Артем ФЕДЕЦЬКИЙ: «Другий збір буде набагато цікавіший»

— Артеме, «Дніпро» нещодавно повернувся з Іспанії, де проходив перший тренувальний збір. Тож бігати, мабуть, чимало довелося?

— Усім відомо, що зимові збори — найтяжчі, особливо перший збір, коли після тривалих свят необхідно увійти у звичну робочу колію, набрати потрібних фізичних кондицій. Нічого нового в цьому немає, проте легко на зимових зборах ніколи не буває, завжди доводиться багато працювати, виконувати великий обсяг роботи. Але потрібно віддати належне нашому тренерському штабу, який вибудував підготовчий процес таким чином, що ми отримали й фізичні навантаження, й у той же час до кожного наступного тренування встигали відновитися, підходили зі свіжими силами.

— Власне кажучи, а що ж особ­ливого у тренувальному процесі Хуанде Рамоса? Певно, в порівнянні з вітчизняними наставниками методика іспанця чимось таки відрізняється?

— Звісно, є відмінності. Наприк­лад, перше тренування будувалося на біговій роботі, на другому ми вже працювали на полі з м’ячами. Потім тренування комбінувалися, були й бар’єри й інші як бігові, так й ігрові вправи. Тобто фізично навантажували нас по повній, втома добряче відчувалася. Однак я ще раз повторюся, через правильне розподілення навантажень, вдавалося більш-менш нормально відновитися, уникнути травм, забивання м’язів. Фактично усі хлопці ніякого дискомфорту не відчували, усі живі, здорові. Єдиний, хто травмувався — Віталій Мандзюк. Він зазнав невеликого ушкодження, але наразі практично повністю відновився, й на другому зборі працюватиме нарівні з усіма.

— Славнозвісний тест Купера не бігали (необхідно подолати дистанцію у три тисячі двісті метрів за дванадцять хвилин. — Р. К.)?

— Знаєте, у «Дніпра» європейський тренерський підхід, тому наразі нас не готують подібними методами. А який сенс з того, що пробіжиш ти три з половиною кілометри за дванадцять хвилин, а вийдеш на футбольне поле, й не зможеш ані віддати, ані прийняти м’яч, ані відкритися. Звісно, усе це образно, однак футболіст насамперед повинен вміти якісно працювати з м’ячем, а вже потім вчитися фізичній витривалості. А узагалі на цьому зборі ми набігали чималий кілометраж, але окремих таких тестів у нас не було.

— І хто, згідно з тестами, у команді найшвидший?

— Конкретного тестування на швид­кість ми не проходили, але ні для кого не секрет, що найпрудкішими у нашому складі вважаються Коноплянка та Матеус. А фізично є хлопці, котрі можуть тренуватися цілодобово. Як для першого збору, команда доволі-таки непогано підготувалася, попрацювали на славу. Крім того, нас очікує ще другий збір, на якому більше приділятиметься увага практично-тактичним напрацюванням, відтак через матчі з серйозними суперниками готуватимемося безпосередньо до протистояння з англійським «Тоттенхемом».

— На першому зборі за чотири матчі дніпряни у середньому забивали щонайменше чотири м’ячі. Що стало причиною настільки високої результативності?

— Так, дійсно, нам вдалося гарно провести спаринги, практично усі відіграти на нуль, єдиним винятком став матч проти «Юрмали», де нам поставили «смішний» пенальті, намалювали на рівному місці. Також давалася взнаки різниця в класі, все-таки наша команда була на рівень сильнішою. Але треба ж розуміти, що після відпочинку це перший збір, необхідно було знову відчути ігрові зв’язки, які, можливо, за час відпустки десь підзабулися. Тому абсолютно нормально, що на першому зборі ми грали саме з такими колективами. Наприклад, вже на другому підготовчому етапі ми зіграємо проти набагато серйозніших колективів, учасників Ліги чемпіонів — «Клужа», ЦСКА та «Рубіна». Гадаю, другий збір буде набагато цікавіший.

— У іспанській Марбельї «Дніп­ро» виграв місцевий турнір «Casino Marbella Cup», головним призом якого стала вечеря в одному з ресторанів. Команда скористалася своїм виграшем?

— Буквально після матчу, увечері зібралися усією командою разом з тренерським штабом, медперсоналом, й вирушили на законно зароблену вечерю.

— Кухня була традиційно іспанською чи вирізнялася різноманіттям?

— Враховуючи, що Марбелья — один із найкомфортніших курортів Іспанії й географічно розташована на берегах Середземного моря, вирішили спробувати морепродукти. Хоча в самому меню різноманітних страв вистачало, можна було й щось традиційне замовити. Узагалі, кожен робив замовлення індивідуально.

— Якщо не секрет, на чому ви зупинили свій вибір?

— Знаєте, намагався усього потроху спробувати, але в міру, щоби не переїсти (сміється).

— Скажіть, а ось трансферні чутки, які активно снують довкола Євгена Коноплянки, на нього якось впливають?

— Женя — професіонал, уже звик до того, що його практично кожне трансферне вікно кудись відправляють. Незважаючи на усю правдивість або неправдивість цих чуток, він нарівні з усіма цілеспрямовано готується на важливий поєдинок проти «Тоттенхема». Як воно складеться у майбутньому, не знаю. Але наразі я б не сказав, що подумки наша «десятка» перебуває десь в іншій команді.

— Подібна ситуація склалася і з Ніколою Калиничем, яким начебто активно цікавилася іспанська «Сельта». На наст­рої та поведінці хорвата ця інформація ніяким чином не позначилася?

— Знаєте, ми усі професіонали. Багато було таких ситуацій, коли кимось хтось цікавився, але гравці намагаються менше звертати уваги на подібне, а просто виходять на футбольне поле й готуються. У футболі може статися так, що сьогодні ти граєш в одному клубі, а завтра перейшов до іншого. Але у нас усі працюють добросовісно, виконують свої обов’язки, тому на якісь чутки та розмови хлопці не розпорошуються.

— Скільки після першого збору гравці «Дніпра» матимуть часу на відпочинок?

— Ми прилетіли в Дніпропетровськ у середу ввечері (29 січня. — Р. К.), хоча через негоду була загроза того, що нас можуть відправити й до Донецька. Як я вже згодом побачив з новин, дорогу між Дніпропетровськом та Донецьком добряче засніжило, рух там доволі обмежений. Тому нам в цьому плані дещо пощастило. Днями маємо оформити британську візу, а третього лютого повернемося до Іспанії на заключний збір.

Роман КИРІЄНКО.