Срна відверто сказав, яка зараз в нього є мрія: здійснити її може лише Ахметов

Спортивний директор Шахтаря Даріо Срна відповів на питання, чи слід найближчим часом очікувати на появу президента донецького клубу Ріната Ахметова на трибунах.

«Знаєте, мрії змінюються. Раніше була мрія грати на «Донбас Арені», і вона ще досі є. Але зараз мрія – щоб наш президент потрапив на стадіон і дивився на гру своєї улюбленої команди. І він, повірте мені, страждає – це нелегко.

І бувають ігри, коли я не дивлюся Шахтар, бо полетів десь там по роботі, дивлюся через айпад чи по телевізору і сам собі говорю: навіщо ти полетів? У мене більше стресу, коли я дивлюся гру по телевізору, ніж наживо».

Срна зізнається, що лише після подібного досвіду став краще розуміти переживання Ахметова.

«Я тільки тоді зрозумів, що означає бути президентом клубу, що означає так любити свою команду і свій клуб, коли не можеш подивитися на свою команду і своїх футболістів. Ви ж розумієте, що в нас прийшли футболісти й пішли з клубу, а президент їх навіть не побачив».

Також Срна зазначив, що він робитиме усе можливе, аби після завершення війни в Україні Ахметов спостерігав за грою Шахтаря наживо.

«Після війни я обіцяю вболівальникам, що ми робитимемо все, щоб наш президент дивився на Шахтар наживо. Я не можу обіцяти, адже це все ж таки його рішення.

Але це, я вважаю, мрія команди, мрія наших уболівальників – побачити людину, яка стільки зробила для українського футболу, для Шахтаря, для України, побачити, як він дивиться наживо на свій клуб та свою команду», – цитує Срну пресслужба Шахтаря.

• Нагадаємо, що Ахметов став президентом Шахтаря у 1996 році.
• За час його керівництва донецький клуб став володарем Кубка УЄФА, 15 разів виграв чемпіонат України, 13 разів завоював Кубок країни й дев'ять разів перемагав у Суперкубку.
• Востаннє матч Шахтаря Ахметов відвідав 2 травня 2014 року – на сьогодні остання гра «гірників» на «Донбас Арені». Тоді підопічні Мірчі Луческу обіграли маріупольський Іллічівець з рахунком 3:1 в матчі УПЛ.

Читайте також

«Той період був для мене страшним пеклом»: Петро Кушлик про договірняки у Литві, Лобановського та Кварцяного