та Зоря. Але може і Шахтар скотитися до рівня третього місця.

– Які команди з нижньої частини турнірної таблиці минулого сезону можуть піднятися та нав'язати боротьбу визнаним фаворитам?

– Мені здається, львівський Рух. У клубі створено добрі умови, тренер залишився. Львів'яни мають піднятися.

Ковалівський Колос неприємно вражає підготовкою. Якщо терпіння у керівництва вистачить, може тренерський штаб і витягне команду. Але поки що команда забуксувала.

В одеському Чорноморці досвідчений тренер Роман Григорчук. Але зараз сказати, що команда добре виступатиме – поки що зарано.

ФК Львів – один із небагатьох клубів з нижньої частині таблиці, де було багато іноземних гравців. Як вони зараз гратимуть, після відходу легіонерів – велике питання.

Інгулець, Минай – теж для мене поки що команди-загадки.

– До Кривбасу прийшов новий головний тренер, Юрій Вернидуб. Команда повертається до УПЛ після дев'ятирічної перерви. Чого чекати від криворожан?

– Це емоційний момент. Вернидубу буде непросто. Поки що якісної гри у Кривбасу не відчувається. Деякі гравці були непереконливими навіть на рівні Першої ліги, а в УПЛ буде ще складніше. Кадровий ресурс Кривбасу, як і Чорноморця, дуже обмежений.

До того ж, поки що незрозуміло, де команда гратиме домашні матчі. Перевага буде у тих команд, які гратимуть удома – Рух, Львів, Минай.

На нас чекає цікавий чемпіонат. Команди з нижньої частини турнірної таблиці комплектуються гравцями Першої ліги. Фактично, за рівнем футболу на нас чекає мікс УПЛ та Першої ліги.

«Українські гранди мають навчитися вчасно продавати футболістів»

– У літнє трансферне вікно активно ходять чутки про перехід українських футболістів до європейських топ-чемпіонатів. Як вважаєте, нашим клубам варто відпустити Михайла Мудрика, Артема Довбика, Миколу Матвієнка?

– Я вважаю, настав той час, коли українські клуби мають заробляти на продажу своїх футболістів. Наші два гранди вважають, що вони можуть продавати футболістів, коли вони перестають бути потрібними. Наразі необхідно рахувати кожну гривню.

Але якщо гравець не потрібний Шахтарю чи Динамо, то їм не зацікавляться й у Європі. Нам потрібно навчитися прогнозувати зростання футболістів та вчасно продавати їх.

Динамо вчасно продало Віталія Миколенка. Вважали, що заміну йому знайти буде складно, але ж знайшли. Вважаю, що київському клубу слід відпустити й Віктора Циганкова.

Щодо Довбика та Мудрика – то у мене є великі сумніви, що це футболісти для елітних європейських клубів. Швидше, вони можуть заграти у клубах-середняках, які при цьому заможніші за гранди нашого футболу. Ті суми, які називалися, є абсолютно прийнятними.

Мудрик грає не стільки стабільно, скільки яскраво та ефектно. Але це не означає, що він заграє у європейському клубі.

До закінчення літнього трансферного вікна переходи ще можуть відбутися. Перспективним гравцям треба йти. Штучно утримувати футболістів невигідно нашим клубам.

«Ярмоленко ухвалив вірне рішення, Зінченко не перестає дивувати, а Малиновському настав час йти з Аталанти»

– Андрій Ярмоленко після завершення контракту в англійському Вест Гемі міг повернутися до київського Динамо, але прийняв пропозицію Аль-Айна. Як вважаєте, чи правильно він вчинив?

– Вважаю, що абсолютно правильно. Футболісту важливо заробляти гроші, щоб годувати сім'ю. Бразилець Алекс Тейшейра свого часу мав пропозиції з Англії, але перейшов до Китаю. Ми не повинні засуджувати футболістів за їхній вибір. Можна засмучуватися, що гравець йде з радарів уболівальників, тому що більшість не дивитиметься арабський чемпіонат.

Але це не означає, що Ярмоленко ухвалив неправильне рішення. У Андрія залишилося два-три сезони до завершення кар'єри. Йому треба встигнути заробити. Динамо не може зараз платити йому навіть мільйон доларів на рік. А його остання зарплата була близько чотирьох мільйонів.

До того ж замість кого він міг би грати в Динамо? Тільки замість Циганкова. Якби Ярмоленко був центральним нападником, з якими дефіцит у київській команді, то він міг би повернутися.

Для збірної України перехід Ярмоленка до Аль-Айну – це, звичайно, погано. Чемпіонат ОАЕ не дасть можливості залишатися на високому рівні. Але нічого не вдієш.

– Як вам дебют Олександра Зінченка у лондонському Арсеналі?

– Зінченко не перестає нас дивувати. Має досить скромні функціональні можливості. Але завдяки своєму розуму і, перш за все, стійкій психіці, він обирає дуже мудрі рішення. Не знаю хто йому допомагає – агент, чи, можливо, жінка.

За стилем Арсенал дуже близький до Манчестер Сіті. Зінченко обрав команду, де йому не доведеться міняти свою гру. Лондонці відрізняються хорошим контролем м'яча, високим технічним оснащенням гравців. Це все те, що йому личить.

Поки що Зінченко виглядає краще, ніж Віталій Миколенко в Евертоні. Олександр впевнено розпочав сезон. Думаю, Арсенал може боротися за чемпіонство.

- Ходять чутки, що Руслан Малиновський може залишити Аталанту. Як вважаєте, йому час змінити команду?

– Як сказав один італійський експерт, Малиновський – надто прогнозований. Він хороший футболіст, але має лише одну яскраво виражену перевагу – це його ліва нога. Однак це не можна довго експлуатувати.

Йому потрібно було розуміти, що рано чи пізно його коронний прийом з ударом з лівої ноги з середньої та дальньої дистанції всі добре вивчать навіть за межами Італії.

Той же Ярмоленко вже у зрілому віці зміг покращити гру правою ногою. До того ж, Малиновський недостатньо витривалий. А гра Аталанти досить темпова – постійний тиск, високий пресинг. Це команда, що біжить, Руслану там дуже складно. Від нього завжди вимагалося дуже багато бігової роботи.

Щодо його трансферу – думаю, що йому не варто переходити саме до англійського чемпіонату. Може, йому справді варто піти з Аталанти, але при цьому залишитися в італійській Серії А. Думаю, що йому підійшли б такі команди, як Сампдорія або Фіорентина.